УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року листопада 02 Колегія суддів судової палати в цивільних справах
Апеляційного суду Одеської області в складі: Головуючого - судді Панасенкова В.О. Суддів; Громіка Р.Д., Парапана В.Ф., при секретарі: Бондаренко Н.В.
за участю позивача ОСОБА_1. та представника відповідача, Державного підприємства спеціального зв'язку "Одеський обласний вузол спеціального зв'язку", -Плавної К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23 червня 2006 року
за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства спеціального зв'язку "Одеський обласний вузол спеціального зв'язку" про стягнення вихідної допомоги, середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки і середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, витребування трудової книжки,
встановила:
03 лютого 2006 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до Державного підприємства спеціального зв'язку "Одеський обласний вузол спеціального зв'язку" про стягнення вихідної допомоги, середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки і середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, витребування трудової книжки. В заяві позивач ОСОБА_1. зазначав, що з 15 лютого 1995 року він працював у відповідача на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1. Наказом НОМЕР_1 він був звільнений з роботи за власним бажанням на підставі ч. З ст. 38 КЗпП України, через невиконання власником умов колективного договору та порушення законодавства про працю. У день звільнення йому не видали оформлену належним чином трудову книжку і не виплатили вихідну допомогу в розмірі трьохмісячного середнього заробітку в розмірі 3 480 грн. Із-за відсутності трудової книжки він не може улаштуватися на іншу роботу.
Посилаючись на ці обставини, та на ст. ст. 116, 117, 235 КЗпП України, позивач ОСОБА_1. просив суд стягнути з відповідача, Державного підприємства спеціального зв'язку "Одеський обласний вузол спеціального зв'язку", на його користь вихідну допомогу в сумі 3 480 грн., середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, зобов'язати відповідача повернути йому трудову книжку.
Представники відповідача, Державного підприємства спеціального зв'язку "Одеський обласний вузол спеціального зв'язку", проти позову заперечували і в своїх поясненнях зазначали, що позивач ОСОБА_1. працював на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1. 19 грудня 2005 року він подав директору заяву про звільнення з роботи за власним бажанням разом з наказом НОМЕР_1 про звільнення з роботи по ст. 38 ч. З КЗпП України, який сам підготував і надрукував. Оскільки цей наказ не був узгоджений з головним бухгалтером та юристом, цей наказ був
Справа № 22-5388\06 Категорія: 41
Головуючий у першій інстанції Загороднюк В.І., Доповідач апеляційної інстанції Панасенков В.О.
скасований і в той же день був наданий наказ НОМЕР_2 про звільнення позивача з роботи ст, 38 ч.1 КЗпП України. У заяві про звільнення з роботи позивач ОСОБА_1. зазначив, що мотивами його звільнення є невиконання власником умов колективного договору та порушення законодавства про працю, але ці обставини не відповідають дійсності.
Цей наказ був йому зачитаний, але він відмовився власно з ним ознайомитися, поставити свій підпис, отримати копію наказу і належно оформлену трудову книжку, про що був складений акт.
20 грудня 2005 року йому був зроблений повний розрахунок і усі нараховані гроші були переведені на його власний рахунок в банк ОФ АППБ "Аваль".
Йому неодноразово направлялися листи через пошту і через працівників підприємства за місцем проживання, якими позивач ОСОБА_1. запрошувався явитися на роботу для отримання трудової книжки, але він не з'явився і трудову книжку не отримав.
Рішенням суду першої інстанції у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1. просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення його позову, мотивуючи тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним.
Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги позивача ОСОБА_1, пояснення на апеляцію позивача ОСОБА_1, представника відповідача, Державного підприємства спеціального зв'язку "Одеський обласний вузол спеціального зв'язку", Главної К.В., перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1. працював на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 з 15 лютого 1995 року.
З 29 травня 1996 року за його згодою йому було передано секретне ділопровадження та покладено виконання обов'язків за функцією "Спецробота", яку він виконував до 20 грудня 2005 року, що підтверджується письмовими документам, наданими відповідачем (а.с. 29, 43-53).
19 грудня 2005 року він подав директору заяву про звільнення з роботи за власним бажанням разом з наказом НОМЕР_1 про звільнення з роботи по ст. 38 ч. ЗКЗпП України, який сам підготував і надрукував (а.с. 3-4).
Оскільки цей наказ не був узгоджений з головним бухгалтером та юристом, цей наказ був скасований і в той же день був наданий наказ НОМЕР_2 про звільнення позивача з роботи ст. 38 ч.1 КЗпП України (а.с. 22)
Цей наказ був зачитаний позивачу ОСОБА_1, але він відмовився власно з ним ознайомитися, поставити свій підпис, отримати копію наказу і належно оформлену трудову книжку, про що був складений акт (а.с. 23).
20 грудня 2005 року йому був зроблений повний розрахунок і усі нараховані гроші були
переведені на його власний рахунок в банк ОФ АППБ "Аваль", що підтверджується відомостями про нарахування коштів НОМЕР_3 і НОМЕР_4 (а.с. 31-32).
Йому неодноразово направлялися листи через пошту і через працівників підприємства за місцем проживання, якими позивач ОСОБА_1. запрошувався до роботу для отримання трудової книжки, але він не з'явився і трудову книжку не отримав (а.с. 37-42, 54-56).
При розгляді справи у судовому засіданні позивачу ОСОБА_1 була вручена трудова книжка.
За таких обставин, вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про те, що позивач ОСОБА_1. був звільнений з роботи за власним бажанням по ч.1 ст. 38 КЗпП України на законних підставах. При його звільненні з роботи відповідачем були дотримані норми трудового законодавства. Тому підстав для стягнення з відповідача на користь позивача ОСОБА_1. вихідної допомоги, середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки і середнього
Справа № 22-5388\06 Категорія: 41
Головуючий у першій інстанції Загороднюк В.І., Доповідач апеляційної інстанції Панасенков В.О.
заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та витребування трудової книжки немає.
Висновки суду першої інстанції відповідають вимогам ст. ст. 44, 47, 48, 116, 117, 235 КЗпП України, роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 06 листопада 1992 року (з відповідними змінами), викладеними у п. п. 1, 12, та фактичним обставинам справи, які доведені у судовому засіданні.
Твердження позивача ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про те, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам закону, є неспроможними.
Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду і не містять підстав для висновків про порушення або неправильне застосування судом норм права, які привели до неправильного вирішення справи.
Тому законних підстав для скасування рішення суду першої інстанції й ухвалення нового рішення про задоволення позову ОСОБА_1 немає.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 308, 313, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23 червня 2006 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою.
Справа № 22-5388\06 Категорія: 41
Головуючий у першій інстанції Загороднюк В.І., Доповідач апеляційної інстанції Панасенков В.О.