Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Ковельської міської ради Волинської області, державного нотаріуса ОСОБА_3, житлово-будівельного кооперативу “Весна”, третя особа - ОСОБА_2, про визнання незаконними протоколу загальних зборів кооперативу та рішень виконавчого комітету міської ради, визнання недійсними заповітів за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 7 березня 2008 року та рішення апеляційного суду Волинської області від 14 травня 2008 року,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2007 року ОСОБА_1, звернувшись до суду з указаним позовом, зазначав, що рішення загальних зборів членів житлово-будівельного кооперативу “Весна” від 25 листопада 1991 року про дачу згоди на передачу квартири АДРЕСА_1членом кооперативу ОСОБА_4 своєму сину ОСОБА_3 є незаконним, оскільки такі збори кооперативом не проводились і вказане рішення на зборах не приймалось. Складені в листопаді 1991 року заповіти його батьками ОСОБА_4 та ОСОБА_5є недійсними, тому що вони не відповідали волі батьків, були укладені внаслідок неправомірних дій спадкоємця, про що свідчить скасування в подальшому свого заповіту ОСОБА_5Рішення виконавчого комітету Ковельської міської ради Волинської області № 334 від 28 листопада 1991 року про затвердження рішення загальних зборів кооперативу “Весна” та № 228 від 17 грудня 1998 року про оформлення права власності на спірну квартиру за ОСОБА_4 суперечать вимогам ст. ст. 525, 548 ЦК УРСР, оскільки прийняті на неправдивих даних.

Посилаючись на викладене, позивач просив визнати незаконними протокол загальних зборів членів кооперативу від 25 листопада 1991 року, п. 4 рішення виконавчого комітету Ковельської міської ради Волинської області № 334 від 28 листопада 1991 року та п. 36 рішення № 228 від        17 грудня 1998 року, визнати недійсними заповіти ОСОБА_4 від              27 листопада 1991 року та ОСОБА_5від 28 листопада 1991 року.

Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 7 березня 2008 року в задоволенні позову відмовлено у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

Рішенням апеляційного суду Волинської області від 14 травня 2008 року рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними заповітів скасовано, ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними заповітів відмовлено за недоведеністю позовних вимог. У решті рішення міськрайонного суду залишено без змін.

У обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на невідповідність висновків судів обставинам справи, неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права та ставить питання про скасування судових рішень й ухвалення нового рішення.

Колегія суддів дійшла висновку про те, що підстави для скасування  судових рішень відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги  правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм  матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судами допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від  7 березня 2008 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання незаконними протоколу загальних зборів кооперативу і рішень виконавчого комітету міської ради у зв'язку з пропуском строку позовної давності та рішення апеляційного суду Волинської області від 14 травня 2008 року залишити без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.