УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

 

головуючого	Кармазіна Ю.М.,
суддів за участю прокурора	Вус С.М., Глоса Л.Ф.,             Саленка І.В.

 

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 9 вересня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1  на вирок Петриківського районного суду Дніпропетровської області від           30 червня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 жовтня 2006 року щодо нього,

 

в с т а н о в и л а:

 

         вироком Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 30 червня 2006 року засуджено:

 

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця та мешканця с. Лобойковки

Петриківського району

Дніпропетровської області,

раніше не судимого,

 

за ч. 1 ст. 358 КК України на 1 рік обмеження волі;

за ч. 2 ст. 358 КК України на 1 рік 6 місяців обмеження волі;

за ч. 1 ст. 190 КК України на 2 роки обмеження волі;

за ч. 2 ст. 190 КК України на 2 роки 6 місяців обмеження волі;

за ч. 1 ст. 366 КК України на 2 роки 3 місяці позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з веденням бухгалтерського обліку на 2 роки;

за ч. 3 ст. 191 КК України на 4 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з веденням бухгалтерського обліку на        2 роки 6 місяців;

за ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 369 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_1 призначено остаточне покарання шляхом часткового складання покарань у виді позбавлення волі на 5 років з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з веденням бухгалтерського обліку на 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки, з покладенням обов'язку, передбаченого ст. 76 КК України щомісячно з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.    

 

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від                    13 жовтня 2006 року зазначений вирок змінено.

Виключено засудження ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 190 КК України. Призначено за ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 369 КК України покарання у виді обмеження волі на 3 роки.

На підставі ст. 70 КК України призначено ОСОБА_1 остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з веденням бухгалтерського обліку на 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.

На підставі ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_1 обов'язок періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

В решті вирок залишено без зміни.

 

ОСОБА_1 засуджено за те, що він будучи головним бухгалтером ЗАТ “Петриківка-Агротехсервіс”, бухгалтером ФГ “Еліта” та вів без трудового договору бухгалтерський облік приватного підприємця ОСОБА_2, шляхом обману і підробки документів, які надавали право на відшкодування заробітної плати по дотаційним робочим місцям, за період з квітня 2004 року по січень 2005 року заволодів бюджетними коштами, які виділялись державою на відшкодування витрат за дотаційні робочі місця ПП “Хоруженко” у сумі 12 056 грн. 86 коп.

Крім того, ОСОБА_1 шляхом підроблення, зловживаючи службовим становищем, за період з липня 2004 року по січень 2005 року заволодів бюджетними коштами, які виділялись державою на відшкодування  витрат за дотаційні робочі місця по ФГ “Еліта” у сумі         8 680 грн. 80 коп. 

16 лютого 2005 року приблизно об 11 годині у приміщенні кафе “До Івана”, розташованому по вул. Калініна, 62 смт. Петриківка Дніпропетровської області, ОСОБА_1, будучи посадовою особою, шляхом обману, переконавши ОСОБА_2 в необхідності передачі хабара директору Петриківського районного центру зайнятості, отримав від неї в якості хабара 850 грн.

 

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 вказує на те, що його безпідставно засуджено за вчинення злочинів, пов'язаних з діяльністю ПП “Хоруженко”, оскільки він неофіційно працював у зазначеного приватного підприємця та вносив інформацію до офіційних документів за вказівкою ОСОБА_2 Стверджує, що суд першої інстанції безпідставно поклав в основу вироку показання ОСОБА_2, які вона давала під час досудового слідства. Зазначає, що ОСОБА_2 передала йому гроші в сумі 850 грн. за оплату його послуг, а не для передачі хабара директору центру зайнятості. Просить судові рішення скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд.  

 

Заслухавши доповідача, міркування прокурора про необгрунтованність касаційної скарги засудженого, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

 

Доводи касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 щодо необгрунтованості засудження за інкриміновані йому злочини є непереконливими.

 

Як убачається з матеріалів справи, висновок суду щодо винності  ОСОБА_1 у вчиненні злочинів грунтується на доказах, які повно і об'єктивно досліджені судом першої інстанції та перевірені при розгляді апеляцій апеляційним судом. Наявним доказам дана правильна юридична оцінка.  

 

Посилання засудженого ОСОБА_1 у скарзі на неправдивість показань  свідка ОСОБА_2 є безпідставними, оскільки її показання послідовні, підтверджуються іншими доказами, і даних про те, що вона обмовила ОСОБА_1 немає. 

 

Не ґрунтуються на матеріалах справи і твердження у касаційній скарзі засудженого ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_2 передала йому кошти не в якості хабара директору центра зайнятості, а як  заробітну плату за послуги, пов'язані з веденням бухгалтерського обліку, оскільки з огляду на матеріали справи вбачається, що ОСОБА_1 підбурював ОСОБА_2 саме до дачі хабара, а отримавши від неї  кошти заволодів ними шляхом обману. 

 

Призначене ОСОБА_1 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, воно є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

 

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б тягнули за собою скасування судових рішень, у справі не виявлено.

 

Таким чином, колегія суддів, перевіривши матеріали справи, не вбачає підстав для скасування чи зміни судових рішень. 

 

З урахуванням наведеного та керуючись статтями 394-396 КПК України, колегія суддів

 

у х в а л и л а:

 

відмовити в задоволенні касаційної скарги засудженого           ОСОБА_1

 

с у д д і:

 

 

Кармазін Ю.М.                    Вус С.М.                                Глос Л.Ф.