10 листопада 2006 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

Левченка Є.Ф.,  Романюка Я.М.,  Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом КП «Іллічівськтеплоенерго» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в особі її законного представника ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 5 лютого 2004 року та ухвалу Апеляційного суду  Одеської області від 13 травня 2004 року,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду України з касаційною скаргою на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 5.02.2004 р., залишене  без   змін   ухвалою  Апеляційного  суду  Одеської   області  від 13.05.2004 р., яким позов задоволено: стягнуто з відповідачів на користь КП «Іллічівськтеплоенерго» заборгованість за теплопостачання в сумі 1591 грн. 97 коп. 

В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування  рішення місцевого суду.

Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду судових рішень відсутні, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що власниками квартири АДРЕСА_1 в рівних частках є ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 28.12.2000 р.

Згідно наданих  КП «Іллічівськтеплоенерго» доказів заборгованість відповідачів по оплаті опалення та водопостачання гарячої води за період з 1.10.2001 р. по 1.11.2003 р. складала 1591 грн. 97 коп.

При вирішенні справи суди вірно керувались вимогами ст.ст. 161,162 ЦК України 1963 року та п.10 Правил надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення, затверджених Постановою КМ України № 1497 від 30.12.1997 р., що діяли на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухваленні з додержанням судами норм матеріального та процесуального права і відсутні передбачені ч. 1 ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновок судів не спростовують.

Керуючись ст.ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 5 лютого 2004 року та ухвалу Апеляційного суду  Одеської області від 13 травня 2004 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду України :