ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        20.03.2008 р.                                                                      Справа № 19/100

За позовом Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до Закритого акціонерного товариства "Укрспецбуд", АДРЕСА_2

про  стягнення 7335,00 грн.

                              Суддя  Безрук Т.М.

Представники:

від позивача:  ОСОБА_2, ОСОБА_3

від відповідача: ОСОБА_4 дов. №212/3 від 19.12.2007 р.

Розглядається позовна заява про стягнення 7335,00 грн. заборгованості за товар, поставлений згідно накладної НОМЕР_2 від 24.03.2004р. по довіреності серії НОМЕР_1 від 24.03.2004р.

Відповідач у відзиві позовні вимоги визнає частково - в сумі 3700 грн., в іншій частині  проти позову заперечує, посилаючись на те, що відповідач отримав у позивача товар (бордюр в кількості 100 шт. та 100 кв.м тротуарної плитки) на загальну суму 3700 грн. за  довіреністю серії НОМЕР_1 від 24.03.2004р.; накладна НОМЕР_2 від 24.03.2004р. та рахунок представником відповідача не підписуватися; товар-бордюр в кількості 95 шт. та 95 кв.м тротуарної плитки - відповідачем не одержувався;  кількість товару в довіреності дописана невідомою особою.

Позивач надав заяву про доповнення до позовної заяви,  в якій прохає суд стягнути з відповідача  7335,00 грн. - основного боргу, 1613,70 грн. - інфляційних та 215,83 грн. - 3 % річних.

Відповідно до ч.3 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Заява про доповнення позовних вимог (1613,70 грн. - інфляційних та 215,83 грн. - 3 % річних) судом не приймається, оскільки дані вимоги первісно у позові не заявлялися і фактично вони є додатковими вимогами. Заявлення додаткових вимог не передбачено  ст.22 ГПК України.

Позивач не позбавлених права звернутися із зазначеними вимогами до відповідача з позовом в загальному порядку.  

В судовому засідання проголошено вступну та резолютивну частини рішення в порядку ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суду встановив:

          24.03.2004 року суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 (далі - позивач) та Закрите акціонерне товариство "Укрспецбуд" (далі - відповідач) керуючись ст.ст. 205, 206 ЦК України уклали усну угоду. Відповідно до зазначеної угоди  позивач взяв на себе зобов'язання віпустити відповідачу будівельні матеріали, а відповідач зобов'язався отримати та оплатити вартість будівельних матеріалів.

Відповідно до ч.1 ст. 205 ЦК України правочин  може  вчинятися  усно  або  в  письмовій  формі. Сторони  мають  право  обирати  форму  правочину,  якщо  інше   не встановлено законом.

          Згідно із ч.1 ст. 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини,  які повністю виконуються сторонами  у  момент  їх  вчинення,  за  винятком правочинів,  які підлягають   нотаріальному   посвідченню   та   (або)    державній реєстрації,  а  також правочинів,  для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Позивач зазначає, що уповноважений відповідачем представник ОСОБА_5 за довіреністю серія НОМЕР_1 від 24.03.2004 року по накладній НОМЕР_2 від 24.03.2004 року отримав у позивача бордюр в кількості 195 штук на суму 1365 грн. та плитку тротуарну в кількості 199 кв.м. на суму 5970 грн., всього на загальну суму 7335 грн.

Відповідач отриманий товар не оплатив в зв'язку з чим позивач 07.03.2007 року направив відповідачу претензію про сплату боргу в сумі 7335 грн.

 Керуючись вищевикладеним позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 7335 грн.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до вимог Кодексу та умов договору. Стаття 193 Господарського кодексу встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України,  покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або активів цивільного законодавства.

У відзиві на позовну заяву відповідач заборгованість визнав частково - в сумі 3700 грн. В іншій частині - проти позову заперечує з мотивів, що довіреність серії НОМЕР_1 від 24.03.2004 року видавалась ОСОБА_5 на отримання  бордюру в кількості 100 штук на суму 700 грн. та плитку тротуарну в кількості 100 кв.м. на суму 3000 грн., всього на загальну суму 3700 грн. (копія довіреності -т.1 а.с.26), накладна НОМЕР_2 від 24.03.2004р. представником відповідача не підписувалася (копія накладної -т.1 а.с.27).

Відповідач надав суду платіжне доручення № 194 від 05.03.2008 р. про сплату боргу в розмірі 3700 грн. Отже, провадження по справі в частині стягнення боргу в сумі 3700 грн. слід припинити на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України.

В зв"язку з тим, у сторін виник спір щодо належності підпису у накладних ОСОБА_5, а також щодо факту дописання слів „дев'яносто п"ять" та „дев'яносто дев"ять" в довіреності НОМЕР_1 від 24.03.2004 року після того, як був виконаний текст документа, судом було призначено судову почеркознавчу експертизу по даній справі, проведення якої було доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. засл. проф. Бокаріуса.

 Відповідно до висновку судово-технічної експертизи документів НОМЕР_3 в довіреності НОМЕР_1 від 24.03.2004 року у пунктах №1 та №2 розділу "Перелік цінностей які належить отримати" рукописні написи „дев'яносто п'ять" та „дев'яносто дев'ять" дописані після виконання решти рукописних записів "1. Бордюр шт. Сто", "2. П-та трот. м Сто".

Позивач в письмових поясненнях підтвердив факт дописання в довіреності слів “дев'яносто п'ять” після слова “сто” (т.1 .а.с.69).

          Згідно із ч.1 ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення,  в якому  одна  сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Відповідач надавав ОСОБА_5 довіреність НОМЕР_1 від 24.03.2004 року на отримання  бордюру в кількості 100 штук на суму 700 грн. та плитку тротуарну в кількості 100 кв.м. на суму 3000 грн., всього на загальну суму 3700 грн., Відповідно до експертного висновку та пояснень позивача в засіданні, кількість товару яку належить отримати була змінена, після видачі довіреності ОСОБА_5, особою яка не мала на це повноважень, шляхом дописування у довіреності НОМЕР_1 від 24.03.2004 р. завищеної кількості товару.

          Частиною 1 ст. 241 ЦК України правочин,   вчинений    представником    з    перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи,  яку він представляє,  лише  у  разі  наступного  схвалення правочину  цією  особою.  Правочин вважається схваленим зокрема у разі,  якщо особа,  яку він представляє,  вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

          Відповідно до приходного ордеру НОМЕР_4 від 24.03.2004р. відповідачем одержана тротуарна плитка в кількості 100 кв.м. та бордюр в кількості 100 шт. На загальну суму 3700,00грн. (т.1 а.с. 70).

          Таким чином, на іншу кількість товару -відсутні докази схвалення вказаного правочину відповідачем, а також докази передачі відповідачу вказаної у позові кількості товару його представником ОСОБА_5

          Письмові пояснення ОСОБА_5, в яких він повідомив про передачу товару відповідачу не можуть бути належним доказом схвалення вказаного правочину відповідачем з наступних підстав.

          Відповідно до ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

          За ч.8 ст. 19 Господарського кодексу України усі суб'єкти господарювання зобов'язані здійснювати первинний (оперативний)  та бухгалтерський облік результатів своєї роботи.

Згідно із Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Статтею 8 цього Закону встановлено, що бухгалтерський облік на підприємстві ведеться  безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.Згідно зі ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

          Таким чином, факт передачі товару повинен підтверджуватися первинними бухгалтерськими документами підприємства.

Відповідно до приходного ордеру НОМЕР_4 від 24.03.2004р. відповідачем одержана тротуарна плитка в кількості 100 кв.м. та бордюр в кількості 100 шт. На загальну суму 3700,00грн. (т.1 а.с. 70).

          Крім того, в поясненнях ОСОБА_5 підтверджує факт одержання товару, але відсутнє однозначне ствердження  про передачу товару відповідачу в кількості, вказаній у позові, зазначено лише, що товар передавався на будівельний об'єкт (т.1 а.с.49).

Відповідно до ст.4-3, ст.33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вищевикладені факти позивачем не спростовані.

Враховуючи, що ОСОБА_5 не був уповноважений на одержання додаткового обсягу тротуарної плитки в кількості 99 кв.м. та бордюру в кількості 95 шт., ОСОБА_5 діяв з перевищенням наданих йому повноважень,  факт передачі відповідачу вказаної у позові кількості товару не підтвердився документально, правочин, вчинений з перевищенням повноважень не  був схвалений відповідачем, у позивача відсутні підстави для звернення своїх вимог в частині стягнення боргу в розмірі 3635 грн. саме до відповідача.

При цьому позивач не позбавлений права звернутися у встановленому законом порядку з позовом до ОСОБА_5

          З огляду на викладене у позові в частині стягнення 3635 грн. слід відмовити.

Враховуючи, що сплата відповідачем боргу на суму 3700,00 грн. відбулася після звернення позивача з позовом до суду судові витрати  пропорційно цій частині вимог покладаються на відповідача на підставі ч.2 ст. 49 ГПК України.

Згідно листа Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз   ім. засл. проф. Бокаріуса НОМЕР_3 від 14.12.2007р., рахунку НОМЕР_5 від 13.08.2007р., вартість проведеної експертизи становить 939,00 грн. Дана сума сторонами на користь експертної установи не сплачена.

Відповідно до ч.5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, покладаються пропорційно на обидві сторони.

Керуючись ст.ст. 49,75, 82-85  ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Відмовити в прийнятті заяви Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про доповнення позовних вимог.

2. Припинити провадження у справі в частині стягнення 3700,00 грн. боргу.

3. Відмовити у позові в частині стягнення 3635,00 грн. боргу.

4. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Укрспецбуд" (м.Кременчук, вул.Московська, 6, ідентифікаційний код 26003819, р/рахунок та інші відомості: не відомі) на користь Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, ідентифікаційний НОМЕР_6; р/рахунок та інші відомості: не відомі)  52 грн. 47 коп. - витрат по сплаті державного мита, 60 грн. 71 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Укрспецбуд" (м.Кременчук, вул.Московська, 6, ідентифікаційний код 26003819, р/рахунок та інші відомості: не відомі) на користь Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз   імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса (м. Харків, вул.. Золочівська, 8-а; ідентифікаційний код 02883133, банк: ГУДКУ Харківської області, МФО 851011, р/р 35220003000408) 473грн. 25 коп. вартість на проведення експертизи.

6. Стягнути з Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, ідентифікаційний НОМЕР_6; р/рахунок та інші відомості: не відомі)  на користь Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз   імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса (м. Харків, вул.. Золочівська, 8-а; ідентифікаційний код 02883133, банк: ГУДКУ Харківської області, МФО 851011, р/р 35220003000408) 473грн. 25 коп. вартість на проведення експертизи.

Видати накази після набрання цим рішенням законної сили.

          Суддя                                                                      Безрук Т.М.

Рішення підписано: