Справа № 11-1017 2007 року Головуючий у 1-й інстанції Сімонова С.Г.
Категорія ч.3 ст.289КК України Доповідач: Ландар О.В.
У X В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:
Головуючого Ландаря О.В.
Суддів Тараненка Ю.П., Голубенко Н.В.
за участю прокурора Дупака М.Г.
засудженого ОСОБА_1
захисника ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві 19 жовтня 2007 року кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 та в його інтересах захисника ОСОБА_2 на вирок Пирятинського районного суду від 26 червня 2007 року, -
Встановила:
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянин України, уродженець с.Артема Червоноармійського району Донецької області, житель АДРЕСА_1, освіта неповна середня, не працюючий, відповідно до ст.89 КК України не судимий, -
засуджений за ч.3 ст.289 КК України на 7 (сім) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
За ч.2ст185 та ч.3 ст.375 КК України ОСОБА_1 виправданий.
Стягнуто з засудженого ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_3 на відшкодування матеріальних збитків 429грн. та 3000грн. моральної шкоди. Вирішено питання речових доказів.
За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що 7 грудня 2005 року близько 19 годин, на автошляху між селами Березова Рудка та Вечірки Пирятинського району, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, здійснив напад на водія ОСОБА_3, нанісши йому удари кулаком в обличчя, чим спричинив легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я, після чого заволодів його автомобілем ВАЗ-21011 державний номер НОМЕР_1, заподіявши матеріальні збитки на суму 7395грн
В принесеній апеляції засуджений ОСОБА_1 порушує питання про скасування вироку суду та направлення справи на вивий судовий розгляд у зв'язку з невірною
оцінкою зібраних у справі доказів, які, на його думку, не відповідають дійсним обставинам справи. Стверджує, що не мав умислу нападати на водія ОСОБА_3 та заволодівати його майном, а хотів надати йому допомогу, але потерпілий невірно розцінив його дії та почав бійку. Автомобіль з місця події забрав тільки тому, щоб його не розграбували.
В апеляції захисник ОСОБА_2 просить пом'якшити покарання ОСОБА_1, урахувавши наявність на його утриманні неповнолітніх дітей, сприяння розкриттю злочину, повернення майна потерпілому.
Інші учасники судового розгляду апеляцій на вирок суду не принесли.
Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, які підтримували свої апеляції, вислухавши думку прокурора Дупака М.Г. про безпідставність поданих апеляцій та законність вироку суду першої інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій, колегія суддів не знаходить підстав до їх задоволення з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчинені указаного злочину, є обґрунтованими.
Доводи апеляції засудженого про те, що вина засудженого у незаконному заволодінні транспортним засобом з застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров'я потерпілого не доведена, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи і грунтуються на неправильно оцінених доказах, є безпідставними.
Як встановлено перевіркою матеріалів справи, досудове слідство і судовий розгляд проведені відповідно до вимог кримінально-процесуального закону, обставини справи досліджені всебічно, повно і об'єктивно, а викладені у вироку висновки суду, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджені дослідженими в судовому засіданні і детально викладеними у вироку доказами.
Зокрема винність ОСОБА_1 підтверджується стабільними показаннями потерпілого ОСОБА_3 про те, що у грудні 2005року,у вечірній час, коли він був на рибалці та сидів у своєму автомобілі, хтось несподівано постукав у вікно, а коли він відкрив двері незнайомий нападник відразу наніс йому декілька разів ударив в обличчя, від чого він знепритомнів. Прийшовши до тями виявив пропажу автомобіля та повідомив про це в міліцію.
Ці показання потерпілого підтверджуються іншими об'єктивними доказами.
Так, згідно з даними огляду місця події на місті злочині - узбіччі дороги Вечірки-Березова Рудка було виявлено шматки зубного протезу, належного потерпілому, а також дзеркало заднього виду його автомобіля.
Висновком судово - медичної експертизи встановлено, що внаслідок побиття потерпілому були заподіяні легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я у виді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, синців під лівим оком та у виличній області.
В ході слідства в зарослому чагарниками сараї покинутого домогосподарства, в сусідньому селі Грабарівка, за 7 кілометрів від помешкання засудженого, був виявлений частково розукомплектований і належний потерпілому автомобіль ВАЗ-21011, а засуджений ОСОБА_1 добровільно видав забрані нім із цього автомобіля документи та запасні частини і агрегати (акумулятор, катушку запалювання, реле, карбюратор, хрестовину карданного валу, а всього 24 найменування), що підтверджується відповідними протоколами.
Із досліджених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_4 слідує, що ввечері 7 грудня до нього приходив засуджений ОСОБА_1 і просив допомогти розібрати угнаний автомобіль, але він відмовився.
Вбачається, що на досудовому слідстві сам засуджений ОСОБА_1 визнавав, що він заволодів автомобілем з метою його продажу, сподіваючись на те, що потерпілий нічого не зрозуміє через стан сп'яніння.
Раніше він був судимий за угон та напади з метою заволодіння транспортними засобами та відбував покарання в місцях ув'язнення..
Суд обгрунтовано послався у вироку саме на ці показання ОСОБА_1 в стадії досудового слідства, оскільки такі показання повністю узгоджуються із іншими доказами у справі.
Судом першої інстанції ретельно перевірялися доводи засудженого, аналогічні тим, що викладені в його апеляційній скарзі про те, що він не мав умислу на заволодіння чужим транспортним засобом і лише зберігав його, а показання на слідстві давав під психологічним впливом працівників міліції.
Викладені у вироку мотиви визнання цих доводів безпідставними, колегія суддів вважає аргументованими, такими що відповідають матеріалам справи.
Виходячи із сукупності доказів, які були досліджені в судовому засіданні, суд правильно кваліфікував злочинні дії ОСОБА_1 за ч.3 ст.289 КК України.
Покарання засудженому призначено відповідно до вимог ст.65 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання, у тому числі і тих, на які посилається захисник у своїй апеляції. Призначене покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів і підстав для його пом'якшення немає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.365,366 КПК України, колегія суддів апеляційного суду ,-
УХВАЛИЛА:
Апеляції засудженого ОСОБА_1 та в його інтересах захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Пирятинського районного суду від 26 червня 2007 року щодо засудженого ОСОБА_1 залишити без зміни.