17 листопада 2006 року                                                                             м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом Стрийського управління по експлуатації газового господарства відкритого акціонерного товариства “Львівгаз” до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на ухвалу апеляційного суду Львівської області від 19 квітня 2004 року,

в с т а н о в и л а:

Стрийське управління по експлуатації газового господарства відкритого акціонерного товариства “Львівгаз” звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Зазначало, що відповідачі є жителями АДРЕСА_1.

Газопостачання зазначеного будинку здійснює Стрийське управління по експлуатації газового господарства відкритого акціонерного товариства “Львівгаз” ВАТ Львівгаз”.

Посилаючись на те, що відповідачі не оплачують послуги по постачанню газу, просило стягнути на користь підприємства 1 202 грн. 73 коп. заборгованості.

Рішенням Стрийського районного суду Львівської області від 31 жовтня 2003 року позовні вимоги Стрийського управління по експлуатації газового господарства відкритого акціонерного товариства “Львівгаз” задоволені: стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3на користь підприємства    1 202 грн. 73 коп. заборгованості та 51 грн. державного мита.

Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 19 квітня 2004 року рішення Стрийського районного суду Львівської області від 31 жовтня 2003 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції на підставі п. 3 ст. 307 ЦПК України.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 просять скасувати ухвалу апеляційного суду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу апеляційного суду Львівської області від 19 квітня 2004 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.