Головуючий суду 1 інстанції - Кузнецова М.Л.

Доповідач - Медведєва Л.П.

Справа № 1231/6503/2012

Провадження № 22ц/782/724/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2013 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:

Головуючого - Медведєвої Л.П.

Суддів - Заїки ВА.В., Соловей Р.С.

при секретарі - Тищенко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду в місті Луганську справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Стахановського міського суду Луганської області від 07 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми, третя особа - орган опіки та піклування Стахановської міської ради,

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2012 року ОСОБА_1 подано до суду вказаний позов.

У викладенні обставин, якими він обґрунтовував свої позовні вимоги,позивач зазначив, що з 21.07.2007 року він знаходиться у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від шлюбу вони мають двох малолітніх дітей - сина ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_2 та доньку - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. З 10.05.2012 року він та відповідачка припинили разом проживати. На його телефонні дзвінки відповідач не відповідає, не надала йому можливості привітати сина з днем народження - ІНФОРМАЦІЯ_3. Він позбавлен можливості участі у вихованні дітей, йому нічого невідомо про стан їх здоров'я, про їх потреби. Дружина повідомила йому, що вона подала заяву про розлучення, про стягнення аліментів та, що більше дітей він не побачить. У зв'язку з викладеними обставинами, він звернувся в орган опіки Стахановського виконкому, рішенням якого встановлені дні побачень його з дітьми - три рази на тиждень у присутності матері. Однак, відповідач ігнорує рішення органу опіки ё побачень з дітьми вона йому не надавала. Просив встановити дні побачень його та малолітніх дітей у п'ятницю, суботу та неділю з 9.00 до 18.00 за місцем його проживання ,встановити проведення сумісної відпустки його та дітей строком на 14 днів в липні м'ясці кожного року, зобов'язати відповідача на чинити йому перешкод у даному спілкуванні.

Рішенням Стахановського міського суду Луганської області від 07 грудня 2012 року позов задоволено частково, внаслідок чого зобов'язано ОСОБА_2 усунути перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні з дітьми: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_2, визначено спосіб участі позивача у спілкуванні з дітьми - систематичні побачення з дітьми кожної п`ятниці, суботи та неділі з 16.00 години до 20.00 години за місцем проживання матері та в її присутності ё у решті вимог - відмовлено.

Звернувшись з апеляційною скаргою, позивач посилається на порушення норм матеріального і процесуального права та ставить питання про скасування рішення і ухвалення нового відповідно до позовних вимог.

Заперечення на апеляційну скаргу від інших осіб, які беруть участь у справі, до суду не надано.

Сторони та представник третьої особи в судове засідання не з'явилися, про час та місце останнього їх повідомлено належним чином і в установленому законом порядку.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги,колегія суддів встановила наступне.

За результатами розгляду справи судом першої інстанції встановлені наступні обставини.

Так, судом встановлено, що з 21.07.2007 року сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, від якого мають дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 ё які проживають з матір'ю за адресою: АДРЕСА_1. Позивач мешкає за адресою: АДРЕСА_2. З висновку органу опіки та піклування від 04.12.2012 року вбачається, що, враховуючи інтереси та малолітній вік дітей, орган опіки та піклування вважає доцільним встановити порядок побачень дітей з батьком за місцем мешкання матері та у її присутності у п'ятницю, суботу та неділю. Щодо проведення відпустки дітей з батьком орган опіки та піклування покладається на розсуд суду.

Спір судом вирішено на підставі ст.ст.157,159 СК України, при ухваленні рішення суд керувався ст.ст.10,11,60,174,213,214,215 ЦПК України.

Задовольняючи частково позов, суд виходив з тих обставин, що, врахував малолітній вік дітей /8 місяців та 3,5 роки /, пов'язаних з цим особливостей догляду за ними,а також відсутність у батька певного досвіду їх самостійного догляду.

За наслідками розгляду апеляційної скарги колегія суддів визнала, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи і рішення прийнято з додержанням норм матеріального і процесуального права, але суд порушив норми процесуального права в частині позовних вимог, оскільки не розглянув позов в окремій частині вимог.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.

Статтею 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

На батьків, котрі проживають окремо, покладено обов'язок брати участь у вихованні дитини і мають право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитини, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини (ст. 157 Сімейного кодексу України).

Відповідно до ч.2 ст. 159 СК України суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Згідно з ч.ч. 5,6 ст. 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Частиною 2 ст. 155 СК України визначено, що батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Із системного тлумачення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ст. ст. 7, 141, 159 СК України випливає, що при вирішенні спору щодо участі у вихованні та порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, судом мають враховувати передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.

Із врахуванням стану віку дітей, виходячи з балансу інтересів дітей та їх батька, колегія суддів дійшла висновку, що встановлення судом такого способу участі батька у вихованні дітей, як його спілкування з ними у присутності матері, на даному етапі буде максимально відповідати їх інтересам.

В частині позовних вимог про встановлення проведення сумісної відпустки позивача з дітьми строком на 14 днів у липні місяці кожного року, колегія суддів на підставі обставин, встановлених судом при вирішенні попередніх питань, вказаних норм матеріального права дійшла висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині, враховуючи при цьому малолітній вік дітей.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що у подальшому при зміні обставин / віку дітей та інше/ позивач не позбавлений права звернутися до суду з позовом про визначення іншого способу його участі у вихованні дітей.

Довід апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не всебічно та не в повному обсязі дослідив всі обставини справи, формально підійшов до дослідження наданих доказів, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки, навпаки судом досліджені всі надані докази, на підтвердження вимог і заперечень та їм дана правова оцінка відповідно до положень процесуального закону.

Інші доводи апеляційної скарги висновок суду не спростовують і не підставою для його скасування.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, відповідно до ст.309 ЦПК України рішення суду має бути змінено, у задоволенні позову в частині про встановлення проведення сумісної відпустки позивача з дітьми строком на 14 днів у липні місяці кожного року, має бути відмовлено, в решті рішення залишено без змін.

Керуючись ст.ст.209,307,309 ЦПК України,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Стахановського міського суду Луганської області від 07 грудня 2012 року - змінити.

Абзац четвертий резолютивної частини рішення викласти в наступній редакції:

«У задоволенні позову в частині встановлення проведення сумісної відпустки з дітьми строком на 14 днів у липні місяці кожного року - відмовити».

У решті - рішення залишити без змін.

Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді