Справа № 2-1103/12 Головуючий у І інстанції Степанова О.С.

Провадження № 22-ц/780/1436/13 Доповідач у 2 інстанції Фінагєєв В.О.

Категорія 4 06.03.2013

РІШЕННЯ

Іменем України

05 березня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Апеляційного Суду Київської області в складі:

головуючого: Яворського М.А.,

суддів: Фінагєєва В.О., Кашперської Т.Ц.,

за участю секретаря: Дрозд О. С.

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 17 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Української міської ради Обухівського району Київської області, Жуківцівської сільської ради Обухівського району Київської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2012 року позивачі звернулися до суду з позовом про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування. Свої вимоги обґрунтовували тим, що вони є єдиними спадкоємцями за законом після смерті своєї матері ОСОБА_4. Після звернення до нотаріальної контори з заявою для прийняття спадщини, державний нотаріус відмовив їм у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку через те, що ними не було надано правовстановлюючого документу про належність цього майна спадкодавцеві. Оскільки земельна ділянка належала їх померлому батькові ОСОБА_6 згідно державного акту на право приватної власності, а їх мати після його смерті право власності на неї не оформила, просили суд визнати за ними в порядку спадкування за законом право власності на вказану земельну ділянку.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 17 грудня 2012 року позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі позивачі просять скасувати рішення суду першої інстанції через порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначають, що спірна земельна ділянка належала їх батькові ОСОБА_6 на підставі державного акту про право власності на землю. Їхня мати після смерті батька одержала свідоцтво про право на спадщину за законом на цю земельну ділянку і мала правові підстави для її оформлення та реєстрації. Крім того, судом не взято до уваги факт визнання позову відповідачами.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що після смерті батька позивачів - ОСОБА_6 спадщину прийняла його дружина та матір позивачів ОСОБА_4, якій 13.12.2005 року видано свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно, а саме земельну ділянку розміром 0,098 га, що розташована в АДРЕСА_1, надану для ведення садівництва. Зазначена земельна ділянка належала померлому ОСОБА_6 на підставі державного акту на право приватної власності на землю № 014374, виданого на підставі рішення Жуківцівської сільської ради від 25.12.1997 року за № 45.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, про що свідчить свідоцтво про смерть НОМЕР_1 від 29 червня 2011 року.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 являються дітьми померлої, що підтверджується свідоцтвами про народження НОМЕР_2 та НОМЕР_3.

У вересні 2011 року позивачі звернулися до Української міської державної нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини, а у січні 2012 року їм видано свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру та грошові вклади.

У видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовлено у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа на неї, про що свідчить лист Української міської державної нотаріальної контори №870/01-16 від 30.09.2011 року.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що спадкодавець за життя не здійснила державної реєстрації права власності на нерухоме майно, тому воно не входить до складу спадщини та не може бути визнане за позивачами в порядку спадкування.

Однак, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Однією з таких підстав є успадкування прав на майно, в тому числі за законом відповідно до ст. 1217 ЦК України.

У відповідності до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини, відповідно до статті 1218 ЦК України, входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 1 ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Згідно ч. 2 ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується, зокрема свідоцтвом про право на спадщину.

З огляду на викладене колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції безпідставно відмовив ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в задоволенні позову, оскільки померла ОСОБА_4 прийняла спадщину після смерті чоловіка та 13 грудня 2005 року отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, а отже на момент своєї смерті мала право власності на земельну ділянку відповідно до зазначеного свідоцтва.

Таким чином, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, через допущені порушення норм матеріального права, а саме не застосування закону, який підлягав застосуванню.

За таких обставин рішення суду підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 304, 307, 309, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 17 грудня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2, ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом право власності в рівних частках на земельну ділянку розміром 0,098 га, яка надана ОСОБА_6 для ведення садівництва в АДРЕСА_1 і належала йому згідно державного акту на право приватної власності на землю серії IV-КВ №014374, що виданий 01 червня 1998 року Жуківцівською сільською радою, Обухівського району Київської області, та після смерті була успадкована на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданому 13.12.2005 року Українською міською державною нотаріальною конторою Обухівського району, Київської області, - ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з Української міської ради Обухівського району Київської області, Жуківцівської сільської ради Обухівського району Київської області на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 судові витрати у сумі 318 грн. 30 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Яворський М.А.

Судді: Кашперська Т.Ц.

Фінагєєв В.О.