Справа № 2-2026/12 Головуючий у І інстанції Коцюрба М.П.

Провадження № 22-ц/780/1606/13 Доповідач у 2 інстанції Фінагєєв В.О.

Категорія 26 06.03.2013

УХВАЛА

Іменем України

05 березня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Апеляційного Суду Київської області в складі:

головуючого: Яворського М.А.,

суддів: Фінагєєва В.О., Кашперської Т.Ц.,

за участю секретаря: Дрозд О. С.

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 жовтня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь», треті особи - ОСОБА_4, ОСОБА_5, відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Свої вимоги обґрунтовував тим, що ОСОБА_5, з якою він проживав однією сім'єю без реєстрації шлюбу, на забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором, укладеним між АБ «Київська Русь» та ОСОБА_4, без його відома передала в іпотеку нерухоме майно, а саме земельні ділянки та домоволодіння з господарськими та побутовими спорудами. У грудні 2008 року приватним нотаріусом вчинено виконавчий напис, яким звернено стягнення на предмет іпотеки. Оскільки позивач не давав згоди на укладення договору іпотеки, у виконавчому написі відсутні істотні дані, за якими можна ідентифікувати нерухоме майно, стягнення звернено на майно, яке не зазначено в договорі іпотеки, заборгованість по кредиту є спірною, просив суд визнати виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 жовтня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції через порушення судом норм матеріального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи та ухвалення нового рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд безпідставно визнав заборгованість безспірною. У виконавчому написі нотаріуса звернено стягнення на майно, не зазначене в договорі іпотеки, а також відсутні ідентифікуючі ознаки земельних ділянок.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 20 березня 2006 року між АБ «Київська Русь» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір №4096-45.1/6-2, до якого протягом 2006-2007 років укладалися договори про додаткові умови і згідно остаточного Договору про додаткові умови до кредитного договору № 4096-45.1/6-2 від 17.10.2007 року банк надав позичальнику споживчий кредит у сумі 5 000 000, 00 грн. строком з 20.03.2006 по 12.10.2008 року з відсотковою ставкою 22 % річних.

Згідно договору іпотеки від 27.03.2006 року, до якого 02.02.2007 року були внесені зміни, на забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_5 передано в іпотеку домоволодіння, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1. Житловий будинок з брусу, зазначений на плані під літерою «А», розміром житлової площі 48,20 кв. м., загальної площі 310,80 кв. м., з такими господарськими та побутовими спорудами: баня, зазначена на плані під літерою «Б», господарчий блок, огорожа 1,2, басейн 3.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 02.07.2010 року встановлено факт проживання ОСОБА_2 з ОСОБА_5 однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 07.02.1998 року по 16.03.2009 року.

02 грудня 2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу запропоновано звернути стягнення на:

- земельну ділянку, надану для обслуговування жилого будинку і господарських будівель, загальною площею 0,4030 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1;

- домоволодіння, яке розташоване за адресою АДРЕСА_1. Житловий будинок з брусу, зазначений на плані під літерою «А», розміром житлової площі 48,20 кв. м., загальної площі 310,80 кв. м., з такими господарськими та побутовими спорудами: баня, зазначена на плані під літерою «Б», господарчий блок, огорожа 1,2, басейн 3.

- земельну ділянку, надану для будівництва і обслуговування жилого будинку, загальною площею 0,1200 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1;

- земельну ділянку, надану для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 0, 0145 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1;

- земельну ділянку, надану для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 0, 0753 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження своїх вимог.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.33 ЗУ «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч.1 ст.87 ЗУ «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Відповідно до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України виконавчий напис на іпотечному договорі, що передбачає задоволення вимоги іпотекодержателя за основним зобов'язанням, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачено умовами основного зобов'язання, вчиняється нотаріусом за умови надання іпотекодержателем документів, достатніх для встановлення безспірності заборгованості та прострочення виконання зобов'язання.

Відповідно до 89 ЗУ «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред'явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що між банком та ОСОБА_4 існував судовий спір стосовно стягнення заборгованості за кредитним договором, тому безпідставним є визнання судом заборгованості безспірною. Однак, апелянтом не надано жодних доказів, що підтверджують існування такого спору на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Одним із доводів апеляційної скарги є відсутність у договорі іпотеки та у Витязі з реєстру прав власності на нерухоме майно господарського блоку, на який звернено стягнення.

На думку колегії суддів зазначене посилання не ґрунтується на законі, оскільки в матеріалах справи міститься договір про внесення змін до договору іпотеки, у п.3 якого зазначено, що іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателеві належне йому на праві власності домоволодіння з господарськими та побутовими спорудами, зокрема з «господарчим блоком». (а.с.60).

Крім того, посилання апелянта на відсутність у виконавчому написі кадастрових номерів земельних ділянок на які звернуто стягнення не заслуговують на увагу, оскільки на час укладання договору іпотеки, 27.03.2006 року, відповідно до п. 3 ст. 18 Закону України «Про іпотеку» не вимагалось зазначення в договорі іпотеки кадастрового номеру земельної ділянки.

Доводи позивача про те, що рішення суду про встановлення факту проживання однією сім'єю впливає на правовідносини, що виникли між сторонами у спорі, а саме на те, що укладання договору іпотеки без згоди позивача є порушенням його права, не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки на момент укладання договору іпотеки рішення суду про встановлення факту проживання однією сім'єю не існувало, як і не існувало на час вчинення виконавчого напису нотаріуса, а тому і не може бути підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Крім того, факт проживання однією сім'єю позивача з ОСОБА_4, може бути підставою до оскарження договору іпотеки, а не виконавчого напису нотаріуса, який виданий на підставі діючого договору.

Таким чином, виконавчий напис нотаріуса відповідає вимогам закону, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а рішення суду є законним та обґрунтованим.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 304, 307, 309, 313-314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 жовтня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий: Яворський М.А.

Судді: Кашперська Т.Ц.

Фінагєєв В.О.