ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

16.09.08                                                                                          Справа№ 30/154

за позовом:   ВАТ Комерційний банк “Надра”, м. Львів

до відповідача:   СПД-фо ОСОБА_1., м.Львів

про   стягнення  7290 грн.

за зустрічним позовом: СПД-фо ОСОБА_1., м. Львів

до відповідача: ВАТ Комерційний банк “Надра”, м. Львів

про  стягнення 15000 грн. збитків

                                                                                                    Суддя  Н.Мороз

Представники (за первісним позовом):

від позивача -  н/з

від відповідача-  Вершинін А.Г.                                                                          

            Сторонам роз”яснено зміст прав та обов”язків, згідно ст.20,22 ГПК України.

Суть спору:            

              Відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра»в особі філії ВАТ КБ «Надра»філія Львівське Регіональне управління, м. Львів звернувся із позовом до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Львів, про стягнення 7290,00 грн. Фізична особа -підприємець ОСОБА_1, м. Львів, звернувся із зустрічним позовом до відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра»в особі філії ВАТ КБ «Надра»Львівське Регіональне управління, м. Львів, про стягнення 15000,00 грн. збитків.

                    Ухвалою господарського суду Львівської області від 02.06.2008 р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи на 13.06.2008р. Розгляд справи неодноразово відкладався з мотивів, зазначених          в ухвалах суду від 13.06.2008 р., 24.06.2008р., 29.07.2008 р. 14.08.2008р. в судовому засіданні оголошено перерву до 26.08.2008р.

                    Представникам сторін роз'яснено їх права, передбачені у ст. 22  ГПК України.

                    Представник позивача в судових засіданнях первісний позов підтримав, а зустрічний заперечив, з мотивів, зазначених у позовній заяві та відзиві на зустрічну позовну заяву. Ствердив, зокрема, що ним було укладено договір №4/7-Є-Г від 16.07.2007р. із ДП «Ефорт Гарант-7»про охорону території комплексу ТзОВ «Покрова Плюс», що знаходиться за адресою Золочівський р-н, м. Глиняни, вул. Шептицького, 40, для забезпечення цілісності та унеможливлення неправомірного розкрадання майна, що належало ТзОВ «Покрова Плюс», оскільки воно входило до складу ліквідаційної маси та виступало предметом застави згідно договору застави від 07.04.2003р. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.03.2008р. спірне майно -дві цистерни 75 м. куб. та одна цистерна 25 м. куб. були визнані власністю відповідача та виключені із ліквідаційної маси, однак постійно знаходились на території комплексу ТзОВ «Покрова Плюс»та охоронялись ДП «Ефорт Гарант -7», а тому позивач поніс грошові витрати на їх охорону в сумі 7290 грн.. Направлену відповідачу претензію було залишено останнім без розгляду та задоволення. Проти зустрічного позову заперечив за безпідставністю. Просить первісний позов задовольнити, а в задоволенні зустрічного позову відмовити.

          Представник відповідача первісний позов заперечив, а зустрічний позов підтримав з мотивів, зазначених у зустрічній позовній заяві. Ствердив, зокрема, що жодного договору між ФОП ОСОБА_1. та позивачем або ДП «Ефорт Гарант-7»не укладалось, згоди на охорону свого майна відповідач не надавав. Ствердив, що поданий позивачем додаток №1 (дислокації) до договору №4/7-Є-Г від 16.07.2007р. було оформлено заднім числом, а  відповідно до додатку №1 (дислокації) до договору №4/7-Є-Г від 16.07.2007р., отриманого від охоронної фірми,  належне відповідачу майно не було включено в перелік об'єктів, переданих під охорону, тобто, охорону цього майна ДП «Ефорт Гарант -7»не здійснювало. Ствердив також, що підприємство-банкрут - ТзОВ «Покрова Плюс»не є власником або користувачем будь-якої земельної ділянки, а тому цистерни на території ТзОВ «Покрова Плюс»не перебували. Посилається на укладений між відповідачем та ФОП ОСОБА_2договору купівлі-продажу від 27.03.2008р. згідно якого відповідач зобов'язався продати належні йому цистерни за 15000,00 грн., однак, внаслідок незаконних дій відповідача виконання цього договору було зірвано, а ФОП ОСОБА_2 відмовився від договору. Рішенням господарського суду Львівської області по справі №26/102 від 17.06.2008р. стягнуто з ФОП ОСОБА_1. на користь ФОП ОСОБА_2 15000,00 грн.. Просить у первісному позові відмовити, а зустрічний позов задовольнити.

                    Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне.

                    Відповідач 11.11.2004 р. набув право власності на одну цистерну об'ємом 25 м. куб та дві цистерни об'ємом 75 м. куб., що підтверджується актом проведення аукціону з реалізації арештованого майна згідно наказу Господарського суду Львівської області по справі №4/3477-22/479 від 28.05.2002 р.. Належність відповідачу цистерн позивач не заперечував.

                    Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.03.2008р. залишеною без змін ухвалою господарського суду Львівської області від 09.11.2007р. по справі №6/23-27/45, було виключено з ліквідаційної маси  банкрута -ТзОВ «Покрова Плюс»цистерну об'ємом 25 м. куб та дві цистерни об'ємом 75 м. куб. Вказаними судовими рішеннями встановлено, що цистерна об'ємом 25 м. куб. та дві цистерни об'ємом 75 м. куб., які знаходяться за адресою Золочівський район, м. Глиняни, вул. Шептицького належать на праві власності відповідачу та були неправомірно включені ліквідатором ТзОВ «Покрова Плюс»до ліквідаційної маси. У відповідності до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

                    Про неналежність спірних цистерн до складу майна ТзОВ «Покрова Плюс»позивач був повідомлений ще у 2006р., що підтверджується заявою №4 від 04.01.2006р. до якої було долучено акт опису й арешту майна від 05.05.2004р., отриманою позивачем згідно повідомлення про вручення поштового відправлення 10.01.2006р.

                    16.07.2007 р. між позивачем (замовник) та ДП «Ефорт Гарант -7»(охоронна фірма) було укладено договір №4/7-Е-Г про надання охоронних послуг. Згідно із п. 1.1. договору охоронна фірма зобов'язалась здійснити охорону нежитлових будівель ТзОВ «Покрова Плюс»- заставного майна філії ВАТ КБ «Надра»Львівське РУ, розташованого за адресою: Львівська обл. Золочівський р-н, м. Глиняни, вул. Шептицького, 40 згідно дислокації (додаток №1 до Договору), яка є невід'ємною частиною договору, а замовник зобов'язується здійснити оплату послуг охоронної фірми на умовах і в порядку, встановлених договором.

                    Однак, копії додатку №1 до вказаного договору (дислокації) разом із позовними матеріалами не надав. Після пред'явлення в судовому засіданні представником відповідача завіреного ДП «Ефорт Гарант -7»ТзОВ «Ефорт-гарант»додатку №1 від 16.07.2007 р. до вказаного договору (дислокації), до якого не було включено цистерн відповідача, позивач пред'явив суду інший за змістом додаток №1 від 16.07.2007 р. до вказаного договору (дислокації), у якому зазначено, що цистерни відповідача включені до переліку майна, яке охоронялось. За змістом в інших пунктах додатки є ідентичними.

                    Враховуючи вищенаведене, оцінивши докази в їх сукупності, зокрема, факт належності цистерн відповідачу, що тягне незаконність без згоди власника передачу їх під охорону чи у заставу третій особі; вказівку в п. 1.1. договору №4/7-Е-Г про те, що під охорону передається лише комплекс нежитлових будівель; підтверджену судовими рішеннями по справі №6/23-27/45 неналежність банкруту -ТзОВ «Покрова Плюс»земельної ділянки чи встановленої території, яка б могла охоронятись в цілому; врахувавши поведінку представників сторін щодо надання суду зазначених додатків, а також ту обставину, що поданий відповідачем завірений ДП «Ефорт Гарант -7»ТзОВ «Ефорт-гарант»додаток №1 від 16.07.2007 р. до вказаного договору (дислокації) був наданий добровільно із листом  ДП «Ефорт Гарант -7»ТзОВ «Ефорт-гарант»№425 від 24.04.2008р. на адвокатський  запит до звернення із позовом до суду та не піддавався сумніву в судових засіданнях, суд, у відповідності до ст. 43 ГПК України прийшов до переконання, що надана позивачем дислокація від 16.07.2007 р. (додаток №1) не заслуговує на увагу, а враховувати слід дислокацію від 16.07.2007 р. (додаток №1), наданий відповідачем і завірений печаткою ДП «Ефорт Гарант -7»ТзОВ «Ефорт-гарант». При цьому, суд наголошує позивачеві на його обов'язку, передбаченому у ст. 22 ГПК України добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

                    З поданої відповідачем копії дислокації (додатку №1 до Договору №4/7-Е-Г від 16.07.2007р.) вбачається, що дві цистерни 75 м. куб. та одна цистерна 25 м. куб. за адресою м. Глиняни, вул. Шептицького, 40 під охорону охоронною фірмою не приймались. Дані факти спростовують твердження позивача щодо охорони вказаного майна охоронної фірмою та, відповідно, понесення ним витрат в сумі 7290,00 грн. на охорону цистерн, а також посилання на п. 4 ч. 1 ст. 174 ГК України. Крім того, незалежно від того, яке майно фактично охоронялось ДП «Ефорт Гарант - 7»ТзОВ «Ефорт-гарант», за відсутності підстав, передбачених законом чи договором, відповідач не несе обов'язку по оплаті.

                    Відповідно до ч. 1 ст. 1214 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування лише фактично зроблених нею і лише необхідних витрат на майно і лише від часу, з якого вона зобов'язана повернути доходи, отримані нею від цього майна.

                    З матеріалів справи не вбачаються докази необхідності понесення позивачем таких витрат чи наявність реальної загрози втрати майна відповідачем, що вимагало б його охорони. Крім того, поданий позивачем розрахунок не відповідає заявленій ним сумі позову та не підтверджує фактичних затрат позивача на охорону майна відповідача.

                    У відповідності до ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Належних доказів виникнення у відповідача обов'язку сплатити на користь позивача заявленої суми, у тому числі в порядку ст. 1214 ЦК України, суду не надано і ця обставина спростовується матеріалами справи. Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

                    За даних обставин суд не вбачає підстав для задоволення первісного позову.

27.03.2008 р. між ФОП ОСОБА_2(покупець) та ФОП ОСОБА_1 (продавець) було укладено договір купівлі-продажу, згідно із п. 1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити одну цистерну об'ємом 25 м. куб. за ціною 2000,00 грн. та дві цистерни об'ємом 75 м. куб. за ціною 6500,00 грн. за кожну. Загальна сума договору становить 15000,00 грн. (п. 1.2 договору). У відповідності до п. 1.4. договору товар передається за його місцем знаходження -Львівська область, Золочівський район, смт. Глиняни, вул. Шептицького. При цьому, товар вважається переданим з моменту підписання акту прийому-передачі. Згідно із п. 2.1 продавець зобов'язується не пізніше трьох календарних днів з дати оплати товару покупцем передати товар покупцю за місцем знаходження товару та підписати відповідний акт приймання-передачі. Покупець зобов'язується оплатити товар не пізніше 10 календарних днів з дати підписання договору (п. 2.2 договору). За затримання передачі (відвантаження) товару продавець зобов'язаний за вимогою покупця сплатити останньому штраф у розмірі 20% від вартості непереданого товару. При цьому, до непередачі товару прирівнюється непідписання акту приймання-передачі товару (п. 4.2 договору). Згідно п. 5.6 договір може бути розірваний за вимогою покупця в разі порушення продавцем строків передачі товару.

З рішення господарського суду Львівської області по справі №26/102 від 17.06.2008р. та матеріалів даної справи вбачається, що покупець свої зобов'язання по оплаті виконав у відповідності до умов договору і сплатив продавцю загальну суму 15000,00 грн. за цистерни. Водночас, відповідач, вживши всіх можливих заходів за даних обставин для належного виконання зобов'язання, його не виконав з вини ЛРУ ВАТ КБ «Надра», яке  утримувало майно ФОП ОСОБА_1 04.04.2008р. представники продавця і покупця прибули в смт. Глиняни, вул. Шептицького на місце знаходження майна для оформлення відповідного акту приймання-передачі, однак, не були допущені до майна відповідача працівниками охоронної фірми ДП «Ефорт Гарант-7»з посиланням на вказівку Львівського РУ ВАТ КБ «Надра»нікому не віддавати дані цистерни. Зазначена обставина підтверджується актом про відмову в допуску до майна від 04.04.2008р. та не була заперечена позивачем. Факт створення перешкод позивачем відповідачу у розпорядженні належними останньому цистернами підтверджується, також, листом ВАТ КБ «Надра»ЛРУ №04-1763 від 01.04.2008р. яким банк повідомив відповідача, що не буде перешкоджати відповідачу у доступі до майна, у володінні, користуванні та розпорядженні ним, як власника, лише за умови, що відповідач відшкодує банку понесені витрати на охорону та належне зберігання спірного майна. Таким чином, перешкоди в отриманні майна відповідача чинились саме позивачем із залученням ДП «Ефорт Гарант-7», яке виконувало свої договірні зобов'язання перед позивачем.

Рішенням господарського суду Львівської області по справі №26/102 за позовом ФОП ОСОБА_2 до ФОП ОСОБА_1 від 17.06.2008р. було частково задоволено позов та стягнуто з відповідача15000 грн. та судові витрати. Рішення суду набрало законної сили та було виконано відповідачем, що підтверджується платіжним дорученням №77 від 12.08.2008р..

У відповідності ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Стаття 321 ЦК України визначає, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Згідно ч. 3 ст 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

          У відповідності до ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Ст. 224 ГК України визначає, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

                    За даних обставин суд дійшов висновку, що завдані відповідачу позивачем збитки підлягають відшкодуванню. Відповідач просить стягнути з позивача збитки в сумі 15000 грн.

                    Однак, як вбачається з матеріалів справи, станом на дату розгляду справи судом, а саме 09.06.2008р. відповідач продав вказані цистерни як металобрухт ТзОВ «СП ГАЛТЕКС»за ціною 6208 грн., що підтверджується накладною №01 від 09.06.2008р. та актом приймання металів чорних (вторинних) №09/06/08 від 09.06.2008р. Факт отримання зазначеної суми відповідач визнає. Таким чином, розмір збитків відповідача становить різницю між сумою, яку він отримав за договором купівлі-продажу від 27.03.2008 р. та сумою, отриманою від ТзОВ «СП ГАЛТЕКС»та дорівнюватиме 8792,00 грн., що підлягає стягненню з позивача.         

Належних доказів існування підстав для відмови відповідачу у задоволенні зустрічного позову в цій частині суду не надано.

У відповідності статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 12, 33, 34, 49, 75,82, 84, 85 ГПК України, суд,

    В И Р І Ш И В:

1.          В задоволенні первісного позову відмовити.

2.          Зустрічний позов задоволити частково.

3.          Стягнути з відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра»філія Львівське регіональне управління (79008, м. Львів, вул. Пекарська, 7, код ЄДРПОУ 23949103, п/р 39005700100001, МФО 325978) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, Ід.НОМЕР_1, п/р НОМЕР_2 в ВАТ «Електрон банк», НОМЕР_3)- 8792,00 грн.

4.          В частині стягнення  6208,00 грн. -  відмовити.

5.          Стягнути з відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра»філія Львівське регіональне управління (79008, м. Львів, вул. Пекарська, 7, код ЄДРПОУ 23949103, п/р 39005700100001, МФО 325978)  на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, Ід.НОМЕР_1, п/р НОМЕР_2 в ВАТ «Електрон банк», НОМЕР_3)- 87,92 грн. держмита та  69,16 грн. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя                                                                                             Мороз Н.В.