УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року листопада 09 Колегія суддів судової палати в цивільних справах
Апеляційного суду Одеської області в складі:
Головуючого - судді Панасенкова В.О.
Суддів: Парапана В.Ф., Громіка Р.Д., при секретарі: Бондаренко Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою прокурора м. Ізмаїл Одеської області в інтересах Придунайської митниці
на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 25 листопада 2004 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання угоди купівлі-продажу автомобіля дійсною і визнання права власності на автомобіль,
встановила:
01 липня ОСОБА_1 відмовився від скарги і звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання угоди купівлі-продажу автомобіля дійсною і визнання права власності на автомобіль. В заяві позивач ОСОБА_1 зазначав, що 20 лютого 2002 року між ним та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу автомобіля MERCEDES C280 1997 року випуску, державний номер НОМЕР_1, за умовами якого він передав продавцю 52 300 грн., а він зобов'язався передати йому до 20 травня 2002 року автомобіль і нотаріально оформити угоду. Однак відповідач ОСОБА_2 у червні 2002 року передав йому лише довіреність, якою дозволив йому керувати та розпоряджатися автомобілем, сам автомобіль і технічний паспорт, а від оформлення угоди купівлі-продажу автомобіля нотаріально ухиляється.
Посилаючись на ці обставини, позивач ОСОБА_1 просив суд визнати угоду купівлі-продажу автомобіля MERCEDES C280 1997 року випуску, державний номер НОМЕР_1, дійсною та визнати за ним право власності на зазначений автомобіль.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився.
Рішенням суду першої інстанції позов ОСОБА_1 задоволено. Суд встановив факт укладення договору купівлі-продажу автомобіля MERCEDES C280 1997 року випуску, державний номер НОМЕР_1, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1. 20 лютого 2002 року, визнав позивача ОСОБА_1 добросовісним набувачем зазначеного автомобіля та визнав за ним право власності на зазначений автомобіль та стягнув з відповідача ОСОБА_2 державне мито у доход держави в сумі 523 грн.
В апеляційній скарзі прокурор м. Ізмаїл Одеської області в інтересах Придунайської митниці просить рішення суду першої інстанції скасувати й ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, мотивуючи тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним.
Справа № 22-4499\06 Категорія: 12
Головуючий у першій інстанції Волков Ю.Р. Доповідач апеляційної інстанції Панасенков В.О.
Сторони та прокурор м. Ізмаїл у судове засідання не з'явилися, але про час і місце судового засідання повідомлялися належними чином. Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України їх неявка в судове засідання не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги прокурора м. Ізмаїл Одеської області в інтересах Придунайської митниці, пояснення на апеляцію, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора м. Ізмаїл Одеської області в інтересах Придунайської митниці підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач ОСОБА_1 є добросовісним набувачем, оскільки набув право власності на спірний автомобіль на законних підставах.
При вирішенні спору суд керувався ст. ст. 220, 328, 388 ЦК України.
Проте з таким висновком суду першої інстанції погодитися неможливо, оскільки суд першої інстанції не застосував закон, який підлягав застосуванню.
Автомобіль є об'єктом цивільних прав, яким можна користуватися та розпоряджатися лише за умови його державної реєстрації.
Порядок державної реєстрації і обліку транспортних засобів регулюється спеціальним законодавством, зокрема Законом України "Про дорожній рух" та Правилами державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок , затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року,№ 1388 (з відповідними змінами).
Як вбачається з матеріалів справи, власником спірного автомобіля у свідоцтві про реєстрацію НОМЕР_2, виданому 15 грудня 1998 року МРЕВ-3 м. Київ, зазначений відповідач ОСОБА_2, який проживає у м. Київ, (а.с. 7).
Але спірний автомобіль станом на 06 квітня 2005 року у м. Києві не реєструвався, держаний номерний знак НОМЕР_3 виданий МРЕВ-6 ДАІ м. Києва іншому автомобілю, що підтверджується копією повідомлення УДАІ УМВС України в м. Києві НОМЕР_4 (а.с. 23).
Відповідно до ст. 2 розділу II Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання ринку автомобілів в Україні" № 2134-ІІІ від 07 грудня 2000 року (з відповідними змінами) та п. 10 "Правил держаної реєстрації та обліку автомобілів ..." реєстрація автомобілів, ввезених із-за кордону проводиться при умовах надання в органи ДАІ документів, підтверджуючих оплату мита і інших платежів.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не врахував, що спірний автомобіль ввезений в Україну нелегально без сплати необхідних податків та зборів ї державна реєстрація автомобіля може бути проведена лише після сплати усіх податків та зборів, які стягуються при ввозі автомобілів в Україну.
За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що позивач ОСОБА_1 не набув право власності на спірний автомобіль у встановленому законом порядку. Тому позов ОСОБА_1 є незаконним, необґрунтованим і задоволенню не підлягає.
Не застосування судом першої інстанції закону, а саме ст. 178 ЦК України, ст. 34 Закону України "Про дорожній рух", ст. 2 розділу II Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання ринку автомобілів в Україні" № 2134-ІИ від 07 грудня 2000 року (з відповідними змінами) та п. п. 10, 14 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів,
Справа № 22-4499\0б Категорія: 12
Головуючий у першій інстанції Волков Ю.Р. Доповідач апеляційної інстанції Панасенков В.О.
автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок , затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року, № 1388 (з відповідними змінами), відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК є підставою для скасування рішення суду першої інстанції й ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1
Оскільки при подачі апеляційної скарги прокурор звільнений від сплати судового збіру, колегія суддів вважає, що відповідно до ст. ст. 79, 81 , 88 ЦПК України з позивача ОСОБА_1 у доход держави спід стягнути судовій збір в розмірі 261, 50 грн. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 2, 309 ч. 1 п. 4, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу прокурора м. Ізмаїл Одеської області задовольнити, рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 25 листопада 2004 року скасувати й ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання угоди купівлі-продажу автомобіля дійсною і визнання права власності на автомобіль відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 у доход держави судовій збір при подачі апеляційної скарги 2.61, 50 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 у доход держави витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 30 грн. (Одержувач: Апеляційний суд Одеської області, Код ОКПО: 02892913, Банк: УДК в Одеській області, МФО: 828011, Розрахунковий рахунок: 37314004000098).
Рішення суду апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців після набрання законної сили ухвалою.
Справа № 22-4499\06 Категорія: 12
Головуючий у першій інстанції Волков Ю.Р. Доповідач апеляційної інстанції Панасенков В.О.