ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2013 року справа № 919/149/13-г
Суддя господарського суду міста Севастополя Кравченко В.Є., розглянувши справу за позовом
Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"
(49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, будинок 50)
(49027, м. Дніпропетровськ, а/с 1800)
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
(99029, АДРЕСА_1)
про стягнення 41 600,47 грн.,
за участю:
представника позивача - Кравченко Н.В., довіреність № 2968-О від 30.09.2012;
представника відповідача - ОСОБА_3, довіреність № 1272 від 05.04.2011, -
суть справи:
Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк", позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за користування кредитним лімітом за договором б/н від 28.09.2011 у розмірі 41 600,47 грн., з яких: 38 700,00 грн. -заборгованість за кредитом; 1 020,72 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом; 696,60 грн. - заборгованість з комісії за користування кредитом; 1 183,15 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
Позовні вимоги, з посиланням на норми статей 526, 527, 530, 610 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статтю 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) обґрунтовані невиконанням відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором банківського обслуговування б/н від 28.09.2011.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 30.01.2013 порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 13.02.2013.
Відповідно до вимог статті 77 Господарського процесуального кодексу України ухвалою суду від 13.02.2013 розгляд справи відкладався на 05.03.2013.
У судовому засіданні 05.03.2013 представник позивача підтримав предмет і підставу позову, наполягав на його задоволенні.
Представник відповідача у судовому засіданні 05.03.2013 позовні вимоги визнав у повному обсязі, не заперечував проти їх задоволення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд, -
ВСТАНОВИВ:
28.09.2011 між ПАТ КБ "ПриватБанк" (далі - банк) та ФОП ОСОБА_1 (далі - клієнт) підписана заява про відкриття поточного рахунку зі зразками підписів і відбитка печатки, згідно з якою позивач відкрив відповідачу поточний рахунок НОМЕР_2 та картковий рахунок НОМЕР_3, відповідно до умов якої банк при наявності вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту клієнта за рахунок кредитних коштів в рамках ліміту, про розмір якого банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта.
Порядок встановлення, змінення ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки, користування кредитним лімітом регламентується умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом з цією анкетою (заявою) складають договір банківського обслуговування (далі - договір).
Як вбачається з заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відбитка печатки, клієнт, підписавши цю заяву, погоджується з умовами та Правилами надання банківських послуг, у тому числі з умовами та Правилами обслуговування по розрахунковим картам (розташованих на сайті банку www.privatbank.ua та http://client-bank.privatbank.ua), тарифами банку, які разом з цією заявою та карткою зі зразками підпису та відбитку печатки складають договір. Своїм підписом клієнт приєднується та зобов'язується виконувати умови, викладені в умовах та Правилах надання банківських послуг, тарифах ПриватБанку - договорі в цілому.
Відносини між банком та клієнтом можуть вирішуватись як шляхом підписання окремих угод або додаткових угод до договору, так і шляхом обміну інформацією відносно банківського обслуговування з клієнтом через web-сайти банку www.privatbank.ua та http://client-bank.privatbank.ua чи інший Інтернет SMS-ресурс, зазначений банком.
Згідно з Розділом 1 Правил, розміщених на web-сайті банку http://www.privatbank.ua, ці правила є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг банку.
Розділом 3.18 договору передбачені умови обслуговування кредитних лімітів на поточних рахунках корпоративних клієнтів.
Згідно з пунктом 3.18.1.1 договору кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів і здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає в проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.
Кредитний ліміт відповідно до пункту 3.18.1.5 договору є сумою грошових коштів, в межах якої банк здійснює оплату розрахункових документів клієнта понад залишку грошових коштів на його поточному рахунку.
Згідно з пунктом 3.18.1.8 договору, проведення платежів клієнта в порядку обслуговування кредитного ліміту здійснюється банком на протязі одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" або в формі "Заяви про відкриття поточного рахунку і картки зі зразками підписів та відбитка печатки", або в формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або в формі обміну інформацією, або в будь-якій іншій формі. При порушенні клієнтом будь-якого із обов'язків, передбачених "Умовами і правилами надання банківських послуг", банк на власний розсуд, має право змінити умови кредитування, встановив інший строк повернення кредиту. При належному виконанні клієнтом обов'язків, передбачених "Умовами і правилами надання банківських послуг", при відсутності заперечень за місяць до закінчення строку обслуговування ліміту, проведення платежів клієнта в порядку обслуговування ліміту може бути продовжено банком на той же строк.
Відповідно до умов пункту 3.18.1.11 договору період безперервного користування кредитним лімітом - не більше 35 днів. Початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервно здійснюється дебетове сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, по закінченню якого на поточному рахунку зафіксовано нульове дебетове сальдо.
Пунктом 3.18.1.12 договору передбачено, що за користування кредитним лімітом встановлюється діфференцірована процентна ставка, яка залежить від строку здійснення непогашеного залишку по кредиту.
Відповідно до пунктів 3.18.2.2.2, 3.18.2.2.3 та 3.18.2.2.5 договору клієнт зобов'язується проводити погашення кредитного ліміту не пізніше строку закінчення періоду безперервного користування кредитним лімітом, сплатити відсотки за весь час фактичного користування кредитом та повністю повернути кредит в строки, передбачені Правилами.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачу був встановлений кредитний ліміт на поточний рахунок. зі сплатою 24% річних на суму залишку по кредиту. Проведення платежів відповідачем в порядку обслуговування кредитного ліміту здійснюється протягом одного року з моменту підписання договору.
Згідно з пунктами 3.18.4.1.1, 3.18.4.1.2 та 3.18.4.1.3 договору нарахування відсотків проводиться наступним чином.
За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. При необнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню.
У разі непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними.
При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У випадку порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого умовами і Правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню в розмірі 0,1315 % від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.
Згідно з пунктом 3.18.4.4 договору клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту (щомісячна комісія). Відповідно до пунктів 3.18.1.6, 3.18.2.3.2 1-го числа кожного місяця комісія сплачується в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, у порядку, передбаченому умовами та Правилами надання банківських послуг. Клієнт доручає банку здійснювати списання винагороди зі своїх рахунків. Сплата винагороди здійснюється в гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, винагорода сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати.
Відповідно до пункту 3.18.6.1 договору обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта здійснюється з моменту подачі клієнтом до банку заяви на приєднання до «Умов та Правил надання банківських послуг», та/або з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання коштів в рамках кредитного ліміту в межах зазначених в них сум, та діє в об'ємі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач зазначеним кредитним лімітом користувався з 28.09.2011, проте належним чином свої зобов'язання за договором не виконував, кредит у вищезазначених черговості, порядку та розмірі не погашав, у зв'язку з чим з 26.01.2012 кредит вважається простроченим в сумі 38 700,00 грн.
Крім того, відповідачу було нараховано 24% річних на суму залишку непогашеної заборгованості. Оскільки тіло кредиту вважається простроченим, а грошові зобов'язання по погашенню заборгованості порушеними, згідно з пунктом 3.18.4.1.3 договору банк нарахував клієнту проценти у розмірі 48% річних від залишку непогашеної заборгованості за період з 26.01.2012 по 24.09.2012.
Отже, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість по процентам, у розмірі - 1020,72 грн, та заборгованість по комісії у сумі 696,60 грн.
З метою досудового врегулювання спору 19.09.2012 ПАТ КБ «ПриватБанк» направив на адресу ФОП ОСОБА_1 претензію за вих. № 06С від 18.09.2012 з вимогою сплатити заборгованість за договором (а.с. 30), проте відповідач залишив вимоги банку без відповіді.
Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду із зазначеним позовом до відповідача про стягнення заборгованості за користування кредитним лімітом за договором б/н від 28.09.2011 у розмірі 41 600,47 грн., з яких: 38 700,00 грн. -заборгованість за кредитом; 1020,72 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом; 696,60 грн. - заборгованість з комісії за користування кредитом; 1 183,15 грн. -пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступних мотивів.
Аналізуючи правову природу спірних правовідношень, судом встановлено, що вони виникли між сторонами з приводу виконання умов кредитного договору, які регулюються главою 71 Цивільного кодексу України, загальними положеннями про зобов'язання, визначеними Цивільним та Господарським кодексами України, а також умовами договору.
Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
В силу пункту 1 статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами -юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. Пункт 7 цієї ж статті передбачає, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно з частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини другої статті 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Як встановлено судом, 28.09.2011 між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ФОП ОСОБА_1 був укладений договір банківського обслуговування (а.с. 15-24), який став підставою виникнення у відповідача - ОСОБА_1 зобов'язань щодо погашення отриманих коштів та сплати процентів за користування ними.
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з частиною другою статті 1046 Цивільного кодексу України договір позики є укладеним з моменту передавання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною першою статті 1049 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі) у строк та в порядку, встановлені договором.
За приписами частини першої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено імперативне правило: договір є обов'язковим для виконання сторонами договору.
За змістом статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 Цивільного кодексу України).
Судом встановлено, що на виконання умов договору банківського обслуговування б/н від 28.09.2011 позивачем був наданий відповідачу кредитний ліміт в розмірі - 38 700,00 грн на поповнення обігових коштів і здійснення поточних платежів в межах цього ліміту, які відповідно до умов пункту 3.18.1.8. здійснюються банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до «Умов і правил надання банківських послуг».
Однак, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав у повному обсязі, а саме своєчасно не сплатив необхідні кошти, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі - 38 700,00 грн за тілом кредиту, яка до теперішнього часу не погашена.
Частиною першою статті 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Пунктами 18.4.1.2 - 18.4.1.3 договору сторонами обумовлені умови нарахування та сплати процентів за користування кредитом.
Перевіривши розрахунок заборгованості по процентам (1020,72 грн) та комісії за користування кредитом (696,60 грн) (а.с. 25), наданий позивачем, суд дійшов висновку, що він відповідає умовам договору, вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи.
Крім того, заборгованість у зазначеному розмірі повністю визнана представником відповідача у судовому засіданні 05.03.2013, що не суперечить законодавству та не порушує права та охоронювані законом інтереси інших осіб, та, відповідно до частини п'ятої статті 78 Цивільного процесуального кодексу України, є підставою для задоволення позову.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» до ФОП ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом в сумі - 38 700,00 грн, по процентам за користування кредитом в розмірі - 1020,72 грн та по комісії за користування кредитом в сумі - 696,60 грн є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.
Задовольняючи позов в частині стягнення пені у розмірі - 1 183,15 грн, суд виходив з наступного.
Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором банківського обслуговування позивач просить стягнути з відповідача - ОСОБА_1 пеню за прострочення виконання зобов'язання за період з 26.01.2012 по 24.09.2012 у розмірі - 1 183,15 грн, згідно з наданим розрахунком (а.с. 25).
В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.
Відповідно до частини другої статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Із зазначеною нормою кореспондує стаття 611 Цивільного кодексу України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
В свою чергу, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).
За приписами статті 549 Цивільного кодексу України, статті 230 Господарського кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є визначена законом або договором грошова сума, яку боржник (учасник господарських відносин) повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до пункту 3.18.5.1. договору, при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань зі сплати відсотків за користування кредитом, термінів повернення кредиту, винагороди (комісії) клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
Згідно пункту 3.18.5.4. Правил, нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених п. 3.18.0.5.1., 3.18.5.2., 3.18.5.3., здійснюється протягом 3-х років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.
Відповідно до пункту 3.18.5.7. Правил, строки позовної давності на вимогу про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюється сторонами тривалістю 5 років.
Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до частини першої статті 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, несвоєчасну сплату процентів та комісії за користування кредитом за період з 26.01.2012 по 24.09.2012 (а.с. 25), суд визнає його вірним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства України, заявленим в межах строку позовної давності, встановленого частиною другою статті 258 Цивільного кодексу України. Крім того, зазначена заборгованість визнана представником відповідача у судовому засіданні 05.03.2013, що не суперечить законодавству та не порушує права та охоронювані законом інтереси інших осіб, та, відповідно до частини п'ятої статті 78 Цивільного процесуального кодексу України, є підставою для задоволення позову, а тому позовні вимоги в частині стягнення пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, процентів та комісії є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі в сумі - 1183,15 грн.
Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 41 600,47 грн., з яких: 38 700,00 грн. - заборгованість за кредитом; 1 020,72 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом; 696,60 грн. - заборгованість з комісії за користування кредитом; 1 183,15 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
Витрати по сплаті судового збору покладаються судом на відповідача, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 43, 49, 78, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд,
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 (99029, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, відомості про розрахункові рахунки відсутні) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570, п/р 74192940900015, МФО 305299, або на будь-який інший рахунок, зазначений стягувачем) заборгованість у розмірі 41 600,47 грн (сорок одна тисяча шістсот грн 47 коп), з яких: 38 700,00 грн. - заборгованість за кредитом; 1020,72 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом; 696,60 грн. - заборгованість з комісії за користування кредитом; 1 183,15 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором..
3. Стягнути з ОСОБА_1 (99029, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, відомості про розрахункові рахунки відсутні) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570, п/р 74192940900015, МФО 305299, або на будь-який інший рахунок,зазначений стягувачем) судовий збір у розмірі 1 720,50 грн (одна тисяча сімсот двадцять грн 50 коп).
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 07.03.2013.
Суддя В.Є. Кравченко