КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" березня 2013 р. Справа№ 5011-11/15536-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гончарова С.А.
суддів: Авдеєва П.В.
Куксова В.В.
при секретарі судового засідання Климович М.І.
за участю представників:
від позивача: не з'явились
від відповідача: не з'явились
від третьої особи: не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-Банк»
на рішення Господарського суду міста Києва від 03.01.2013 року
у справі № 5011-11/15536-2012 (суддя Смирнова Ю.М.)
за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-Банк»
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська експертна група»
за позовом третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві
про визнання звіту про експертну оцінку таким, що складено з порушенням законодавства
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Правекс - Банк" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська експертна група" про визнання звіту про експертну оцінку нежитлової будівлі (літ. "Є") загальною площею 249,3 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 89-а, від 23.05.2012, проведену відповідачем, таким, що складено з порушенням законодавства.
Такі позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами проведеної в рамках виконавчого провадження оцінки майна, вартість майна, визначена за результатами оцінки, є суттєво завищеною, а сама оцінка - такою, що проведена з порушенням вимог законодавства.
В подальшому. 05.12.2012 року позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позовними вимогами є:
- визнання звіту про експертну оцінку нежитлової будівлі (літ. "Є") загальною площею 249,3 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 89-а, від 23.05.2012, проведену відповідачем, таким, що складено з порушенням законодавства;
- зобов'язання третьої особи призначити повторну оцінку арештованого майна.
Рішенням господарського суду міста Києва від 03.01.2013 року у справі № 5011-11/15536-2012 (суддя Смирнова Ю.М.) у задоволені позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська експертна група» про визнання звіту про експертну оцінку таким, що складено з порушенням законодавства відмовлено повністю.
Не погодившись з вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Правекс-Банк» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення повністю та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.02.2013р., апеляційна скарга прийнята до розгляду, порушено апеляційне провадження у справі, розгляд справи призначено на 06.03.2013 року.
Апеляційна скарга вмотивована тим, що судове рішення у цій справі є незаконним, прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права, та таким, що підлягає скасуванню. В обґрунтування вказаного позивач посилається на ті ж самі обставини, на які він посилався в обґрунтування позовних вимог.
Сторони до судового засідання, що відбулось 06.03.2013 року, не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.
До судового засідання, що відбулось 06.03.2013 року, від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке вмотивовано тим, що представник позивача не має можливості з'явитись у судове засідання у зв'язку зі знаходженням в іншому суді.
Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Судовою колегією встановлено, що неявка представників сторін не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, та, за таких обставин, розгляд справи за відсутності представників сторін є можливим.
Клопотання позивача про відкладення розгляду справи підлягає залишенню без задоволення з огляду на те, що за висновками суду, його неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, а також з огляду на те, що, по-перше, обставини, викладенні в клопотанні позивача про відкладення розгляду справи, жодним чином не підтверджені, та по-друге, позивач був обізнаний про подання ним апеляційної скарги та про її розгляд в Київському апеляційному господарському суді та не був позбавлений можливості залучити іншого представника для участі у судовому засіданні.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне.
20.07.2011 Оболонським районним судом м. Києва по справі № 2-6402/10 було видано виконавчий лист про стягнення солідарно з Золотухіна Олексія Олексійовича, Золотухіної Антоніни Геннадіївни на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Правекс-Банк" суми заборгованості за кредитним Договором № 616/021/07 від 04.10.2007 у розмірі 4763498,32 грн., суми сплаченого державного мита у розмірі 1700,00 грн. та суми сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн.
З виконання виконавчого листа № 2-6402/10 від 20.07.2011 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві 04.08.2011 відкрито виконавче провадження ВП №28180732.
16.09.2011 року державним виконавцем було проведено опис та арешт майна, що належить боржнику - Золотухіну О.О., а саме: нежитлової будівлі загальною площею 249,3 кв.м, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 89-а, про що складено відповідний акт.
Статтею 57 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент призначення оцінки) передбачено, що визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
На виконання вимог названої вище норми, з метою визначення ринкової вартості нерухомого майна боржника та подальшої його реалізації, Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві було залучено суб'єкта оціночної діяльності - ТОВ "Українська експертна група".
Так, 18.05.2012 державним виконавцем було винесено Постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, якою призначено Антонова Володимира Олександровича експертом, суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання у зазначеному виконавчому провадженні.
Постановою від 18.05.2012 Антонова В.О. було зобов'язано надати письмовий висновок, звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) з питань ринкової вартості описаного майна боржника (нежитлової будівля загальною площею 249,3 кв.м, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 89-а), за яку воно може бути продане в даному населеному пункті, станом на час проведення оцінки.
23.05.2012 Антоновим В.О. складено Звіт вих. № 9975 з незалежної оцінки майна: нежитлової будівлі загальною площею 249,3 кв.м, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 89-а, власником якої є Золотухін Олексій Олексійович, та оформлено Висновок з незалежної оцінки майна.
Відповідно до вказаних документів ринкова вартість (початкова ціна майна на прилюдних торгах (аукціоні)) об'єкту оцінки, станом на 23.05.2012 становить 3940932,00 грн. без урахування ПДВ.
Судова колегія погоджується з висновками, з яких виходив місцевий господарський суд при прийнятті рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.
Як зазначалось, позивач звернувся до суду з вимогами, зокрема, про визнання звіту про експертну оцінку нежитлової будівлі (літ. "Є") загальною площею 249,3 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 89-а, від 23.05.2012 року, проведену ТОВ «Українська експертна група», таким, що складено з порушенням законодавства.
Правові засади здійснення оцінки майна, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майнових право та використання її результатів визначаються та регулюються Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Статтею 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" визначено, що оцінка майна представляє собою визначення вартості цього майна на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами з оцінки майна, та є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Згідно зі ст. 4 цього Закону практична діяльність з оцінки майна може здійснюватися виключно суб'єктами оціночної діяльності, якими, відповідно до ст. 5 Закону, є суб'єкти господарювання зареєстровані в установленому порядку фізичні особи суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", висновки про вартість майна зазначаються у звіті про оцінку майна, який є документом, що підтверджує, крім визначеної вартості, також й виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Таким чином, виходячи з норм Закону за своєю суттю звіт про оцінку майна є документальним відтворенням проведених суб'єктом оціночної діяльності дій по оцінці майна, які мають відповідати встановленій процедурі.
Згідно зі ст. 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", процедура оцінки майна визначається у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом Державного майна України. При цьому, відповідно до ч. 6 даної статті положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.
Спори, пов'язані з оцінкою майна, майнових прав, вирішуються в судовому порядку (ст. 33 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні").
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що звіт про експертну оцінку нежитлової будівлі, який позивач просить визнати такими, що складено з порушенням чинного законодавства, є документальним відтворенням проведених суб'єктом оціночної діяльності дій по оцінці майна, які мають відповідати встановленій процедурі, а не юридичним актом, який в свою чергу є офіційним письмовим документом державного чи іншого органу (посадової особи), виданий в межах його компетенції, визначеної законом, який має точно визначені зовнішні реквізити та породжує певні правові наслідки, створює юридичний стан, спрямований на регулювання суспільних відносин, має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, поширює свою чинність на певний час, територію, коло суб'єктів.
Оцінка майна, вчинена в межах виконавчого провадження, не підпадає під визначення правовстановлюючого акту та акту обов'язкового до виконання усіма учасниками певних правовідносин, оскільки є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності з визначених питань.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності мають право на звернення до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, якими визначено, що держава забезпечує захист прав та законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів у спосіб та порядок, що визначається цим кодексом та іншими законами України. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів, згідно наведеної норми, захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Діючим законодавством України, в тому числі, Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", не передбачено такого способу захисту прав у спорах, пов'язаних з оцінкою майна, як визнання звіту про оцінку майна такими, що складено з порушенням законодавства.
З огляду на таке, місцевим господарським судом зроблено вірний висновок про те, що заявлена у даній справі вимога про визнання звіту про оцінку майна таким, що був проведеним з порушенням вимог чинного законодавства, фактично не є способом захисту прав, оскільки не призводить до відновлення порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Наведені обставини обумовлюють відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання звіту про експертну оцінку нежитлової будівлі (літ. "Є") загальною площею 249,3 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 89-а, від 23.05.2012, проведену відповідачем, таким, що складено з порушенням законодавства.
Також, позивачем було заявлено вимоги про зобов'язання третьої особи призначити повторну оцінку арештованого майна.
Щодо таких позовних вимог судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 32 цього ж кодексу визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Позивачем не наведено жодного обґрунтування позовних вимог про зобов'язання третьої особи призначити повторну оцінку арештованого майна.
Разом з тим, у відповідності до положень ч.ч. 3, 4 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» Державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем.
У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.
Матеріали справи не містять жодних доказів, які б свідчили про дотримання позивачем встановленої ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" процедури оскарження результатів визначення вартості та оцінки майна в рамках виконавчого провадження.
Також, відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з якими кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового або особистого немайнового права та інтересу. Приписи даної норми кореспондуються із ст. 20 Господарського кодексу України, якою також закріплені способи захисту суб'єктом господарювання своїх прав і законних інтересів.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право та обґрунтування необхідності його захисту.
Разом з тим, позовні вимоги про зобов'язання Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві призначити повторну оцінку арештованого майна, позивачем заявлено до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська експертна група».
Таке не узгоджується з приписами процесуального законодавства України, оскільки, з матеріалі справи не вбачається наявності порушеного відповідачем права позивача.
З огляду на таке, вимоги позивача про зобов'язання третьої особи призначити повторну оцінку арештованого майна, є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду міста Києва від 03.01.2013 року у справі № 5011-11/15536-2012 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.
Разом з тим, доводи Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-Банк», викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.
З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-Банк» на рішення господарського суду міста Києва від 03.01.2013 року у справі № 5011-11/15536-2012 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-Банк» на рішення господарського суду міста Києва від 03.01.2013 року у справі № 5011-11/15536-2012 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.01.2013 року у справі № 5011-11/15536-2012 - залишити без змін.
3. Матеріали справи № 5011-11/15536-2012 повернути до суду першої інстанції.
Повний текст постанови складено та підписано 06.03.2013 року.
Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Гончаров С.А.
Судді Авдеєв П.В.
Куксов В.В.