11 вересня 2008 року                                                                                             м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, третя особа - ОСОБА_2, за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 10 січня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 27 березня 2008 року,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2007 року ОСОБА_1 звернувся в суд зі вказаним вище позовом до ВАТ “Укртелеком”, посилаючись на те, що працював заступником Центру електрозв'язку № 7 (м. Токмак) Запорізької філії ВАТ “Укртелеком”. Наказом № 85/к від 27.07.2007 р. його незаконно звільнили з роботи на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці. Зазначав, що Центр зв'язку № 7 реорганізувався з іншими підприємствами, його посада скорочена не була. Крім того, про його звільнення не було повідомлено Токмацьку міську раду, депутатом якої він є, чим порушено ст. 33 Закону України “Про статус депутатів місцевих рад”.

З урахуванням наведеного, просив поновити його на роботі та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу і відшкодувати моральну шкоду у розмірі 8 000 грн.

Рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 10 січня 2008 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 27 березня 2008 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення у зв'язку з неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права і ухвалити нове рішення про задоволення його позову.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Судами встановлено, що при звільненні позивача у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці відповідачем дотримані всі положення чинного трудового законодавства. При цьому належним чином встановлено та оцінено докази наявності у відповідача факту змін в організації виробництва і праці, оскільки ВАТ “Укртелеком” було створено нову організаційну структуру Запорізької філії ВАТ “Укртелеком”, нові безбалансові підрозділи філії мали інші територіальні межі та підпорядкування. Позивач відмовився від переведення на іншу посаду, тому був правомірно звільнений. При цьому суди дали належну оцінку виконання відповідачем положення закону про повідомлення місцевої ради про майбутнє звільнення її депутата.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення  Токмацького районного суду Запорізької області від 10 січня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 27 березня 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.