Справа № 112/183/13- ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2013 року Нижньогірський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого - судді Чернецької В.В.

при секретарі - Яновій Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с. Нижньогірський цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:

Позивач звернулась до суду з позовом про розірвання з відповідачем шлюбу, який був зареєстрований 15 серпня 2003 року Відділом реєстрації актів про шлюб м. Сімферополя АР Крим, актовий запис № 767. Позовні вимоги мотивовані тим, що сумісне життя з відповідачем не склалося через несумісні характери та різні погляди на сімейні стосунки, між ними постійно виникали сварки які переростали в скандали. Сторони разом сумісного господарства не ведуть, вже понад вісім років проживають окремо. Вони втратили почуття любові та поваги один до одного, їх шлюб носить формальний характер, не приймають ніяких спроб до примирення. Від спільного життя в шлюбі сторони мають одну неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з позивачем та знаходиться на її утриманні.

Позивач у судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву, в якій просить суд розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти винесення по справі заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що у справі є відповідні докази, причини неявки у судове засідання не повідомив.

Враховуючи положення ч.1 ст. 224 ЦПК України, відповідно до якого, у разі неявки в судове засідання відповідача, який повідомлений належним чином і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю сторін та ухвалити у справі заочне рішення.

У зв'язку з неявкою у судове засідання осіб, що беруть участь у справі, фіксування судового процесу не здійснювалось відповідно до вимог ч. 2 ст. 197 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі її фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного.

Судом встановлено, що шлюб сторін був зареєстрований 15 серпня 2003 року Відділом реєстрації актів про шлюб м. Сімферополя АР Крим, актовий запис № 767 (а.с.6). Сторони мають неповнолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з позивачем та знаходиться на її утриманні (а.с.6-7). Спору щодо місця проживання дитини та майнового спору між сторонами немає.

Відповідно до положень ст. 51 Конституції України, ст. 24 ч. 1 СК України шлюб ґрунтується на добровільній згоді жінки та чоловіка, та примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно з положеннями ст. 18 ч. 2 п. 3, ст.ст. 51, 56 ч. 3, ст.110 ч. 1 СК України, дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі, є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред'явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним із подружжя.

Згідно з ст. 112 СК України, - суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

В ході розгляду справи судом встановлено, що за час сімейного життя у сторін склалася обстановка, що виключає можливість спільного проживання, вони втратили почуття любові та поваги один до одного, фактичні шлюбні відносини між сторонами припинені, примирення між подружжям не можливо та це буде суперечити інтересам та волі обох сторін. За таких обставин суд дійшов до висновку, що сім'я розпалася остаточно і шлюб існує формально.

Приймаючи до уваги, що шлюб - це добровільний союз чоловіка та жінки, а сторони зберегти сім'ю не бажають, суд з урахуванням того, що розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини, після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті і майнові права, враховуючи відсутність обставин, що перешкоджають розірванню шлюбу передбачених ч. 2 ст. 110 СК України, вважає за необхідне позов про розірвання шлюбу задовольнити.

Відповідно до вимог ч.8 ст. 235 ЦПК України у рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається.

Як вбачається з матеріалів справи позивач під час реєстрації шлюбу з відповідачем змінила дошлюбне прізвище «ОСОБА_1» на прізвище чоловіка - «ОСОБА_1». Після розірвання шлюбу позивач просить залишити їй прізвище «ОСОБА_1».

Відповідно до вимог ст.115 Сімейного Кодексу України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставляння відмітки в актовому записі про шлюб.

Враховуючи вищевикладене керуючись ст.ст. 104 ч. 2, 110, 112, 115 Сімейного Кодексу України, керуючись ст.ст. 5, 10, 57, 60, 208, 209, 212-215, 223, 224-226 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 15 серпня 2003 року Відділом реєстрації актів про шлюб м. Сімферополя АР Крим, актовий запис № 767 - розірвати.

ОСОБА_1 після розірвання шлюбу залишити прізвище «ОСОБА_1».

Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосія шляхом подачі апеляційної скарги через Нижньогірський районний суд АР Крим протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий: