ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 березня 2013 р. Справа № 804/2453/13-а
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Тулянцевої І.В.
при секретарі Шевцовій М.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, стягнення моральної шкоди -
ВСТАНОВИВ:
13.02.13 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, стягнення моральної шкоди в розмірі 10 000 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою старшого державного виконавця Понікарової А.О. відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області від 09.11.2012 року на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2а-14502/08/0470, виданого 23.02.2012 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом про зобов'язання територіального управління Державної судової адміністрації в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу по тимчасовій непрацездатності на підставі лисктів непрацездатності серія ААЦ № 409360, серія ГЛ № 391811, серія ААЦ № 409604, серія ААЦ № 410202, серія ААЦ № 410499 в розмірі 20557 грн. з урахуванням компенсації, обрахованої на день виплати допомоги. Не погоджуючись із правомірністю вказаної постанови позивач оскаржив її, подав 27.11.2012 року скаргу до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області. Постановою виконуючого обов'язки начальника управління державної виконавчої служби ГУЮ у Дніпропетровській області П’ятницького А.В. № 1/47/1/2013 від 10.01.2013 року про результати перевірки виконавчого провадження, дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ у Дніпропетровській області Понікарової А.О. визнані такими, що вчинені у відповідності до вимог чинного законодавства. На погодившись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду та просить її скасувати, а також стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.
Позивач у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, просив задовольнити позов із вказаних в ньому підстав.
Відповідач в судове засідання не з'явився, подав до суду письмові заперечення та заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження. Згідно заперечень, які приєднані до матеріалів справи, позивач просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, виходячи з того, що оскаржувана постанова виконуючого обов'язки начальника управління державної виконавчої служби ГУЮ у Дніпропетровській області П’ятницького А.В. № 1/47/1/2013 від 10.01.2013 року про результати перевірки виконавчого провадження, є законною та обґрунтованою і підстави для її скасування відсутні. Крім того, відповідач вважає, що відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» не передбачено обов'язку державного виконавця щодо перевірки правильності здійснення боржником перерахунків та нарахувань, розмір яких судовим рішенням не передбачено. Також відсутні підстави для стягнення моральної шкоди, оскільки позивачем не доведено факту завдання моральної шкоди з боку відповідача.
За таких обставин, з урахуванням вимог ч.4, 6 ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.
Суд, розглянувши подані документи і матеріали, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає за необхідне у задоволенні позовних вимог відмовити з наступних підстав.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 8 квітня 2011 року (справа № 2а-14502/08/0470) адміністративний позов ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації в Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди задоволений частково. Зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу по тимчасовій непрацездатності на підставі листків непрацездатності серія ААЦ № 409360, серія ГЛ № 391811, серія ААЦ № 409604, серія ААЦ № 410202, серія ААЦ № 410499 в розмірі 20557,20 грн., з урахуванням компенсації обрахованої на день виплати допомоги. В частині вимог щодо відшкодування моральної шкоди - відмовлено.
23.02.2012 року позивачу виданий виконавчий лист по адміністративній справі №2а-14502/08/0470, який 01.03.2012 року разом із заявою про прийняття до виконання рішення суду, подано до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ у Дніпропетровській області.
Постановою старшого державного виконавця Понікарової А.О. відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ у Дніпропетровській області від 07.03.2012 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2а/14502/08/0470 (ВП №31606524), боржнику наданий строк до 14.03.2012 року для його самостійного виконання.
14.05.2012 року до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області надійшов лист Територіального управління Державної судової адміністрації в Дніпропетровській області (вих. № 1078/12 від 07.05.2012 р.), яким було проінформовано про добровільне виконання постанови про відкриття виконавчого провадження від 07.03.2012 року ВП №31606524 за виконавчим листом № 2а-14502/08/0470 від 23.02.2012 року, на підтвердження чого надано належним чином завірену копію платіжного доручення №11715 від 26.04.2012 року. Відповідно до платіжного доручення, призначенням платежу є допомога по тимчасовій непрацездатності з урахуванням компенсації ОСОБА_1 згідно постанови ВП №31606524 від 07.03.2012 року у розмірі 20 557, 20 грн.
09.11.2012 року державним виконавцем на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження» винесена постанова про закінчення виконавчого провадження, підставою для якої явилось офіційне повідомлення боржника (лист № 1078/12 від 07.05.2012 року) про фактичне виконання рішення. Про прийняте рішення позивач був повідомлений листом від 09.11.2012 р. за вих. № В1/21062 з направленням на його адресу копії постанови державного виконавця від 09.11.2012 року та оригіналу виконавчого документу.
В ході розгляду справи також було встановлено, що позивачем постанова державного виконавця від 09.11.2012 року про закінчення виконавчого провадження 25.11.2012 року була оскаржена до начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області. Постановою в.о. начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області Клименко О.С. від 06.12.2012 року про перевірку виконавчого провадження ВП №31606524, у задоволенні скарги позивача на бездіяльність державного виконавця та постанову про закінчення виконавчого провадження, було відмовлено.
Не погоджуючись із винесеним рішенням за результатами перевірки, позивач оскаржив його до суду. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.01.2013 року (справа № 804/9/13-а), у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління юстиції у Дніпропетровській області про скасування постанови в.о. начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області про перевірку виконавчого провадження від 06.12.2012 року та стягнення моральної шкоди, було відмовлено.
24.12.2012 року позивач рекомендованим листом направив на адресу відповідача скаргу на бездіяльність державного виконавця Панікарової А.О., постанову про закінчення виконавчого провадження від 09.11.2012 року та постанову про перевірку виконавчого провадження від 06.12.2012 року та просив скасувати вказані постанови та зобов'язати державного виконавця відновити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2а-14502/08/0470 від 23.02.2012 року, з метою виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.04.2011 року в частині нарахування і виплати компенсації, передбаченої судовим рішенням і обрахованої на день виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності, тобто, станом на 26.04.2012 року.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» » від 21.04.99 року № 606 - ХІV ( в редакції від 04.11.2010 року) примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державну виконавчу службу» від 24.03.1998 р. № 202/98 - ВР, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Згідно з п. 1 ч.2 ст. 17 ЗУ «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих листів, що видаються судами.
Частиною 1 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження», скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця подається начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії чи бездіяльність начальника відділу можуть бути оскаржені до вищестоящого органу державної виконавчої служби. Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України розглядає виключно скарги на рішення, дії чи бездіяльність начальників управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.
Частиною 8 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження», передбачено, що скарга, подана у виконавчому провадженні начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, розглядається у десятиденний строк з дня її надходження. За результатами розгляду скарги начальник відділу виносить постанову про її задоволення чи відмову, яка в десятиденний строк може бути оскаржена до вищестоящого органу державної виконавчої служби або до суду. Скарга, подана без додержання вимог, викладених у частині шостій цієї статті, розглядається начальником відділу в порядку, встановленому Законом України "Про звернення громадян".
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 84 Закону України «Про виконавче провадження», здійснювати перевірку законності виконавчого провадження мають право заступники начальника Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, міст Києва та Севастополя - начальники управлінь державної виконавчої служби, їх заступники - щодо виконавчого провадження, яке перебуває на виконанні у відділі примусового виконання рішень таких управлінь і районних, міських (міст обласного значення), районних у містах
відділах державної виконавчої служби, підпорядкованих зазначеним управлінням юстиції.
Відповідно до ст. 85 Закону України «Про виконавче провадження», посадові особи, зазначені у статті 84 цього Закону, мають право витребувати виконавче провадження з відповідного органу державної виконавчої служби для його перевірки.
Про проведення перевірки виконавчого провадження та витребування його матеріалів відповідною посадовою особою виноситься постанова.
Статтею 86 Закону України «Про виконавче провадження» визначений порядок здійснення перевірки законності виконавчого провадження. Згідно з положеннями цієї статті, перевірка законності виконавчого провадження має бути проведена протягом десяти робочих днів, а зведеного виконавчого провадження - протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня надходження витребуваного виконавчого провадження. Постанова про проведення або результати перевірки законності виконавчого провадження може бути оскаржена в десятиденний строк з дня її прийняття у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до п. 9.5.2. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 року за № 489/2082, у постанові про результати перевірки виконавчого провадження за скаргою на постанову начальника підпорядкованого органу ДВС, винесеної за результатами розгляду скарги на дії (бездіяльність) державного виконавця, інших посадових осіб органів ДВС, чи при оскарженні постанови про проведення перевірки, витребування та результати перевірки виконавчого провадження, зазначаються: а) у мотивувальній частині - правові висновки оскаржуваної постанови з урахуванням вимог чинного законодавства; б) у резолютивній частині - підлягає скарга задоволенню чи ні; у разі задоволення скарги вирішується питання про скасування оскаржуваної постанови; визначаються особа, яку зобов'язано вжити заходів щодо усунення виявлених недоліків; особа, на яку покладено здійснення контролю за виконанням цієї постанови; встановлюється строк виконання цієї постанови; надається інша необхідна інформація; зазначається коло осіб, яким надсилаються копії постанови, та порядок оскарження постанови.
Як свідчать матеріали справи, 09.01.2013 року виконуючим обов'язки начальника управління державної виконавчої служби ГУЮ у Дніпропетровській області П’ятницьким А.В. на виконання положень ст. 85 Закону України «Про виконавче провадження», була винесена постанова про витребування з відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ у Дніпропетровській області виконавчого провадження ВП №31606524 з примусового виконання виконавчого листа № 2а-14502/08/0470 від 23.02.2012 року з метою проведення перевірки скарги ОСОБА_1 на дії посадових осіб відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ у Дніпропетровській області.
Постановою № 1/47/1/2013 від 10.01.2013 року виконуючого обов'язки начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Дніпропетровській області за результатами перевірки виконавчого провадження ВП №31606524 з примусового виконання виконавчого листа № 2а-14502/08/0470 від 23.02.2012 року про зобов'язання територіального управління Державної судової адміністрації в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу по тимчасовій непрацездатності на підставі листків непрацездатності, дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Дніпропетровській області Понікарової А.О. визнані такими, що вчинені у відповідності вимог чинного законодавства.
Надаючи правову оцінку оскаржуваної постанови № 1/47/1/2013 від 10.01.2013 року, суд зазначає, що вона винесена в установлений ст. 86 Закону України «Про виконавче провадження» десятиденний строк, з урахуванням встановлених в ході перевірки обставин про правомірність прийняття старшим державним виконавцем Понікаровою А.О. постанови від 09.11.2012 року про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2а-14502/08/0470 від 23.02.2012 року про зобов'язання територіального управління Державної судової адміністрації в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу по тимчасовій непрацездатності.
Так, в мотивувальній частині постанови № 1/47/1/2013 від 10.01.2013 року наведені в хронологічному порядку етапи примусового виконання виконавчого листа № 2а-14502/08/0470 від 23.02.2012 року про зобов'язання територіального управління Державної судової адміністрації в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу по тимчасовій непрацездатності. Надана оцінка процесуальним документам, винесеним державним виконавцем в ході здійснення виконавчого провадження з посиланням на норми Закону України «Про виконавче провадження».
Суд також зазначає, що на момент проведення відповідачем перевірки по скарзі ОСОБА_1 від 24.12.2012 року, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.01.2013 року (справа № 804/9/13-а), у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління юстиції у Дніпропетровській області про скасування постанови в.о. начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області Клименко О.С. про перевірку виконавчого провадження від 06.12.2012 року та стягнення моральної шкоди, було відмовлено.
Таким чином, відповідачем з урахуванням встановлених обставин, а також існування рішення адміністративного суду від 08.01.2013 року, предметом розгляду якого являлась постанова в.о. начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області Клименко О.С. від 06.12.2012 р., в мотивувальній частині постанови №1/47/1/2013 правомірно надавалась оцінка лише діям державного виконавця Понікарової А.О. щодо правомірності закриття виконавчого провадження, та зроблено висновок про вчинення нею виконавчих дій у відповідності до вимог чинного законодавства.
Крім того, суд відзначає, що Законом України «Про виконавче провадження» не передбачено, що державний виконавець наділений повноваженнями щодо тлумачення положень виконавчого документа та судового рішення, на підставі якого він виданий, а також щодо здійснення будь - яких розрахунків з цього приводу.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2012 р. по справі № 2а-14502/08/0470 за результатами розгляду скарги Територіального управління Державної судової адміністрації в Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.04.2011 р. за адміністративним позовом ОСОБА_1 до територіального управління Державної судової адміністрації в Дніпропетровській області про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу допомогу по листам непрацездатності серія ААЦ № 409360, серія ГЛ № 391811, серія ААЦ № 409604, серія ААЦ № 410202, серія ААЦ № 410499 в розмірі 20557,20 грн., з урахуванням компенсації обрахованої на день виплати допомоги, постанова суду від 08.04.2011 р. залишена без змін.
Тобто, на момент розгляду скарги позивача існувало рішення суду, яке набрало законної сили щодо обов'язку саме Територіального управління Державної судової адміністрації в Дніпропетровській області (відповідача по справі) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу по листам непрацездатності, що і було здійснено відповідачем 26.04.2012 року та стало підставою для закриття виконавчого провадження ВП №31606524.
Згідно ч.3 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» - у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом.
Пунктом 8 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження», у випадках, передбачених пунктами 1 - 6, 8, 9, 11 - 13 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав. Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Тобто, дії державного виконавця щодо закриття виконавчого провадження, правомірність яких перевіряв в ході перевірки відповідач, повністю узгоджувались з вимогами вказаних норм Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з чим і були зроблені відповідні висновки в оскаржуваній постанові.
11.01.2013 року за вих. № Б-2671-02,02/1 відповідачем копія постанови №1/47/1/2013 від 10.01.2013 року направлена на адресу позивача.
Суд не погоджується з доводами позивача з приводу того, що оскаржувана постанова №1/47/1/2013 свідчить про неналежне виконання відповідачем вимог ст. 83 Закону України «Про виконавче провадження» щодо здійснення контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю державних виконавців, оскільки такі висновки є безпідставними та спростовуються дослідженими в ході розгляду справи доказами.
Стосовно позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди у розмірі 10 000 грн., суд вважає, що і в цій частині позову слід відмовити виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 21 Кодексу адміністративного судочинства України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно - правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно - правовий спір.
Статтею 23 Цивільного кодексу України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної йому унаслідок порушення його прав.
Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
За приписами статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, дією чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», визначено, що відповідно до загальних підстав цивільно - правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясовувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
В ході розгляду справи не було встановлено, що позивачем не доведені факти заподіяння йому моральних чи фізичних страждань діями відповідача при винесенні постанови №1/47/1/2013 від 10.01.2013 року, у зв'язку з чим у задоволенні позову в цій частині слід відмовити
Згідно ч.ч.1, 2 ст.2 КАС України - завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням обставин, встановленим в ході розгляду справи, суд вважає, що оскаржувана постанова №1/47/1/2013 від 10.01.2013 року відповідає зазначеним вище критеріям та не підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови від 10.01.2013 року № 1/47/1/2013, стягнення моральної шкоди в розмірі 10 000 грн. - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В. Тулянцева