Справа № 11-1032 \ 2007р.                                 Головуючий у 1-й інстанції Клименко С.М.

Категорія ч.2 ст. 185 КК України                                              Доповідач: Кисіль A.M.

Апеляційний суд Полтавської області

УХВАЛА

Іменем України

2007 року вересня місяця 28 дня  колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області у складі:

 головуючого - судді   Куліша В.М.

суддів: Кисіля A.M.,   Голубенко Н.В.

 з участю прокурора Рибачук Г.А.

засудженого ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Кре­менчуцького районного суду Полтавської області від 2 липня 2007 року . Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта неповна середня, непрацю­ючого, неодруженого, раніше судимого (18 липня 2005 року Крюківським районним судом м. Кременчука за ст.185 ч.3, 69, 185 ч.2, 186 ч.2,69,70 КК України до трьох років позбавлення волі із застосуванням ст.104 КК України на два роки ),-визнано винним та засуджено за ч.2 ст. 185 КК України на два роки позбав­лення волі.

Згідно ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покаран­ня частково приєднано не відбуте ним покарання 1 рік 2 місяці позбавлення волі за вироком Крюківського районного суду м. Кременчука від 18 липня 2005 року і остаточно визначено три роки і два місяці позбавлення волі.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Кременчука, українця, громадянина України, освіта неповна середня, непрацюючого, неодруженого, жителя АДРЕСА_2, раніше не судимого визнано винним та засуджено за ст. 185 ч.2 КК України на один рік позбавлен­ня волі.

На підставі п. а ст. 1 Закону України „Про амністію" від 19 квітня 2007 року його звільнено від відбування призначеного покарання.

Згідно із вироком суду 13 лютого 2007 року ОСОБА_1, перебу­ваючи у будинку, де мешкав разом із потерпілою ОСОБА_3, що у АДРЕСА_3, скориставшись її відсу­тністю, за попередньою змовою із ОСОБА_2, таємно, вчинили крадіжку її майна: шкіряний плащ вартістю 1050 грн., та майном потерпілого ОСОБА_4: чоловічу шкіряну куртку вартістю 300 грн., спортивну куртку - 40 грн., набір фарфорових тарілок в кількості 6 шт. - 20 грн., набір салатних фарфоро­вих тарілок на суму 25 грн. та інше майно, а всього на суму -1790 грн.

На вирок суду ОСОБА_1 подав апеляцію, у якій вказує, що його вина не доведена, ОСОБА_2 під час слідства його обмовив, куртку яку у нього було вилучено, він отримав у подарок від ОСОБА_3. Під час досудового слідства

він себе обмовив під незаконним впливом працівників міліції. Просить зарахувати у строк відбуття покарання перебування його під вартою за попе­реднім вироком і скасувати вирок суду та звільнити його з під варти.

Інші учасники судового розгляду вирок не оскаржили.

Заслухавши суддю доповідача, вислухавши пояснення засудженого ОСОБА_1, який просить пом'якшити покарання, міркування прокурора про законність та обґрунтованість вироку суду, перевіривши матеріали криміна­льної справи, обговоривши доводи викладені в апеляції, колегія суддів апеля­ційного суду Полтавської області дійшла висновку, що підстави для задово­лення скарги відсутні.

Відповідно до вимог ст.22 КПК України суд, всупереч доводам апелянта про невірність висновків суду фактичним обставинам справи та необхідності скасування вироку суду за відсутності ознак складу злочину, вжив усіх перед­бачених Законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявив обставини, що викривають засудженого і навів відпо­відні докази у вироку .

Так, заперечення у судовому засіданні ОСОБА_1, що він не вчи­няв крадіжки чужого майна, а лише забрав речі, які йому склала потерпіла, спростовано даними викладеними у вироку суду. ОСОБА_2 вирок не оскаржив.

В обґрунтування винності вказаних осіб суд навів відповідні докази.

Так, потерпіла ОСОБА_3., підтвердила, що 12 лютого 2007 року вона посварилась із ОСОБА_1 і вигнала його, склавши йому в два па­кети його речі, а вранці 13 лютого 2007 року о 6 год. пішла на роботу. Близько 11 год. вона зателефонувала сусіду ОСОБА_5 і з'ясувала, що ОСОБА_1 з ОСОБА_2 виносять не тільки пакети, які вона склала із речами, а і інші речі. Прибувши негайно на місце, виявила пропажу її шкіряного плаща, куртку шкіряну бувшого чоловіка . Коли тут же повернувся і ОСОБА_4, за її ви­кликом, то виявив пропажу і його речей .

Під час досудового слідства ОСОБА_1 та мати ОСОБА_2 звер­талися до неї і просили, щоб вона не зверталася із заявою про вчинений злочин до працівників міліції, при цьому ОСОБА_1 погрожував їй фізичною розправою над її малолітньою донькою.

Потерпілий ОСОБА_4., підтвердив вище зазначені дані показання.

Під час досудового слідства, ОСОБА_1, стверджував що прожи­вав з ОСОБА_3 у вказаному будинку і вранці 13 лютого, коли співмешкан­ка була на роботі, він вирішив вчинити крадіжку її майна, при цьому одягнув чоловічу шкіряну куртку, та покликав ОСОБА_2 і попросив його допомог­ти перенести речі, які вони продали на ринку в м. Кременчуці. ( а.с.15)

Такі ж пояснення, викладені ним у явці з повинною, де добровільно вка­зував на обставини вчинення крадіжки ним із співучасником. ( а.с. 16, 17)

Відповідно до протоколу огляду від 19 лютого 2007 року у домоволо­діння належного ОСОБА_6 розташованого в АДРЕСА_4 виявлено чоловічу чорну шкіряну куртку ( а.с.20)

ОСОБА_2 під час досудового слідства у присутності свого адвоката і законного представника пояснював, що він за проханням ОСОБА_1 пе­реносив речі від ОСОБА_3 Вказував, що ОСОБА_1 також взяв із буди­нку шкіряний плащ, та все віднесли спочатку до нього додому, а потім поїхали в м. Кременчук, де продали. Також із будинку ОСОБА_1 взяв ще чоло­вічу шкіряну куртку ( а.с.50)

Під час очної ставки ОСОБА_1 показання потерпілої ОСОБА_3 повні­стю визнав і не заперечував своєї причетності до крадіжки майна . (а.с.72)

Допитаний у якості обвинуваченого ОСОБА_1, у присутності свого адвоката, фактичні обставини справи визнавав повністю, перерахував всі викрадені ними речі.( а.с.79)

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції критично віднісся до зміни показань ОСОБА_1 у судовому засіданні, про непричетність до злочину, тому, що вони спростовуються всіма зібраними і дослідженими в су­довому засіданні доказами, а саме: показаннями потерпілих ОСОБА_3. і ОСОБА_4, показаннями самих засуджених на досудовому слідстві. ОСОБА_2 присутності законного представника і захисника давав стабільні свідчення про причетність їх до крадіжки, що узгоджується із іншими даними по справі, а тому суд їх взяв до уваги і поклав у основу вироку.

Доводи ОСОБА_1 викладені у апеляції не підтверджуються відповід­ними даними.

Заява апелянта про застосування до нього недозволених методів слідства перевірялася судом і не підтвердилася.

При визначенні покарання суд врахував характер і тяжкість вчиненого злочину, особу засудженого ОСОБА_1, який характеризується негатив­но, обставини, що обтяжують його відповідальність, і дійшов обґрунтованого висновку, що перевиховання і виправлення особи неможливе без ізоляції від суспільства, оскільки той вчинив злочин у період іспитового строку, не від­бувши попереднє покарання за вироком Крюківського районного суду м. Кре­менчука від 18 липня 2005 року.

Клопотання засудженого щодо зарахування йому у відбуте покарання строк перебування під вартою за попереднім вироком не підлягає задоволенню, так як відповідно до ст.71 КК України за сукупністю вироків суд приєднує до призначеного покарання, невідбуту його частину за попереднім вироком. А не відбута частина покарання складає 2 роки 5 місяців позбавлення волі, тому суд зарахував лише частково 1 рік 2 місяці позбавлення волі.

Посилання в апеляції ОСОБА_1 про те, що він перебував під вартою певний час за попереднім вироком, слід рахувати покарання, яке він уже від­був.

Зважаючи на викладене, суд вірно кваліфікував його дії за ч.2 ст. 185 КК України, тому що він таємно, за попередньою змовою, повторно вчинив крадіжку чужого майна.

Порушень вимог КПК України, що було б безпосередньою підставою до скасування вироку суду колегія суддів не вбачає .

На підставі викладеного, керуючись ст. 365,366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію ОСОБА_1 залишити без задово­лення, а вирок Кременчуцького районного суду Полтавської області щодо нього від 2 липня 2007 року - без змін.