УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Чернівці «16» жовтня 2007 р. колегія суддів судової палати у кримінальних
справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Підгорної СП.
суддів Горецької CO., Семенюка К.М.
за участю прокурора Хоміцької Т.Б.
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 19 червня 2007р.
Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженець та мешканець м. Чернівці, вул.І-й пров.
Каховський, 13, українець, громадянин України, з
середньою освітою, не одружений, не працюючий,
раніше судимий: вироком Ленінського районного
суду м. Чернівці від 13.06.2002р. за ст. 187 ч.2 КК
України до 2 років 6 місяців позбавлення волі з
конфіскацією майна, звільнений УДО 03.10.2003р;
вироком Шевченківського районного суду м.
Чернівці від 24.01.2006р. за ст. 185 ч.2 КК України до
1 року 6 місяців позбавлення волі, звільнений УДО
04.01.2007р. з невідбутим строком 4 місяці 27 днів,
засуджений за ст. 289 ч.2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у
виді 3 років 6 місяців позбавлення волі, за ст. 185 ч.3 КК України на 3 роки
позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у виді З років 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці від 24.01.2006р. та остаточно до відбуття ОСОБА_1 призначено покарання у виді 3 років 7 місяців позбавлення волі.
Міра запобіжного заходу залишена у вигляді тримання під вартою.
Справа №11-354 /2007р. Головуючий у І інстанції: Чебан В.М.
Категорія: ст.ст. 289 ч.2,185 ч.3
КК України Доповідач: Горецька C/O.
Згідно з вироком суду ОСОБА_1 засуджений за те, що він 12.05.2007р. близько 00 год. 30 хв., діючи умисно, повторно, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, перебуваючи за адресою м. Чернівці, вул. Стасюка, 15 підійшов до транспортного засобу марки УАЗ, д/н НОМЕР_1, вартістю 10000,00 грн., що належить ОСОБА_2, відкрив дверцята і сів за кермо вказаного автомобіля та скоїв незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом.
Крім того, ОСОБА_1, 12.05.2007р., близько 01 год., повторно, шляхом пошкодження дверей, таємно, умисно, незаконно проник в підсобне приміщення будівництва, що розташоване по АДРЕСА_1, звідки таємно викрав бензопилу «МІКІТА», бензопилу «STIHL», перфоратор «Тандем», дрель «Інтерскоп», електрозварювальний апарат «KENDE», болгарку «ДВТ», що належить ОСОБА_3, чим завдав потерпілому майнової шкоди на загальну суму 3650,00 грн. Після цього з місця вчинення злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд.
На вказаний вирок надійшла апеляція засудженого ОСОБА_1, в якій він просить вирок суду змінити, пом'якшити призначену судом міру покарання, обґрунтовуючи це тим, що він повністю визнав свою вину, у нього на утриманні перебувають батьки-пенсіонери, які потребують його допомоги.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про залишення вироку без змін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, судова колегія вважає, що вона не підлягає задоволенню.
Винуватість засудженого ОСОБА_1 у вчиненні злочинів при обставинах, викладених у вироку, повністю підтверджується зібраними по справі доказами, і не оспорюється в апеляції.
Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані судом за ст.ст. 289 ч.23, 185 ч.3 ч.1 ЮС України, оскільки він вчинив: незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно; крадіжку, вчинену повторно, поєднану з проникненням в інше приміщення чи сховище.
Що стосується призначеної судом міри покарання ОСОБА_1, то вона призначена у відповідності до вимог ст. 65 КК України, з врахуванням ступеня тяжкості вчинених злочинів, даних про особу винного, та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Зокрема, судом враховано, що ОСОБА_1 свою вину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, за місцем проживання характеризується позитивно, що потерпілий немає до нього претензій матеріального і морального характеру, що вчинені ним злочини відносяться до тяжких злочинів, злочини ним вчинено в період умовно-дострокового звільнення, що є особою, раніше судимою за вчинення корисливих злочинів,
Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що перевиховання ОСОБА_1 неможливе без ізоляції від суспільства, а обране покарання є необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів, а тому апеляцію засудженого ОСОБА_1 слід залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 19 червня 2007р. щодо ОСОБА_1залишити без змін, а апеляцію останнього - без задоволення.