21 листопада 2006 року колегія суддів Судової палати у цивільних

справах Верховного Суду України в складі:

  Левченка Є.Ф.,  Романюка Я.М.,  Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства “Укрнафта” про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Полтавської області від 20 травня 2004 року,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2003 р. ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до “Укрнафта” про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Рішенням  Октябрського  районного суду Полтавської області від 3.02.2004 р. позов задоволено частково.

Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 20.05.2004 р. рішення місцевого суду скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в позові.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення місцевого суду, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду рішення апеляційного суду відсутні, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ТОВ “Укрнафта”. Наказом від ІНФОРМАЦІЯ_1. його було звільнено з посади ІНФОРМАЦІЯ_2 НГВУ “Полтаванафтогаз”, у зв'язку з її  скороченням,  за  п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в позові, апеляційний суд, з урахуванням фактичних обставин справи, обґрунтовано виходив з того, що звільнення ОСОБА_1 було здійснено відповідачем з дотриманням вимог трудового законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а також відсутні передбачені ч. 1 ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновок суду апеляційної інстанції не спростовують.

Керуючись ст.ст. 332, 336  ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Апеляційного суду Полтавської області від 20 травня 2004 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду України :