10 листопада 2006 року колегія суддів Судової палати у цивільних

справах Верховного Суду України в складі:

Левченка Є.Ф.,  Романюка Я.М.,  Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Керченського міського  суду Автономної Республіки Крим від 8 грудня 2003 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 13 квітня 2004 року,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду України з касаційною скаргою на рішення Керченського міського  суду Автономної Республіки Крим від 8.12.2003 р., залишене без  змін  ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 13.04.2004 р., яким в позові  відмовлено. 

В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на невірне з'ясування судами фактичних обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про зміну судових рішень без направлення справи на новий розгляд.

Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду судових рішень відсутні, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що 27.06.2002 р. ОСОБА_1 на підставі  договору купівлі-продажу  придбала  у  ОСОБА_3  квартиру АДРЕСА_1  в м. Керчі. При звільнені квартири 1.08.2002 р. вона виявила відсутність на вікнах решіток та металевих дверей. Проте ОСОБА_2 орендувала приміщення магазину ІНФОРМАЦІЯ_1, яке є відокремленим від квартир,  лише з 1.02.2003 р.

Відмовляючи в позові, місцевий суд виходив з того, що позивачка не надала належних доказів про спричинення їй матеріальної та моральної шкоди саме відповідачкою.

       Апеляційний суд  погодився з рішенням місцевого суду та залишив його без змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухваленні з додержанням судами норм матеріального та процесуального права і відсутні передбачені ч. 1 ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновок судів не спростовують.

Керуючись ст.ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

                  Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

            Рішення Керченського міського суду Автономної Республіки Крим  від 8 грудня 2003 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 13 квітня 2004 року  залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду України :