Номер провадження № 22-ц/785/1728/13

Головуючий у першій інстанції Жуган

Доповідач Кварталова А. М.

Категорія ЦП - 27

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.2013 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Кварталової А.М.,

суддів - Гірняк Л.А., Плавич Н.Д.,

при секретарі - Кушнір М.В.,

за участю: представника Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» - Булка С.Є., відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 18 червня 2012 року, -

встановила:

24 січня 2011 року Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (далі - ПАТ «ВіЕйБі Банк» ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 19 487,42 грн. та судових витрат.

В обґрунтування вимог позивач посилався на те, що 07 серпня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «ВіЕйБі Банк» (далі - ВАТ «ВіЕйБі Банк»), правонаступником якого є ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 1519/08ф-9, за умовами якого ВАТ «ВіЕйБі Банк» надав ОСОБА_3 кредит у розмірі 17 241 грн., а відповідач зобов'язався щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 24 % річних, а також здійснювати щомісячне погашення кредиту в строк до 05 серпня 2011р.

У зв'язку з порушенням ОСОБА_3 умов зобов'язання, що випливають з кредитного договору, у нього виникла заборгованість, яка станом на 06 січня 2012р. відповідно до розрахунків позивача становить у загальному розмірі 19 487,42 грн., яку вони просять стягнути з відповідача.

Представник позивача за довіреністю Булка С.Є. позовні вимоги підтримав, про що було надано відповідну заяву, у якій просив розглянути справу за його відсутності та не заперечував проти розгляду справи за відсутності відповідача.

Відповідач ОСОБА_3, повідомлений належним чином про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, заяву про розгляді справи за його відсутності не надав. Однак в процесі розгляду справи ОСОБА_3 позов не визнавав, з розміром заборгованості не погоджувався, посилаючись на оплату майже всього отриманого в банку кредиту. Будь-яких відповідних та належних доказів в підтвердження своїх пояснень ним надано не було.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 18 червня 2012 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Судом стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» заборгованість за кредитним договором № 1519/08ф-9 від 07 серпня 2008р. у загальному розмірі 19 487,42 грн., що складається із:

- заборгованості за кредитним договором в розмірі 11 778,47 грн.;

- заборгованості за відсотками в розмірі 1 964 грн.,

- комісії за розрахункове обслуговування кредиту у розмірі 2 821,22 грн.,

- плати за пропуск платежів в розмірі 2 923,73 грн.

Окрім того, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» витрати по оплаті судового збору у розмірі 319, 97 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 було подано апеляційну скаргу, у якій він просив скасувати рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 18 червня 2012р. та ухвалити нове рішення, яким визначити дійсну суму заборгованості перед банком. При цьому зазначає, що отримав кредитні кошти в сумі 13 000 грн., що підтверджено квитанцією про отримання коштів. Кошти в сумі 17 241 грн. він не отримував і це зазначено в меморіальному ордері, де відсутній його підпис про отримання кредитних коштів, а тому станом на 01.09.2010р. він сплатив суму кредиту в розмірі 11966 грн.

В судовому засіданні колегії суддів Яроцький С.В. підтримав скаргу та просив її задовольнити.

Представник ПАТ «ВіЕйБі Банк» - Булка С.Є. просив скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, мотиви і доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За правилами ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову позивача, суд першої інстанції виходив з того, що зобов'язання по договору кредиту мають виконуватися належним чином, банк свої зобов'язання перед позичальником виконав, а позичальник порушив прийняті на себе зобов'язання, і тому несе відповідальність перед позивачем за їх невиконання за кредитним договором, в зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 19 487,42 грн. підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки вони відповідають обставинам справи, зібраним доказам, яким дана належна правова оцінка та вказаним вище нормам матеріального права.

Судом встановлено, що дійсно за кредитним договором № 1519/08ф-9 від 07 серпня 2008р., укладеним між ВАТ «ВіЕйБі Банк», правонаступником якого є ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ОСОБА_3, останній отримав кредит у розмірі 17 241 грн.(бланковий споживчий кредит, ануїтет). За вказаним кредитним договором відповідач зобов'язався щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 24% річних, а також здійснювати щомісячне погашення кредиту у строк до 05 серпня 2011р.

Відповідно до договору відповідач повинен був щомісяця в строки, визначені договором та графіку погашення кредиту, здійснювати погашення частини суми заборгованості за кредитною лінією.

Проте, ОСОБА_3 у порушення умов кредитного договору своєчасно і в повному обсязі не погашав кредит та не сплачував відсотки за користування коштами, в зв'язку з чим станом на 06 січня 2012р. виникла заборгованість в сумі 19487, 42 грн., що підтверджено розрахунком заборгованості, а тому суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про стягнення заборгованості у розмірі 19 487,42грн. за кредитним договором. ( а.с.44-45).

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 2.4.1 договору, позичальник зобов'язується щомісячно до дати, встановленої в Графіку, поповнювати свій поточний рахунок шляхом внесення готівкових коштів через касу банку або безготівковим перерахуванням, у сумах не менших сум чергового погашення відповідної частини Кредиту та процентів, встановлених в Графіку, а також плати за обслуговування кредиту.

Таким чином, відповідач порушив умови Кредитного договору та взяті на себе зобов'язання в частині щомісячної сплати відсотків за користування кредитом, а також повернення кредиту щомісячними платежами, що підтверджується копіями квитанцій, які знаходяться в матеріалах справи та випискою з поточного рахунку, розрахунком заборгованості. Внаслідок цього у ОСОБА_3 виникла заборгованість перед банком у розмірі 19 487,42 грн.

Оскаржуючи рішення суду відповідачем не було надано доказів, які б підтверджували сплату відсотків за користування кредитом та повернення тіла кредиту на суму більш, ніж визначено в матеріалах справи.

У 3,4 розділі Кредитного договору сторони домовилися про наслідки невиконання чи неналежного виконання умов договору, який був спрямований на набуття цивільних прав та обов'язків і сторони були наділені необхідним обсягом цивільної дієздатності, їх волевиявлення було вільним та відповідало їх внутрішній волі і на підтвердження своїх доводів апелянт не надав доказів, що укладений між ним та банком договір не відповідає закону.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову позивача , оскільки вони відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин і закон, який їх регулює.

Викладені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

Доводи апелянта про те, що він не отримував кредитні кошти в сумі 17241 грн. є необґрунтованими, оскільки спростовуються договором кредиту, який підписано власноручно апелянтом, випискою за поточним (картковим) рахунком, меморіальними ордерами.

Доводи апелянта про те, що він не підписував меморіальні ордера до уваги не приймаються, оскільки, згідно пакету «Кредитний» по розрахунково-касовому обслуговуванню між фізичними особами п.2.3.1 (а.с.130 ), зачислення кредитних коштів здійснюється банком на поточний рахунок ОСОБА_3

Вказані обставини також підтверджено п.1.1 Договору банківського рахунку від 07.08.2008р., який підписано власноручно відповідачем, де зазначено, що банк відкриває клієнту - фізичній особі поточний рахунок та здійснює розрахункове - касове обслуговування рахунку(а.с.126-127).

Крім того, вказані обставини підтверджено договором про відкриття банківського картрахунку та обслуговування платіжної картки фізичної особи від 07.08.2008р., в якій зазначено, що банк відкриває картковий рахунок та видає держателю міжнародну платіжну картку на підставі отриманої заяви - анкети і здійснює обслуговування карткового рахунку держателя картки.

Згідно додатку №8 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті щодо заповнення реквізитів розрахункових документів (п.42), на меморіальному ордері ставляться підписи відповідального виконавця банку, який оформив меморіальний ордер та працівника, на якого покладено функції контролера, тобто за укладеним кредитним договором не передбачено підпис ОСОБА_3 на меморіальному ордері.

Відповідно до кредитного договору, виписки за поточним рахунком, меморіальних ордерів, які витребувано судом апеляційної інстанції, апелянтом отримано кошти за кредитною лінією в сумі 17241 грн., з цієї суми утримано страховий платіж ОСОБА_3 по Договору добровільного страхування життя від 07.08.2008р. в сумі 517 грн. (п.1.6; 2.1.1.2. Договору від 07.08.2008р.

Також з цієї суми утримано банком комісія за зарахування безготівкових коштів в сумі 1724,10 грн., а тому сума кредитних коштів 07.08.2008р. зарахована банком в розмірі 14 999, 67 грн.( 17241 грн. - 517 грн. - 1724,10 грн.) на поточний рахунок відповідача, виходячи з вимог кредитного договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

ОСОБА_3 підписав договір кредиту добровільно, що свідчить про те, що всі умови кредитного договору сторонами визначено, як обов'язковими для виконання та ніяких заперечень щодо них відповідачем не висловлювалось.

Доводи апелянта про те, що рішення суду ґрунтується на неповно встановлених обставинах справи, оскільки не досліджені первинні платіжні документи, до уваги не приймаються, оскільки правильність розрахунку боргу по кредиту, відсоткам та по стягненню штрафних санкцій, наданого банком суду першої інстанції, відповідач не спростував. Свого детального і повного розрахунку боргу та письмових доказів (платіжних документів) неправильності визначення банком складових заборгованості відповідач суду не надав, а тому суд першої інстанції правильно виходів із розрахунків які надані позивачем.

Колегія суддів, за клопотанням ОСОБА_3, витребувала документи, які стосуються укладання кредитного договору та надання коштів відповідачу, які спростували його доводи та підтвердили , що ОСОБА_3 отримав кредитні кошти в сумі 17241 грн., але зобов'язання за кредитним договором не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість за кредитним договором(а.с. 120-149).

Інших правових доводів, апеляційна скарга не містить.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, розглянувши скаргу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин, апеляційну скаргу ОСОБА_3 необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.209,307 ч.2 п.1, 315,317,319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 18 червня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді апеляційного суду

Одеської області А.М.Кварталова

Л.А.Гірняк

Н.Д. Плавич