КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1283/11 Головуючий у 1-й інстанції: Литвин О.В.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 лютого 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Ісаєнко Ю.А.,

суддів: Безименної Н.В., Губської О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області на постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 16.03.2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату додаткової пенсії,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправними дії територіального управління Пенсійного фонду України, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 13.05.2010 року по дату винесення рішення та в подальшому здійснювати такі виплати.

Постановою Рокитнянського районного суду Київської області від 16.03.2011 року позов задоволено, визнано протиправними дії територіального управління Пенсійного фонду України, зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 25% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 13.05.2010 року, з урахуванням проведених виплат та з подальшим перерахунком та виплатою до моменту відсутності правових підстав для такого підвищення для пенсії.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нове рішення про відмову в задоволені позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 1832.

З доповіді судді-доповідача вбачається, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, особиста участь сторін не обов'язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу позивача необхідно задовольнити частково, постанову суду першої інстанції в резолютивній частині змінити, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач є особою, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю (3 категорії) та пенсіонером, який отримує додаткову пенсію, за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Відповідно до ст. 51 Закону України "Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", особам, віднесеним до категорії 3, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком.

Частиною 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Крім того, мінімальна пенсія за віком не може бути нижчою ніж прожитковий мінімум і відповідно до вимог ст. 46 Конституції України.

Таким чином, позивач має право на отримання додаткової пенсії відповідно до ст. 51 Закону України "Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що вірно встановлено судом першої інстанції.

Так, судом першої інстанції було зроблено вірний висновок про те, що Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має вищу юридичну силу в порівняні з постановами Кабінету Міністрів України, та є пріоритетним у застосуванні.

Крім того, колегія суддів зазначає, що будь-яким іншим законом, крім Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", мінімальний розмір пенсії не встановлений, у зв'язку з чим відсутні підстави не застосовувати для розрахунку пенсії та додаткової пенсії розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Разом з тим, колегія суддів не може погодитись з висновком суду про зобов'язання відповідача проводити в подальшому позивачу виплату додаткової пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушення з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому.

В іншій частині доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, тому скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 КАС України, підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а постанова суду першої інстанції зміні шляхом виключення з третього абзацу резолютивної частини оскаржуваної постанови посилання на подальший перерахунок та виплату соціальних виплат до моменту втрати такого права, в інший частині без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 202, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області задовольнити частково.

Змінити постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 16.03.2011 року шляхом виключення з третього абзацу резолютивної частини постанови посилання на подальший перерахунок та виплату пенсії до втрати такого права.

В решті постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: Н.В. Безименна

Суддя: О.А. Губська

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Безименна Н.В.

Губська О.А.