ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2013 року Справа № 144374/11

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Багрія В.М.,

суддів Кушнерика М.П., Старунського Д.М.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Воловецькому районі Закарпатської області на постанову Воловецького районного суду Закарпатської області від 29.06.2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Воловецькому районі Закарпатської області про стягнення недоплаченого підвищення до пенсії,

В С Т А Н О В И В :

У червні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Воловецькому районі Закарпатської області про стягнення недоплаченого підвищення до пенсії.

Позивач посилався на те, що в 2010-2011 роках відповідач зобов'язаний був здійснити перерахування пенсії, тобто привести у відповідність з ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та рішеннями Конституційного суду України розмір виплати йому пенсії з врахуванням права на надбавку як дитині війни.

Позивач просив зобов'язати відповідача виплатити на його користь недоплачену як дитині війни доплату до пенсії за період з 1.01.2010 року по день звернення до суду.

Ухвалою судді Воловецького районного суду Закарпатської області від 9.06.2011 року адміністративний позов в частині звернення ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Воловецькому районі Закарпатської області про стягнення недоплаченого підвищення до пенсії, що поданий з пропуском строку звернення до суду залишено без розгляду.

Постановою Воловецького районного суду Закарпатської області від 29.06.2011 року, яка прийнята в скороченому провадженні, позов задоволено.

Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Воловецькому районі Закарпатської області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 недоплаченого підвищення до пенсії як дитині війни починаючи з 8.12.2010 року відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з врахуванням вимог ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та виплачених сум.

Постанову допущено до негайного виконання в повному обсязі.

Постанову суду першої інстанції оскаржило управління Пенсійного фонду України в Воловецькому районі Закарпатської області, подавши на неї апеляційну скаргу.

Апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що постанова суду першої інстанції є необґрунтована та винесена з порушенням норм матеріального права.

Апелянт звертає увагу на те, що законодавством України не прийнято жодного нормативного акту на виконання вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" про підвищення розміру пенсій дітей війни, не визначено, які саме органи мають проводити такі виплати, за рахунок яких коштів і джерел. Крім того, залишається невизначеним порядок обчислення такого підвищення та його розмір. Просить врахувати, що встановлений ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до зазначеного Закону, і не може враховуватися для перерахунків або підвищень інших пенсій.

Апелянт просить скасувати постанову Воловецького районного суду Закарпатської області від 29.06.2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у повному обсязі заявлених позовних вимог.

Оскільки, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, тому, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що позивач належить до категорії громадян, на яких поширюються державні соціальні гарантії дитини війни, а тому він має право на встановлене ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" підвищення до пенсії. Відмова управління Пенсійного фонду України в Воловецькому районі Закарпатської області у проведенні перерахунку пенсії позивача з врахуванням вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є неправомірною в межах строку звернення до суду, встановленого ст. 99 КАС України.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права та є правильними.

Встановлено, що позивач ОСОБА_1 є дитиною війни та відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин та вирішення даного публічно-правового спору судом, мав право на отримання підвищення виплачуваної йому управлінням Пенсійного фонду України в Воловецькому районі Закарпатської області пенсій за віком.

Рішенням Конституційного суду №10-рп/2008 від 22.05.2008 року нова редакція ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", відповідно до якої дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, визнана неконституційною, тому з 22.05.2008 року почала діяти колишня редакція статті 6 Закону.

Ч. 1 та ч. 2 ст. 99 КАС України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Позивач пропустив строк звернення до суду, оскільки звернувся з позовом 8.06.2011 року.

За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання про підставність позовних вимог ОСОБА_1 в частині нарахування та виплати підвищення до пенсії як дитині війни в межах строку звернення до суду, тобто починаючи з 8.12.2010 року.

Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивачу у передбаченому ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" розмірі колегія суддів не вбачає.

Доводи апелянта в тій частині, що законодавством України не визначено поняття «мінімальна пенсія за віком» як розрахункової величини для підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не заслуговують на увагу, оскільки за чинним законодавством України розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Згідно ч.3 ст. 28 цього Закону мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом. Оскільки законодавством інший мінімальний розмір пенсії за віком не визначений, слід застосовувати цей розмір.

Однак, суд першої інстанції безпідставно звернув до негайного виконання постанову у повному обсязі, оскільки відповідно до припису п.1 ч.1 ст.256 КАС України, який є спеціальним для виконання, постанови суду у справах, зазначених у п.2 ч.1 ст.1832 КАС України, негайно виконуються постанови суду про присудження виплат пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Оскільки судом першої інстанції правильно вирішено спір по суті, але із помилковим застосуванням норм процесуального права, то у відповідності до ст. 201 КАС України, оскаржену постанову слід змінити.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 201, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Воловецькому районі Закарпатської області задовольнити частково.

Постанову Воловецького районного суду Закарпатської області від 29.06.2011 року по справі №2а-1748/11 змінити.

На підставі п.1 ч.1 ст. 256 КАС України допустити зазначену постанову до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.

В решті постанову Воловецького районного суду Закарпатської області від 29.06.2011 року по справі №2а-1748/11 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий: В.М. Багрій

Судді : М.П. Кушнерик

Д.М. Старунський