Судове рішення #2836863
Справа № 11- 1050 2007 року

Справа № 11- 1050 2007 року                             Головуючий у 1-й інстанції Пилипчук Л.І.

Категорія ст. 186 ч. 2 КК України                       Доповідач: Кожевніков О.В.

 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:

Головуючого Кожевнікова О.В.

Суддів Копитько Л.І., Довгаль С.А.

за участю прокурора Калька О.С.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

засуджених ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9

2007 року жовтня місяця 17 дня розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтава кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_7 на вирок Октябрського районного суду м. Полтава від 15 грудня 2006 року.

 

Цим вироком

ОСОБА_6

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженець і мешканець АДРЕСА_1,

українець, громадянин України,

освіта     неповна     середня, не

працюючий, раніше судимий:

1.      23 серпня 2002 року Київським районним судом м. Полтава за ст.ст. 187 ч. 1, 69 ЮС України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі;

2.      7 жовтня 2002 року Диканьським районним судом за ст. 189 ч. 1, 70 ч. 4 КК України на 2 роки позбавлення волі, звільнений 8 квітня 2004 року по відбуттю покарання;

 

3. 5 липня 2004 року Київським районним судом м. Полтава за ст. 395 КК України на 1 місяць арешту звільнений 5 серпня 2004 року по відбуттю покарання; засуджений за ст. 186 ч. 2 КК України на 5 років позбавлення волі.

ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2,

уродженець і мешканець АДРЕСА_2, українець, громадянин України, освіта неповна середня, не працюючий. Раніше не судимий,

засуджений за ст. 186 ч. 2 КК України на 4 роки позбавлення волі.                                         

ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець і мешканець АДРЕСА_3, українець, громадянин України, освіта неповна середня, не працює, раніше судимий:

1.      15 березня 2001 року Октябрським районним судом м. Полтава за ст. 141 ч.1, 44КК України на 6 місяців позбавлення волі на підставі ст.. 45 КК України умовно з іспитовим строком 1 рік;

2.      22 січня 2002 року Київським районним судом м. Полтава за ст. 140 ч. 2 КК України на 6 місяців позбавлення волі;

3.      13 жовтня 2004 року Ленінським районним судом м. Полтава за ст.ст. 185 ч. 2. 186 ч. 2. 296 ч.2, 70, 71 КК України на 3 роки 1 місяць позбавлення волі, звільнений 21 жовтня 2004 року по відбуттю покарання,

засуджений за ст. 186 ч. 2 КК України на 4 роки позбавлення волі.

ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець і мешканець АДРЕСА_4,     українець,

 

громадянин України, освіта неповна середня, не працює, судимий:

1. 8 червня 2000 року Октябрським районним судом м. Полтава за ст.ст. 81 ч.3, 141 ч.2, 42 КК України на 3 роки позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 2 роки;

2.       22 січня 2002 року Київським районним судом м. Полтава за ст. 140 ч. 2. 141 ч. 2, 42, 43 КК України на 3 роки 3 місяці позбавлення волі;

3.       13 жовтня 2004 року Ленінським районним судом м. Полтава за ст.ст. 185 ч. 2, 186 Ч. 2. 69, 71 КК України на 3 роки 1 місяць позбавлення волі, звільнений 3 січня 2005 року по відбуттю покарання,

засуджений за ст. 186 ч. 2 КК України на 4 роки позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_9 на користь потерпілої ОСОБА_11 3000 грн. на відшкодування завданої шкоди.

Згідно вироку засуджені визнаний винуватими та засуджений за вчинення грабежів за таких обставин.

12 травня 2004 року приблизно 13 год. 15 хв. ОСОБА_9 біля будинку № 19 по вул. Гоголя в м. Полтава з застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров'я, відкрито заволодів мобільним телефоном „Самсунг Е-700", вартістю 3000 грн., зірвавши його з шиї потерпілої ОСОБА_11

20 січня 2005 року приблизно о 11 год. біля парку „Перемога" на проспекті Першотравневому в м. Полтава ОСОБА_9 за попередньою змовою з ОСОБА_6, з застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров'я утримуючи потерпілого ОСОБА_12 за руки відкрито заволоділи його мобільним телефоном „Сіменс -60" вартістю 720 грн.

20      січня 2005 року приблизно о 23 год. біля будинку № 23 по вул. Чапаева у м. Полтава ОСОБА_9, за попередньою змовою з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 з застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров'я, утримуючи за руки потерпілого ОСОБА_13 відкрито заволоділи його мобільним телефоном „Алькатель" вартістю 950 грн.

січня 2005 року приблизно о 1 год. на зупинці транспорту „площа Леніна" по вул. Леніна в м. Полтава ОСОБА_9 за попередньою змовою з ОСОБА_6 з застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров'я, нанісши декілька ударів по тулубу потерпілого ОСОБА_14 відкрито заволоділи його шкіряною курткою вартістю 510 грн.

 

В апеляції засуджений ОСОБА_6 просить вирок скасувати, а справу закрити посилаючись на те, що потерпілі ОСОБА_13, ОСОБА_12., ОСОБА_14 . не впізнали його як учасника грабежів, свідок ОСОБА_15, що був понятим при відтворенні, також не впізнав його як учасника цієї слідчої дії, первинні показання він давав під примусом працівників міліції, інші докази його винуватості в справі відсутні.

В апеляціях засуджений ОСОБА_7 та в його інтересах адвокат ОСОБА_1 просять вирок скасувати, а справу закрити посилаючись на недоведеність обвинувачення, яке ґрунтується на супереч.1ивих поясненнях потерпілого та первинних поясненнях засуджених на досудовому слідстві від яких вони в подальшому відмовились.

В апеляції засуджений ОСОБА_8 поросить перекваліфікувати його дії з ст. 186 ч. 2 КК України на ст. 396 ч. 2 КК України, посилаючись на те, що участі в заволодінні мобільним телефоном потерпілого він не приймав, а лише не повідомив про це органи міліції.

Засуджений ОСОБА_9 вирок не оскаржив.

Заслухавши доповідача, засуджених ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та їх захисників які підтримали свої апеляції, міркування прокурора про залишення вироку без змін, перевіривши доводи апеляції колегія суддів приходить до висновку, що вони не підлягають задоволенню з таких підстав.

Винуватість засуджених у вчиненні злочинів за наведених в вироку обставин підтверджується, показаннями потерпілого ОСОБА_12 який в судовому засіданні підтвердив, що до нього першим підійшов ОСОБА_9, який тримав його за руку, а друга особа, що підійшла пізніше ОСОБА_9, забрала з його кишені мобільний телефон.

Згідно протоколів впізнання потерпілий ОСОБА_12. впізнав ОСОБА_6 та ОСОБА_9, як осіб, що заволоділи його телефоном, (ас. 52, 53т. 1 ).

Показаннями свідка ОСОБА_16., який підтвердив, що у січні 2005 року він придбав у ОСОБА_9 мобільний телефон "Сіменс", який в подальшому добровільно видав працівникам міліції.

Протоколом впізнання, згідно з яким потерпілий ОСОБА_12, , виданий ОСОБА_16 телефон, впізнав, як той, що належить йому. ( а.с. 51 т. 1 ).

Протоколами відтворення обстановки та обставин злочину з ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_7 де вони показали та підтвердили, що біля будинку № 15 по проспекту Першотравневому ОСОБА_6 заволодів телефоном потерпілого ( а.с. 131 - 135, 136 - 138, 145-148 т. 1). Не заперечував цих обставин і сам ОСОБА_6 при відтворенні обстановки та обставин злочину ( а.с. 140 -144 т. 1).

Показаннями потерпілого ОСОБА_13 який як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні пояснював, що до нього на вулиці підійшли четверо незнайомих хлопців, двоє з яких тримали його за руки, а інші двоє, що перебували позаду нього обшукали його та забрали мобільний телефон „Алькатель".

 

Протоколом огляду особистих речей затриманого ОСОБА_6 згідно з яким у нього був вилучений мобільний телефон „Алькатель" (а.с. 5 т.2 ), який потерпілий ОСОБА_13 впізнав, як такий, що належить йому (а.с. 58 т.1).

Проаналізувавши наведені докази та пояснення засуджених, які як на досудовому слідстві, такі у суді не заперечували, той факт, що усі разом знаходились вночі 20 січня 2005 року на перехресті вулиць Чапаева та Сінній та пояснення потерпілого щодо участі у заволодінні його мобільним телефоном саме чотирьох осіб, які діяли узгоджено, суд обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність винуватості усіх засуджених в пограбуванні потерпілого. А показання ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про їх непричетність до вчинення злочину, як обраний спосіб захисту.

Винуватість засудженого ОСОБА_6 у вчиненні за попередньою змовою з ОСОБА_6 пограбування потерпілого ОСОБА_14 підтверджується показаннями потерпілого, який підтвердив, що застосували до нього насильство та заволоділи його шкіряною курткою саме вдвоє осіб.       

Показаннями в судовому засіданні засудженого ОСОБА_7 який підтвердив, що бачив як ОСОБА_9 та ОСОБА_6 підійшли до потерпілого ОСОБА_14 та знімали з нього куртку.

Протоколом вилучення у ОСОБА_6 шкіряної куртки (а.с. 42 т. 1), яку потерпілий ОСОБА_14 впізнав як таку, що належить йому (а.с. 166 т 1).

Твердження засуджених про застосування до них незаконних методів слідства перевірені прокуратурою, про що винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи та судом шляхом допиту свідків та не знайшли свого підтвердження.

Покарання усім засудженим призначене відповідально до вимог ст. 65 КК України є близьким до мінімального, передбаченого санкцією статті.

Приймаючи до уваги викладене колегія суддів вважає, що вирок суду є законним та обґрунтованим, а підстави до його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА

Апеляції засуджених та захисника ОСОБА_10 в інтересах засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Октябрського районного суду м. Полтава від 15 грудня 2006 року щодо ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 без змін.

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація