6 листопада 2006 року                                                                                          м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, 3-я особа ОСОБА_2 до ТОВ “Акант+К”, 3-ї особи ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Черкаської області від  19 травня 2004 року,

в с т а н о в и л а:

У  квітні 2002 року ОСОБА_1, 3-я особа ОСОБА_2, звернулася в суд із позовом до ТОВ “Акант+К”, 3-ї особи ОСОБА_3  про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Зазначала, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 17 квітня 2002 року з вини водія відповідача ОСОБА_3, було розбито її машину “Нісан-мікро”, чим спричинено матеріальну шкоду в розмірі 8830,98 грн. та моральну шкоду, яку вона оцінює в 5000 грн.

Просила ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на її користь вказані суми та судові витрати.

Рішенням  Соснівського районного суду м. Черкаси від 29 жовтня 2003 року позовні вимоги  задоволено, стягнуто з ТОВ “Акант+К” на користь ОСОБА_1 8677,98 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, 5000 грн. у відшкодування моральної шкоди та 649,50 грн. судових витрат.

Рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 19 травня 2004 року рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 29 жовтня 2003 року скасовано, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення апеляційного суду та ухвалити нове, яким залишити без зміни рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Відсутні й передбачені ст. 339 ЦПК України підстави для скасування рішення апеляційного суду і залишення в силі судового рішення, скасованого помилково.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

           Касаційну скаргу  ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Апеляційного суду Черкаської області від 19 травня 2004 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.