7 листопада 2006 року                                                                                          м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до ВАТ “Енергопостачальна Компанія “Херсонобленерго” про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за касаційною скаргою ВАТ “Енергопостачальна Компанія “Херсонобленерго” на рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 16 лютого 2004 року та ухвалу Апеляційного суду  Херсонської області від 2 червня 2004 року,

в с т а н о в и л а:

У  травні 2003 року представник ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ВАТ “Енергопостачальна Компанія “Херсонобленерго”  про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Зазначала, що 8 січня 2003 року внаслідок неправомірних дій працівників відповідача було ушкоджено її майно і спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 550 грн. та моральну шкоду, яку вона оцінює в 15550 грн.  

Просила ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на її користь визначені суми у відшкодування матеріальної і моральної коди.

Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 16 лютого 2004 року, залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 2 червня 2004 року, позовні вимоги  задоволено частково, стягнуто з ВАТ “ЕК “Херсонобленерго” на користь ОСОБА_1113,60 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, 2000 грн. у відшкодування моральної шкоди та судові витрати.

У касаційній скарзі ВАТ “ЕК “Херсонобленерго” просить скасувати судові рішення з передачею справи на новий розгляд, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

           Касаційну скаргу ВАТ “ЕК “Херсонобленерго” відхилити.

Рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 16 лютого 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 2 червня 2004 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.