У х в а л а

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

                         29 листопада 2006 року                                            м. Київ

             Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі :

              Головуючого - Сеніна Ю.Л.,

             Суддів :              Левченка Є.Ф.,     Лихути Л.М.,

                                        Охрімчук Л.І.,  Романюка Я.М.,

розглянувши в  судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про розірвання договору довічного утримання,

в  с  т  а  н  о  в  и  л  а :

             У вересні 2005 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідачка не виконує умов договору довічного утримання, укладеному між ними 22 грудня 2004 року.

              Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Макіївки від 24 листопада 2005 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

              Рішенням  Апеляційного суду Донецької області від 23 березня 2006 року  скасовано рішення районного суду від 24 листопада 2005 року та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні  позову.             

              У касаційній скарзі позивачка просить скасувати рішення апеляційного суду  і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

              Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

              Судом встановлено, що 22 грудня 2004 року між сторонами було укладено договір довічного утримання, за умовами якого ОСОБА_2  зобов”язувалась забезпечити ОСОБА_1 житлом, щоденним 3-разовим калорійним харчуванням, придатним до носіння одягом та взуттям, інвалідною коляскою, прогулянками, побутовими послугами, послугами адвокатів та нотаріусів, а також належними лікувальними засобами.

              Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідачка не виконувала умов укладеного договору, оскільки не забезпечувала позивачку  щоденним триразовим калорійним харчуванням, придатним до носіння одягом та взуттям, прогулянками, необхідним лікуванням, прогулянками та побутовими послугами.

              При встановленні зазначених фактів судом першої інстанції не було порушено норми процесуального права, дано оцінку усім наданим сторонами доказам та правильно застосовано норми матеріального права.

              Скасовуючи це рішення та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, не зазначивши які саме порушення були допущені судом першої інстанції під час розгляду справи;  нових доказів апеляційний суд не досліджував.

              За таких обставин рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції з підстав визначених ст. 339 ЦПК України.             

            Керуючись ст. 336  ЦПК України, колегія суддів Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

              Касаційну скаргу ОСОБА_1   задовольнити.

                Рішення  Апеляційного суду Донецької області від 23 березня 2006 року  скасувати, залишити в силі рішення Центрально-Міського районного суду м. Макіївки від 24 листопада 2005 року.

               Ухвала оскарженню не підлягає.

                        Головуючий -                                                                 Ю.Л.Сенін

                        Судді :                                                                             Є.Ф.Левченко

                                                                                                                 Л.М.Лихута

                                                                                                                 Л.І.Охрімчук

                                                                                                                Я.М.Романюк