ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" вересня 2008 р. Справа № 9/310-07
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді
суддів:
при секретарі ,
за участю представників сторін:
від позивача:ОСОБА_4 - представника за довіреністю №560 від 04.03.2008р.,
від відповідачів:
- ОСОБА_1:ОСОБА_5 - представника за довіреністю від 11.09.2008р.,
- ОСОБА_6 - не з'явилася,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1, м. Вінниця
на рішення господарського суду Вінницької області
від "27" грудня 2007 р. у справі № 9/310-07 (суддя Балтак О.О.)
за позовомОСОБА_2 м. Вінниця
до 1. ОСОБА_1, м. Вінниця
2. ОСОБА_3, смт.Стрижавка Вінницького району Вінницької області
про визнання рішення №4 від 18.08.2006р. та змін до Статуту в частині включення відповідачів до складу власників ПП "Бізнес-БалансV" недійсними,
з перервою в судовому засіданні з 04.09.2008р. по 11.09.2008р. відповідно до ст.77 ГПК України,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Вінницької області від 27.12.2007р. у справі №9/310-07 позов ОСОБА_2 (м.Вінниця) до ОСОБА_1 (м. Вінниця) та ОСОБА_3 (смт. Стрижавка Вінницького району Вінницької області) про визнання рішення №4 від 18.08.2006р. та змін до Статуту в частині включення відповідачів до складу власників ПП "Бізнес-БалансV" недійсними було задоволено:
- визнано недійсним рішення власника ПП "Бізнес-БалансV" №4 від 18.08.2006р. з моменту його вчинення;
- визнано недійсними зміни до Статуту ПП "Бізнес-БалансV", зареєстровані 28.08.2006 р. на підставі рішення власника №4 від 18.08.2006р.;
- стягнуто з ОСОБА_3 (смт. Стрижавка Вінницького району Вінницької області) на користь ОСОБА_2 (м. Вінниця) 42,50грн. витрат з державного мита та 59,00грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;
- стягнуто з ОСОБА_1 (м.Вінниця) на користь ОСОБА_2 (м.Вінниця) 42,50грн. витрат з державного мита та 59,00грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати з наведених у скарзі підстав та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
В апеляційній скарзі (т.1, а.с.110) відповідач (ОСОБА_1) зазначає, що вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, вказуючи, зокрема, на таке:
- невірними є посилання місцевого господарського суду в оскаржуваному рішенні на те, що ОСОБА_1не здійснив внеску до статутного фонду ПП "Бізнес-БалансV", адже в матеріалах справи відсутні будь-які докази в підтвердження такого посилання суду й крім того, оскільки вказане підприємство ліквідовано, то відсутня й бухгалтерська документація на підтвердження даного факту;
- при вирішенні питання щодо недійсності рішення власника підприємства суд першої інстанції виходив з того, що дане рішення є правочином в розумінні ст.202 ЦК України, однак судом не наведено жодної передбаченої статтею 215 ЦК України підстави для визнання недійсним вищевказаного правочину;
- посилання суду в рішенні від 27.12.2007р. на Статут ПП "Бізнес-БалансV" є хибним, оскільки Статут підприємства в зв'язку з його ліквідацією відсутній, а тому у скаржника є сумніви відносно автентичності копії, що досліджувалась в судовому засіданні;
- також зазначає про необізнаність про час і місце розгляду справи в зв'язку з неотриманням ухвали суду від 11.10.2007р.
Представник відповідача (ОСОБА_1) в засіданні суду підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає рішення господарського суду Вінницької області необґрунтованим та прийнятим з порушенням норм чинного законодавства, просить його скасувати та прийняти новий судовий акт, яким в позові відмовити.
Позивач в запереченнях на апеляційну скаргу вх.№02-01/840 від 08.02.2008р. (т.1, а.с.118-119) та його представник в судовому засіданні проти доводів, викладених в апеляційній скарзі заперечили, вважають рішення господарського суду Вінницької області обґрунтованим та законним, просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Зокрема, у відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що:
- твердження скаржника про відсутність в матеріалах справи доказів невнесення ним внеску до статутного фонду ПП "Бізнес-БалансV", а також про знищення бухгалтерської документації в зв'язку з ліквідацією підприємства, є хибними, поскільки позивачем, як власником підприємства, на підставі постанови господарського суду Вінницької області від 19.01.2007р. було проведено ліквідацію підприємства та відповідно до наказу Державного комітету архівів України від 23.10.2001р. №82 "Про внесення змін до Переліку типових документів, що створюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств із зазначенням термінів зберігання документів, затвердженого наказом Головархіву України від 20.07.1998р. №41" було відібрано для передачі в архів та знищення документи по справі, які втратили своє науково-історичне та практичне значення, й передано їх на зберігання до державного архіву Вінницької міської ради, а також у відповідності до наказу Головного архівного управління при Кабінетів Міністрів України від 20.07.1998р. №41 "Про затвердження Переліку типових документів" збережено всі документи підприємства, які мають відношення до предмету спору та які було надано суду першої інстанції при розгляді справи;
- невірним також є посилання скаржника в апеляційній скарзі на відсутність Статуту ПП "Бізнес-БалансV" в зв'язку з ліквідацією підприємства, оскільки відповідно до чинного законодавства статут підприємства та зміни до нього завіряються нотаріально, реєструються у Державного реєстратора, його копії направляються до органів податкової служби, статистики, а оригінал зберігається на підприємстві, тому якщо у ОСОБА_1 виникли сумніви щодо автентичності поданої позивачем копії, він мав право звернутись до суду з клопотанням про витребування копій Статуту ПП "Бізнес-БалансV" від органів державної влади або нотаріуса;
- спростовується матеріалами справи й неповідомлення судом ОСОБА_1 про час і місце розгляду справи.
Відповідачка (ОСОБА_3) в засідання суду не з'явилась, про причини своєї неявки суд не повідомила, письмового відзиву на апеляційну скаргу не представила.
Зважаючи на те, що про призначення розгляду справи на 04.09.2008р. учасників процесу було повідомлено належним чином та своєчасно, про що свідчать повідомлення про вручення рекомендованою кореспонденцією ухвали суду від 23.06.2008р. (т.2, а.с.9-11), ту обставину, що розгляд апеляційної скарги неодноразово перепризначався, що надавало учасникам процесу можливість подавати докази в обґрунтування своїх вимог і заперечень, враховуючи положення ст.101 Господарського процесуального кодексу України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, колегія суддів вважає, що нез'явлення в засідання суду відповідачки (ОСОБА_3), а також неподання нею письмового відзиву на апеляційну скаргу, не перешкоджає переглядові справи за наявними в ній доказами.
В судовому засіданні 04.09.2008р. відповідно до ст.77 ГПК України оголошувалась перерва по 11.09.2008р. в зв'язку з поданням позивачем заяви від 04.09.2008р. про відвід колегії суддів, яка була розглянута головою Житомирського апеляційного господарського суду Зав'язуном В.С. та в задоволенні якої було відмовлено ухвалою від 04.09.2008р.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного
10.10.2007р.ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про визнання недійсними рішення власника ПП "Бізнес-БалансV" №4 від 18.08.2006р. з моменту його вчинення та змін до Статуту ПП "Бізнес-БалансV", зареєстрованих 28.08.2006р. на підставі рішення власника ПП "Бізнес-БалансV" №4 від 18.08.2006р. (т.1, а.с.2-3), посилаючись на те, що відповідачі, яких відповідно до рішення №4 від 18.08.2006р. власника ПП "Бізнес-БалансV" ОСОБА_2. було включено до складу власників даного підприємства з визначенням частки ОСОБА_1 в розмірі 50% статутного фонду, вартістю 500 000 грн., а ОСОБА_3 - в розмірі 25% статутного фонду, вартістю 250 000 грн., на протязі року не внесли будь-яких коштів до статутного фонду підприємства.
Як вже вказувалось в цій постанові, рішенням господарського суду Вінницької області від 27.12.2007р. (т.1, а.с.105-107) позов було задоволено.
При цьому, в рішенні від 27.12.2007р. суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність застосування як аналогії закону законодавства України про господарські товариства до питань, пов'язаних із діяльністю ПП "Бізнес-БалансV", зокрема, до питань формування статутного фонду, оскільки, проаналізувавши п.1.1, 1.8, 1.9 та Розділ 3 Статуту ПП "Бізнес-БалансV", суд вважав, що характеристика ПП "Бізнес БалансV" повністю відповідає характеристиці товариства з обмеженою відповідальністю, відображеній в ст.ст.50,57-63 Закону України "Про господарські товариства", а тому й, як наслідок, прийшов до висновку про підвідомчість даного спору господарським судам, враховуючи приписи п.4 ч.1 ст.12 ГПК України.
Однак, судова колегія апеляційного господарського суду не погоджується з таким рішенням суду першої інстанції, з огляду на таке.
Приватне підприємство "Бізнес-БалансV" створено власником ОСОБА_2 згідно рішення №1 від 12.12.2005р. та Статут підприємства зареєстровано державним реєстратором виконавчого комітету Вінницької міської ради 14.12.2005р. за №11741020000002787 (т.1, а.с.39-46).
Як вбачається з пунктів 1.1, 1.2 та 4.3 Статуту Приватне підприємство "Бізнес-БалансV" засноване на підставі Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України для реалізації трудових, інтелектуальних та інших можливостей громадянина у виробничій та комерційній діяльності на власний ризик з правом найму робочої сили; власником підприємства є громадянин УкраїниОСОБА_2; статутний фонд підприємства формується за рахунок коштів власника у сумі 1000,00 грн.
Рішенням №3 від 22.06.2006р. власника Приватного підприємства "Бізнес-БалансV" (т.1, а.с.36) було збільшено статутний фонд підприємства і встановлено його в розмірі 1000000,00 (один мільйон гривень), а також внесено зміни то Статуту підприємства, які були зареєстровані державним реєстратором виконавчого комітету Вінницької міської ради 29.06.2006р. за №11741050002002787 (т.1, а.с.47-54).
Відповідно до рішення №4 від 18.08.2006р. власника ПП "Бізнес-БалансV" ОСОБА_2. (т.1, а.с.37) до складу власників даного підприємства було прийнято ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з визначенням часток зазначених осіб у статутному фонді підприємства наступним чином:
- ОСОБА_2 - частка в розмірі 25% від статутного фонду, вартістю 250000,00 грн.;
- ОСОБА_1- частка в розмірі 50% статутного фонду, вартістю 500000,00 грн.;
- ОСОБА_3 - частка в розмірі 25% статутного фонду, вартістю 250000,00 грн.
Відповідні зміни до статуту ПП "Бізнес-БалансV" було зареєстровано Державним реєстратором 28.08.2006р. за №11741050003002787 (т.1, а.с.55-60).
При цьому, проаналізувавши зміни до Статуту Приватного підприємства "Бізнес-БалансV", які вносились за рішеннями власника №3 від 22.06.2006р. та №4 від 18.08.2006р., судова колегія приходить до висновку, що було змінено лише розмір статутного фонду підприємства та введено до складу його власників інших, крім ОСОБА_2., осіб, а змін щодо організаційно-правової форми підприємства в Статут не вносилось.
В матеріалах справи також наявні довідка Головного управління статистики у Вінницькій області №13/5/962 від 26.03.2007р. та свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи від 14.12.2005р. (з відміткою державного реєстратора про проведення реєстрації припинення юридичної особи відповідно до постанови господарського суду Вінницької області від 19.01.2007р. у справі №4/18-07, т.1, а.с.18-20), з яких вбачається, що організаційно-правовою формою підприємства є саме Приватне підприємство "Бізнес-БалансV" й ніяких змін до установчих документів даної юридичної особи щодо зміни організаційно-правової форми органами державної влади не вносилось (т.1, а.с.68-69).
Стаття 1 Господарського процесуального кодексу України визначає, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до частини 1 статті 12 ГПК України господарським судам підвідомчі:
1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:
- спорів про приватизацію державного житлового фонду;
- спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;
- спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;
- спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;
- інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;
2) справи про банкрутство;
3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;
4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів (згідно Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів" від 15.12.2006р. №483-V).
Тобто, стаття 12 ГПК України містить вичерпний перелік категорій справ, що підлягають розгляду господарськими судами та не підлягає розширеному тлумаченню, а тому, незважаючи на те, що спори, пов'язані з діяльністю інших юридичних осіб, є за своїм змістом близькими до спорів, що виникають, зокрема, з корпоративних правовідносин, проте, якщо за предметом спору або суб'єктним складом вони не узгоджуються з приписами вищевказаної ст.12 ГПК України, то такі спори не підлягають розгляду господарськими судами України.
Стаття 79 Господарського кодексу України визначає, що господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку. У випадках, передбачених цим Кодексом, господарське товариство може діяти у складі одного учасника.
Відповідно до ст.113 ЦК України господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.
Господарські товариства можуть бути створені у формі:
- повного товариства,
- командитного товариства,
- товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю,
- акціонерного товариства.
Такі ж види господарських товариств визначені статтею 80 ГК України.
Згідно ст.63 Господарського кодексу України залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів:
- приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи);
- підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності);
- комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади;
- державне підприємство, що діє на основі державної власності;
- підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об'єднання майна різних форм власності).
Відповідно до ч.1 ст.113 ГК України приватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб'єкта господарювання - юридичної особи.
Як вбачається з матеріалів справи (довідки Головного управління статистики у Вінницькій області №13/5/962 від 26.03.2007р. та свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 14.12.2005р., т.1, а.с.68-69), Приватне підприємство "Бізнес-БалансV" було створено одноосібним власником (який в подальшому прийняв до складу власників ще двох осіб), що не суперечить приписам ст.ст.63,113 ГК України, діяло та було ліквідовано саме у формі приватного підприємства, а тому судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції ще на стадії порушення провадження у справі мав би відмовити у прийнятті позовної заяви на підставі п.1 ч.1 ст.62 ГПК України або в разі помилкового прийнятті позовної заяви до розгляду припинити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України.
Посилання ж суду першої інстанції як на підставу розгляду справи та прийняття рішення по суті спору на те, що аналіз положень Статуту ПП "Бізнес-БалансV" дає підстави вважати, що вказане підприємство повністю відповідає характеристиці товариства з обмеженою відповідальністю, не є вірним з огляду на наступне:
- відповідно до п.1.1 Статуту Приватне підприємство "Бізнес-БалансV" засноване на підставі Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України для реалізації трудових, інтелектуальних та інших можливостей громадянина у виробничій та комерційній діяльності на власний ризик з правом найму робочої сили, однак, проаналізувавши норми чинного законодавства, можна зробити висновок, що будь-яка юридична або фізична особа у своїй діяльності має керуватись нормами Конституції України, законів України (зокрема, Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України) та інших нормативних актів;
- в п.3.1 Статуту визначено, що вищим органом управління підприємства є власник, до повноважень якого, за змістом п.3.2 Статуту, належить вирішення найбільш важливих питань діяльності підприємства, що повністю відповідає приписам ст.65 ГК України щодо органів управління підприємством;
- перелік форм господарських товариств визначений ст.113 ЦК України та ст.80 ГК України й до їх складу не відноситься приватне підприємство.
Крім того, як вважає суд апеляційної інстанції, не є можливим взагалі підміняти на власний розсуд організаційно-правову форму суб'єкта господарювання з огляду на будь-які тотожні ознаки, адже досліджені у даній справі документи (Статути, свідоцтво про державну реєстрацію, довідка з ЄДРПОУ) свідчать про те, що "Бізнес-БалансV" було створене й діяло саме у формі приватного підприємства.
Одночасно, колегія суддів вказує й на те, що за таким предметом позову, який був визначений позивачем у даній справі, відповідачем мала зазначатися сама юридична особа.
Отже, оскільки, в даному випадку, спірні питання стосуються не господарського товариства, а приватного підприємства, й, крім того, сторонами у справі є лише фізичні особи, й за суб'єктним складом цей спір не підвідомчий господарському суду.
Враховуючи викладене, судова колегія апеляційного господарського суду приходить до висновку, що рішення господарського суду Вінницької області від 27.12.2007р. у справі №9/310-07 не узгоджується з нормами чинного законодавства України, в зв'язку з чим його слід скасувати та припинити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України.
Що ж до посилань скаржника в апеляційній скарзі на те, що він не був обізнаний про час і місце розгляду справи в зв'язку з неотриманням ухвали суду від 11.10.2007р., то вони не приймаються судовою колегією до уваги, враховуючи, що ухвала суду першої інстанції від 11.10.2007р. була направлена відповідачеві рекомендованим листом за адресою, яка вказана в позові, й до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи (інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 р.").
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказано таку ж адресу (м.Вінниця, вул.Фрунзе, 20, кв.28), за якою процесуальні документи надсилались на адресу відповідача судами першої та апеляційної інстанцій.
Керуючись п.1 ч.1 ст.80, ст.ст.101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 (м.Вінниця) задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Вінницької області від 27 грудня 2007 року у справі №9/310-07 скасувати.
Провадження у справі припинити.
3. Справу №9/310-07 повернути до господарського суду Вінницької області.
Головуючий суддя:
судді:
Віддрук. 5 прим.:
1 - до справи,
2 - позивачу,
3,4 - відповідачам,
5 - в наряд