Номер провадження № 22-ц/785/547/13

Головуючий у першій інстанції Середа

Доповідач Кварталова А. М.

Категорія ЦП - 25

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.2013 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Кварталової А.М.,

суддів - Гірняк Л.А., Плавич Н.Д.,

при секретарі - Кушнір М.В.,

за участю: представника ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2, представника ОСОБА_3 (транспортного) страхового бюро України - ОСОБА_4, третьої особи ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2, третьої особи, без самостійних вимог - ОСОБА_5 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 07 листопада 2012 року,-

встановила:

06.06.2012р. Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування у сумі 25 500 грн.

В обґрунтування вимог позивач посилався на те, що ОСОБА_2 27 липня 2008р. о 05 год. 30 хв. порушив п.16.11 Правил дорожнього руху, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем марки «Фольксваген» під керуванням ОСОБА_5 Внаслідок дорожньо- транспортної пригоди (далі ДТП) була заподіяна матеріальна шкода власнику автомобіля марки «Фольксваген» ОСОБА_5, який на дату скоєння цієї пригоди не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Зазначена шкода потерпілій особі не була відшкодована винуватцем ДТП. Власник пошкодженого автомобіля з метою отримання відшкодування, на підставі п.п. «а» п.41.1 ст.41 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», звернувся до ОСОБА_3 (транспортного) страхового бюро України, який здійснив виплату страхового відшкодування потерпілій особі в розмірі 25 500 грн., які просять стягнути в порядку регресу з винної особи.

Крім того, Моторне (транспортне) страхове бюро України понесло витрати на правову допомогу в розмірі 2 000 грн.

У зв'язку з цим позивач просив стягнути з відповідача суму виплаченого страхового відшкодування, витрат на правову допомогу та судовий збір.

18.09.2012р. ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси за клопотанням представника ОСОБА_3 (транспортного) страхового бюро України - ОСОБА_4 був залучений до участі в справі в якості третьої особи власник пошкодженого автомобіля ОСОБА_5

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні підтвердив обставини ДТП, підтвердив наявність вини у вчиненні пригоди, однак заперечував проти позову посилаючись на те, що судом вже стягнуто шкоду на користь ОСОБА_5 за рішенням суду від 03 червня 2010р. в сумі 49 595 грн. Представник відповідача також просила відмовити в задоволенні позовних вимог вказуючи на те, що не може бути здійснено подвійне стягнення, оскільки питання про стягнення шкоди вже вирішено під час розгляду позову ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Третя особа ОСОБА_5 підтримав заявлені вимоги, посилаючись на те, що під час розгляду заявленого ним позову він не подумав, що потрібно було повідомити про виплату страховим бюро коштів в сумі 25 500 грн. Крім того, вважав, що відповідач взагалі не бажає відшкодовувати шкоду в зв'язку з ДТП, оскільки раніше прийняте рішення не виконав до теперішнього часу.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 18.09.2012р. позов ОСОБА_3 (транспортного) страхового бюро України задоволено.

Судом стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 (транспортного) страхового бюро України суму страхового відшкодування у розмірі 25 500 грн., судовий збір у розмірі 255 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 899,25 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 18.09.2012р. скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в позові, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому зазначає, що судовим рішенням з нього стягнуто суму матеріальної шкоди в сумі 49 595 грн., а тому вимоги страхової компанії не підлягають задоволенню.

Представник ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2 просила апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду скасувати.

Представник ОСОБА_3 (транспортного) страхового бюро України - ОСОБА_4 просив скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.

Третя особа ОСОБА_5 просив рішення суду залишити без змін.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, мотиви і доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки (ст.993 ЦК України). Оскільки заявлені вимоги, що ґрунтуються на нормах Закону є доказаними, тому з ОСОБА_2 слід стягнути на користь позивача ОСОБА_3 (транспортного) страхового бюро України (далі МТСБУ) суму страхового відшкодування, сплачену в рахунок матеріальної шкоди, завданої ОСОБА_5 в результаті ДТП, в розмірі 25 500 грн.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки вони відповідають обставинам справи, зібраним доказам, яким дана належна правова оцінка та вказаним вище нормам матеріального права.

Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна життю, здоров'ю та майну третіх осіб під час ДТП.

Відповідно до п.п. "а" п.41.1 ст. 41 Закону, МТСБУ, за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Ст.1191 ЦК України та п. 38.2.1 ст. 38 Закону передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого страхового відшкодування.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну з вини іншого, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи.

Судом першої інстанції встановлено, що дійсно 21 грудня 2007р. ОСОБА_5 було укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВВ 4188076) належного йому транспортного засобу марки «Фольксваген гольф», р/н НОМЕР_1, 1995 року випуску (а.с.5).

27 липня 2008р. о 05 год. 30 хв., водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки «Тойота», реєстраційний номер НОМЕР_2, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, по вул. Южна дорога, в м. Одесі, яка є другорядною, зі сторони с. Крижанівка в напрямку вул. Дніпропетровська дорога, на перехресті нерівнозначних доріг, не надав перевагу у русі транспортному засобу марки «Фольксваген», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_5, який рухався по головній дорозі, по вул. Дніпропетровська дорога, в результаті чого допустив з ним зіткнення. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 21 січня 2009р. відповідача ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.6).

В судовому засіданні відповідач підтвердив обставини своєї вини у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди.

В результаті ДТП автомобіль марки «Фольксваген», реєстраційний номер НОМЕР_1, отримав механічні пошкодження.

Відповідно до звіту ФОП ОСОБА_6 №129 від 15 серпня 2008р., вартість збитку, завданого власнику автомобіля «Фольксваген» р/н НОМЕР_1 в результаті його пошкодження, склала 49 595,13 грн. (а.с.7-12).

За ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Таким актом є Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який містить спеціальні норми щодо регулювання даних правовідносин.

Згідно п. 41.1 ст.41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивач за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Згідно зі ст. 22 ЦК України позивач відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна життю, здоров'ю та майну третіх осіб під час ДТП.

На виконання вимог вище зазначеного Закону України позивачем здійснено виплату страхового відшкодування, у зв'язку з настанням страхового випадку у розмірі з урахуванням комісії 25500 грн.

Оскільки зазначена шкода ОСОБА_2 не була відшкодована потерпілій особі, то власник пошкодженого автомобіля з метою отримання відшкодування 17 квітня 2009 р. (а.с.4) звернувся до ОСОБА_3 (транспортного) страхового бюро України з відповідною заявою, де позивач здійснив виплату страхового відшкодування потерпілій особі ОСОБА_5 в розмірі 25 500 грн. в розмірі ліміту відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілого(а.с.55).

Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно дійшов до висновку про те, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки (ст.993 ЦК України).

Суд вірно дійшов до висновку, що заявлені вимоги, що ґрунтуються на нормах Законі є доказаними, тому з відповідача слід стягнути на користь позивача суму страхового відшкодування, сплачену в рахунок матеріальної шкоди, завданої ОСОБА_5 в результаті ДТП, у розмірі 25 500 грн.

Доводи відповідача та його представника , що після прийнятого рішення за позовом ОСОБА_5 не може бути стягнено суму шкоди на користь страхової компанії в порядку регресу до уваги не приймаються.

Матеріалами справи підтверджено, що за платіжним дорученням від 02 червня 2009р. ОСОБА_5 було виплачено страхове відшкодування в сумі 25500 грн.(а.с.55). Про виплату страхового відшкодування було повідомлено ОСОБА_2 , що підтверджено листом МТСБУ, який він отримав 05.08.2009р.(а.с.54). Рішенням апеляційного суду Одеської області від 3 червня 2010р. було змінено рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 8 квітня 2010р. по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди заподіяної дорожньо-транспортною пригодою, та стягнуто з ОСОБА_2 матеріальну шкоду у сумі 49 595,13 грн. Під час розгляду цієї справи обставини про виплату МТСБУ грошової суми в розмірі 25500 грн. сторонами суду першої та апеляційної інстанції не повідомлялися і не досліджувалися. МТСБУ не було залучено до участі у справі, а тому ці обставини є підставою для касаційного оскарження судового рішення або його перегляду за нововиявленими обставинами.

Однак, відповідно до вимог ст. 993 ЦК України, саме у моторного (транспортного) страхового бюро України після виплати 02 червня 2009р. потерпілому ОСОБА_5 кошти в сумі 25 500 грн. виникло право вимоги від ОСОБА_2 вказаної суми страхового відшкодування в порядку регресу, а тому ці вимоги знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи в суді першої інстанції, яким суд дав належну правову оцінку.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, розглянувши скаргу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Інших, правових доводів, апеляційна скарга не містить.

За таких обставин, апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст.209, 307 ч.1 п.1,303, 314,315, 317,319 ЦПК України, колегія суддів , -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 07 листопада 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді апеляційного суду

Одеської області А.М. Кварталова

Л.А. Гірняк

Н.Д. Плавич