28 листопада 2006 року колегія суддів Судової палати у цивільних

справах Верховного Суду України в складі:

   Левченка Є.Ф.,  Романюка Я.М.,  Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом Приватного підприємства “Югжилсервіс” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати комунальних послуг, за касаційною скаргою ОСОБА_1  на рішення Гагарінського  районного суду м. Севастополя від 10 лютого 2004  року і ухвалу Апеляційного суду міста Севастополя від 13 травня  2004 року,

в с т а н о в и л а:

У травні 2003 р.  ПП “Югжилсервіс” звернулося  в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати комунальних послуг.

Рішенням  Гагарінського  районного суду м. Севастополя від 10.02.2004  р., залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Севастополя від 13.05.2004 р., позов задоволено: стягнуто з відповідача на користь позивача 1192 грн. 74 коп. заборгованості з оплати комунальних послуг та судові витрати.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення та направити справу на новий розгляд, посилаючись на невідповідність висновків судів фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду судових рішень відсутні, виходячи з наступного.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що  відповідач в порушення умов укладеного  з  позивачем  договору про участь у витратах на утримання будинку з 2000 р. по вересень 2003 р. не сплачував коштів за надані позивачем комунальні послуги.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що рішення ухвалені з додержанням судами норм матеріального та процесуального права і відсутні передбачені ч. 1 ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновок судів першої та апеляційної інстанції не спростовують.

Керуючись ст.ст. 332, 336  ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Гагарінського  районного суду м. Севастополя від 10 лютого 2004  року і ухвалу Апеляційного суду міста Севастополя від 13 травня  2004 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду України :