Справа №2-1615/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2011 року                                                                                           м.Львів

Галицький районний суд м.Львова                                

в складі: головуючого судді - Ванівського О.М.

          при секретарі –Яриш О.В.

за участю           представника позивача ОСОБА_1 –ОСОБА_2

                    представника відповідача –ПАТ «Фольксбанк»- ОСОБА_3                                        

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_1 до ПАТ «Фольксбанк», треті особи: приватний нотаріус ОСОБА_5, Галицький ВДВС Львівського МУЮ про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в:

09.03.2011 року позивач звернувся до суду з позовом до Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5, ПАТ «Фольксбанк», третя особа, що не заявляє самостійних вимог Галицький ВДВС ЛМУЮ про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що приватним нотаріусом ОСОБА_5 03.02.2011 року було вчинено виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за №131, яким було звернуто стягнення на належне йому нерухоме майно, а саме квартиру №11 в будинку №50 на вул. Івана Франка у м. Львові, загальною площею 92,3 м.кв.. На підставі вказаного виконавчого напису 24.02.2010 року старшим державним виконавцем Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції було винесено постанову якою було відкрито виконавче провадження №24735245 з виконання зазначеного вище виконавчого напису щодо звернення стягнення на належну ОСОБА_4 та ОСОБА_1 квартиру.

Позивач вважає, що приватним нотаріусом без достатніх підстав було вчинено виконавчий напис, оскільки вона порушила вимоги ч.1 ст.88 Закону України «Про нотаріат»щодо безспірності заборгованості, а саме не врахувала та не перевірила факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості.

Представник позивача –ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та дав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві.

Представник відповідача –ОСОБА_3 –заперечила проти позовних вимог та просила суд відмовити у задоволенні позову з підстав, наведених у запереченнях ПАТ «Фольксбанк»та третьої особи (приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5В.).

Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 подала до суду заперечення на позов в якому зазначає, що виконавчий напис вчинений відповідно до вимог законодавства і просить відмовити позивачу в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України - порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Частиною 1 ст.612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п.5.2.9 кредитного договору №KF43972 від 02.08.2007 року позичальник зобов’язаний повністю повернути кредит та сплатити нараховані проценти, а також можливі пеню та штрафні санкції, незалежно від строку виконання зобов’язання у випадку: затримання сплати частини кредиту та/або відсотків щонайменше за один календарний місяць, перевищення сумою заборгованості суми кредиту більш як на десять відсотків, утворення в позичальника простроченої заборгованості за кредитом та/або процентами.

Судом встановлено, що 02.08.2007 року між ВАТ «Електрон Банк», правонаступником всіх прав та обов’язків якого виступає ПАТ «Фольксбанк»та ОСОБА_4 укладено було укладено кредитний договір №KF43972, за яким банк зобов’язувався надати позичальнику грошові кошти в сумі 60000,00 (шістдесят тисяч) євро строком на 7 років, а позичальник зобов’язувався повернути банку основну суму кредиту частинами та сплатити проценти за користування кредитом.

02.08.2007 року між ВАТ «Електрон Банк», правонаступником всіх прав та обов’язків якого виступає ПАТ «Фольксбанк»та ОСОБА_4, який діяв від імені ОСОБА_6 та ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір для забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором №KF43972 від 02.08.2007 року.

Позивачам 24.12.2010 року було надіслано листи вимоги №10-3/26777 та №10-3/26775, однак, жоден з них належним чином не відреагував.

03.02.2011 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5, на оригіналі договору іпотеки №1804 від 02.08.2007 року, було вчинено виконавчий напис за договором іпотеки №1804 від 02.08.2007 року зареєстрований в реєстрі за №131, яким було звернуто стягнення на належне позивачам нерухоме майно, а саме квартиру №11 в будинку №50 на вул. Івана Франка у м. Львові, загальною площею 92,3 м.кв..

На підставі вказаного виконавчого напису 24.02.2011 року старшим державним виконавцем Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції було винесено постанову якою було відкрито виконавче провадження №24735245 з виконання зазначеного вище виконавчого напису щодо звернення стягнення на належну ОСОБА_4 та ОСОБА_1 квартиру.

Згідно п.4 іпотечного договору за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель може задовольнити свою вимогу за основним зобов’язанням в повному обсязі, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачено умовами кредитного договору. Пунктом 14 іпотечного договору передбачено, що іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на майно у випадку невиконання або неналежного виконання боржником-іпотекодавцем умов основного зобов’язання, зокрема у випадку затримки боржником щомісячної сплати процентів після настання строку їх сплати у відповідності до умов кредитного договору, у випадку затримки боржником часткового погашення суми кредиту.

Відповідно до ч.1 ст.590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 16 іпотечного договору передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватися на підставі виконавчого напису нотаріуса. А згідно ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат»передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Пунктом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172, передбачено вчинення виконавчого напису на нотаріально посвідченій угоді, що передбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно. Для одержання виконавчого напису подаються - оригінал нотаріально посвідченої угоди, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Зважаючи на вищезазначене, суд приходить до висновку, що ПАТ «Фольксбанк»правомірно скористався своїм правом звернення до нотаріуса для вчинення виконавчого напису за договором іпотеки №1804 від 02.08.2007 року для звернення стягнення на предмет іпотеки, а відтак у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 174, 208, 209, 212-214, 215, 218 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

в задоволенні позову ОСОБА_4, ОСОБА_1 до ПАТ «Фольксбанк», треті особи: приватний нотаріус ОСОБА_5, Галицький ВДВС Львівського МУЮ про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню –відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Галицький районний суд м. Львова шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя                                                                      О.М. Ванівський