Справа № 11-954 2007 року Головуючий у 1-й інстанції Гафяк В.М..
Категорія ст.186 ч.2 КК України Доповідач: Тараненко Ю.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:
Головуючого Ландаря О.В. Суддів- Тараненка Ю.П. Денисенко Л.М. за участю прокурора Кашициної О.Є. засудженого ОСОБА_1.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м .Полтаві 28 вересня 2007 року кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Автозаводського районного суду м. Кременчука від 6 липня 2007 року.
Цим вироком
- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1
уродженець м. Глобино Полтавської області, судимий 24.10.2002 року Глобинським райсудом за ст.185ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений після відбуття покарання ;
- засуджений за ст. 190 ч.2 КК України до 1 року позбавлення волі;
· за ст. 186 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі;
· за ст.263 ч.2 КК України до 1 року позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України остаточно до 4 років 3 місяців позбавлення волі.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 залишений без розгляду.
За вироком суду засуджений визнаний винним в скоєнні наступних злочинів.
23 січня 2006 року в м. Кременчуці на вул.60 років Жовтня Рома шляхом обману заволодів мобільним телефоном гр-ки ОСОБА_3 вартістю 900 гр.
18 квітня 2006 року там же, аналогічним способом заволодів сотовим телефоном гр-ки ОСОБА_4, вартістю 768 гр.
29 травня 2006 року, завізши на легковому автомобілі
гр.ОСОБА_5. в безлюдне місці - до вантажного двору станції
Кременчук та погрожуючи йому побиттям, відкрито заволодів
належними потерпілому грошима в сумі 280 гр. та сотовим телефоном, а всього на суму 892 гр.
В червні 2006 року засуджений в м.Глобино виготовив холодну зброю - нунчаки, яку без відповідного дозволу носив при собі і яка у нього була вилучена працівниками міліції 12 .06.2006 року в м.Кременчуці.
В поданій апеляції ОСОБА_1 вказує про необґрунтованість його засудження за ст. ст. 186 ч.2; 263 ч.2 КК України, заперечуючи вчинення даних злочинів та стверджуючи про неналежне з'ясування судом обставин справи в цій частині і просить прийняти по цих епізодах правильне рішення.
Іншими учасниками судового процесу вирок суду не оскаржений.
Заслухавши доповідача, міркування засудженого, який підтримав подану апеляцію, думку прокурора про обґрунтованість вироку, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.
Провина ОСОБА_1 у вчиненні шахрайських дій відносно потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 доведена зібраними у справі і наведеними у вироку доказами, що визнав сам засуджений, не оспорюючи даної обставини в поданій апеляції.
Кваліфікація його злочинних дій по зазначеним епізодам за ст. 190 ч.2 КК України є правильною.
Винність засудженого в грабежі приватного майна гр.ОСОБА_5. стверджується, окрім його особистого визнання своєї вини, як на досудовому слідстві, так і в суді, показаннями потерпілогоОСОБА_5, свідка ОСОБА_6. про вчинення даного злочину за обставин, зазначених у вироку.
Твердження ОСОБА_1 про те, що він заволодів лише сотовим телефономОСОБА_5., а грошей у нього не вилучав, спростовуються показаннями потерпілого, які протягом досудового слідства і в суді послідовні та стабільні, нічим не опорочені, а тому ніяких сумнівів в своїй об'єктивності у суду не викликали обґрунтовано.
Висновок суду про доведеність вини засудженого по даному епізоду слід вважати вірним, а кваліфікацію дій ОСОБА_1 в цій частині за ст.186 ч. 2 КК України - правильною.
В той же час, доводи засудженого про непричетність до виготовлення та носіння холодної зброї судом залишилися без належної перевірки безпідставно.
Від визнавальних показанань на досудовому слідстві в цій частині ОСОБА_1 відмовився, пояснивши їх дачу застосуванням до нього незаконних заходів, що судом не перевірялося зовсім.
Прийшовши до висновку про необхідність виклику в судове засідання для допиту понятих ОСОБА_7 і ОСОБА_8 в присутності яких у засудженого вилучалися нунчаки, суд всупереч своєму ж рішенню не домігся виконання примусового приводу цих свідків до суду та безпідставно не перевірив їхніх показань в судовому засіданні.
Не вирішивши питання про можливість закінчення розгляду справи без явки зазначених свідків, суд водночас прийняв рішення про закінчення судового слідства.
Не приймалося судом рішення і про доцільність дослідження показань ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які вони давали на досудовому слідстві, а тому посилання у вироку, як на доказ по справі на їх показання на слідстві - безпідставне.
Таким чином, достатніх і переконливих доказів доведеності провини ОСОБА_1 в скоєному злочині, передбаченому ст.263 ч.2 КК України по справі не добуто, а у вироку не наведено.
За таких обставин вирок суду в цій частині підлягає скасуванню, а справа - закриттю провадженням за недоведеністю участі засудженого в скоєному злочині.
Покарання ОСОБА_1 за окремі злочини та за їх сукупністю призначене у відповідності до вимог ст. 65 КК України.
Підстав для пом'якшення засудженому покарання у зв'язку із зменшенням об'єму обвинувачення, колегія суддів не вбачає, а тому враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, --
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок Автозаводського районного суду м. Кременчука від 6 липня 2007 року відносно засудженого ОСОБА_1 змінити.
Вирок суду в частині засудження ОСОБА_1 за ст.263 ч.2 КК України скасувати, а справу в цій частині відносно нього провадженням закрити за недоведеністю участі засудженого в скоєному злочині.
В іншій частині вирок суду залишити без зміни.