КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-13743/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

26 лютого 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Приходько О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2012 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Столиця» до ДПІ у Подільському районі міста Києва ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Сервіс Столиця» звернулось до суду першої інстанції із позовом, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, промило скасувати акт перевірки від 13.04.2012 №109/22-511/32420423, визнати протиправними дії щодо внесення висновків до даного акту перевірки та стягнення моральної шкоди в розмірі 10 000,00грн. на користь товариства, також визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 04.05.2012 №00001312250.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2012 позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва Державної податкової служби від 04.05.2012 №000001312250.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Співробітниками Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва було проведено позапланову виїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Столиця» (код ЄДРПОУ 32420423) з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.02.2011 по 28.02.2011 та з 01.07.2011 по 31.08.2011, за результатами якої складено акт про результати перевірки №109/22-511/32420423 від 13.04.2012 (далі -акт перевірки).

На підставі даного акту, ДПІ у Подільському районі м. Києва було прийнято податкове повідомлення-рішення №000001312250 від 04.05.2012, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 945309,00 грн., з яких 844 913,00 грн. основного платежу та 100 396,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Прийняття даного повідомлення - рішення мотивовано висновками акту перевірки про порушення позивачем: п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 844 913, в т.ч.: за лютий 2011 року на суму 443 333 грн., за липень 2011 року на суму 152 700 грн., за серпень 2011 року на суму 248 880 грн.

Актом перевірки встановлено, що ТОВ «Сервіс Столиця» (код ЄДРПОУ 32420423) задекларувало податковий кредит за лютий 2011 року з контрагентом ТОВ «Хароптторг Ексім - ЛТД» (код ЄДРПОУ 37366125) на суму 443 333,00 грн., за липень 2011 року з контрагентом ПП «УНТК «Енергоспецмонтаж» (код ЄДРПОУ 35522273) на суму 152700 грн., за серпень 2011 року з контрагентом ПП «УНТК «Енергоспецмонтаж» (код ЄДРПОУ 35522273) на суму 178880 грн., ТОВ «Перша Технологічна Компанія-СТГ» (код ЄДРПОУ 37190531) на суму 70000, 00 грн.

Суд першої інстанції частково задовольняючи позовні вимоги, мотивував своє рішення тим, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит по господарських операціях з вищевказаними контрагентами.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що ТОВ «Хароптторг Ексім - ЛТД», ПП «УНТК «Енергоспецмонтаж», ТОВ «Перша Технологічна Компанія-СТГ» є фіктивними підприємствами та угоди між ними і позивачем є нікчемними, первинні документи, що посвідчують угоди, також є нікчемними, а тому спірне податкове повідомлення-рішення прийняте ним правомірно; що в провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебувала справа №2а-13562/12/2670 з ідентичним предметом спору та правовим обґрунтуванням вимог та ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва 22.11.2012 залишено позовну заяву без розгляду, тобто спір в частині оскарження податкового повідомлення-рішення від 04.05.2012 №00001312250 вирішено іншим судовим рішенням.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Відповідно до матеріалів справи ТОВ «Хароптторг Ексім - ЛТД», ПП «УНТК «Енергоспецмонтаж», ТОВ «Перша Технологічна Компанія-СТГ» на момент складання податкових накладних були зареєстровані як платники податку на додану вартість, що не оспорюється відповідачем.

Між ТОВ «Сервіс Столиця» (Замовник) та вищезазначеними контрагентами були укладені договори, а саме:

- договір № 1001-11 від 10.01.2011, укладено з ТОВ «Перша Технологічна Компанія - СТГ» (виконавець), відповідно до якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання з надання послуг по виготовленню елементів металевих конструкцій та (або) обробки елементів металевих конструкцій, виготовленню металевих конструкцій відповідно до технічної документації Замовника та з матеріалів замовника на умовах оплати обумовленої даним договором. На виконання даного договору виписано податкову накладну від 31.08.2011 №1153;

- договір № 1- 401 від 04.01.2011, укладено з ТОВ «Хароптторг Ексім-ЛТД» (код ЄДРПОУ 37366125) на обслуговування спеціальних конструкцій, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується на свій ризик зі своїх матеріалів і своїми засобами виконати/надати комплекс робіт/послуг по обслуговуванню спеціальних конструкцій, розміщених на території України в місцях, узгоджених в адресних програмах, в об'ємі і на умовах оплати, обумовлених в цьому договорі. В комплекс робіт/послуг по обслуговуванню спеціальних конструкцій входять наступні роботи (послуги): поклейка (нанесення), підклейка, підфарбовування плакатів на робочих поверхнях спеціальних конструкцій, ліквідація брудних плям та сторонніх надписів на сюжеті плакатів, виправлення механічних ушкоджень на плакатах (порізів, подряпин і ін.), поточне фарбування спеціальних конструкцій, інші роботи (послуги), пов'язані з підтримкою спеціальних конструкцій і плакатів, розміщених на робочих поверхнях спеціальних конструкцій, в належному технічному та естетичному стані. На виконання даного договору були виписані податкові накладні від 09.02.2011 №56, від 15.02.2011 №80, від 18.02.2011р. №94, від 21.02.2011 №108, від 22.02.2011 №117;

- договір № 1-0107 від 01.07.2011, укладений з ПП «УНТК «Енергоспецмонтаж» (код ЄДРПОУ 35522273), відповідно до якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання з виготовлення та монтажу спеціальних рекламних конструкцій, демонтажу спеціальних рекламних конструкцій, реконструкції, ремонту та модернізації спеціальних рекламних конструкцій, а замовник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, прийняти і оплатити роботу з виготовлення, монтажу, демонтажу, реконструкції, ремонту та модернізації спеціальних рекламних конструкцій. На виконання даного договору були виписані податкові накладні від 22.07.2011 №256, від 15.07.2011 №173, від 26.07.2011р. №299.Також, були виписані податкові накладні за серпень 2011, а саме від 08.08.2011 №89, від 15.07.2011 №173.

Колегія суддів зазначає, що позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог подано до суду копії договорів, копії додатків до договорів, копії актів прийому-передачі виконаних робіт, копії податкових накладних, копії банківських виписок, на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит по господарських операціях з ТОВ «Хароптторг Ексім - ЛТД», ПП «УНТК «Енергоспецмонтаж», ТОВ «Перша Технологічна Компанія-СТГ», що підтверджують факт реального виконання умов договорів.

Згідно з п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 199.1 ст.199 Податкового кодексу України у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг в оподатковуваних операціях.

Колегія суддів вважає, що позивачем доведено факт реального виконання умов договорів, що надає йому право на формування податкового кредиту.

Кримінальна справа за даними обставинами не порушена, відомості про притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб позивача та його контрагентів у відповідача відсутні, тоді як при кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.

Оскільки відповідачем дійсно не надано суду будь-яких доказів щодо притягнення до кримінальної відповідальності вищезазначених контрагентів або позивача, то відсутні підстави стверджувати про їх намір на вчинення нікчемного правочину.

Судом першої інстанції вірно оцінено доводи відповідача про недійсність первинних документів з посиланням на обставини, викладені в акті, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Апелянтом не спростовано того факту, що позивач уклав договори, додаткові угоди та отримав від контрагентів акти прийому-передачі відповідно до вказаної вище норми Закону, наявність яких підтверджується матеріалами справи.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Як вбачається з доданих до справи первинних документів, про недійсність яких зазначає апелянт, а саме договорів, додаткових угод та актів прийому-передачі, то вони складені відповідно до вимог чинного законодавства (дотримано форму, зміст та наявні підписи, уповноважених на момент вчинення правочинів осіб, засвідчені печатками). Підстави вважати вищевказані договори нікчемними відсутні, докази визнання їх в судовому порядку недійсними не надані.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не порушено вимог п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

З приводу доводів апелянта про те, що в провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебувала справа №2а-13562/12/2670 з ідентичним предметом спору та правовим обґрунтуванням вимог та ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва 22.11.2012 залишено позовну заяву без розгляду, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва 22.11.2012 у справі №2а-13562/12/2670: задоволено клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Столиця» про відкликання позовної заяви; позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Столиця»до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.05.2012 - залишено без розгляду.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо надійшло клопотання позивача про відкликання позовної заяви. Відповідно до ч. 3 ст. 155 КАС України особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Колегія суддів приходить висновку, що у справі №2а-13562/12/2670 позовні вимоги по суті не розглядалися, а тому безпідставними є посилання апелянта на те, що спір в частині оскарження податкового повідомлення-рішення від 04.05.2012 №00001312250 вирішено іншим судовим рішенням.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт правомірності винесення податкового повідомлення-рішення №000001312250 від 04.05.2012.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2012 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.,

Шурко О.І.

Повний текст виготовлено 04.03.2013

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.