Справа № 221/4817/2012
Провадження № 2/221/5141/2012
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.02.2013 Вінницький міський суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді Шидловського О.В.,
при секретарі Антоновій К.Є,
з участю:
позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
представників відповідачів Колівошко С.М., Бубели Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Бердичівського району, прокуратури Житомирської області, Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області, Апеляційного суду Житомирської області, Слідчого управління при МВС України Житомирської області, Державної казначейської служби України, про відшкодування моральної та матеріальної шкоди завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів досудового слідства, прокуратури і суду, -
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до прокуратури Бердичівського району, прокуратури Житомирської області, Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області, Апеляційного суду Житомирської області, Слідчого управління при МВС України Житомирської області, Державної казначейської служби України, про відшкодування моральної та матеріальної шкоди завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів досудового слідства, прокуратури і суду. Позов мотивував тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 14.08.2010р. близько 11.20 год. пасажир ОСОБА_5, яка їхала в автомобілі належному позивачу отримала тілесні ушкодження, які стоять в причинному зв'язку зі смертю потерпілої. 01.03.2005р. ОСОБА_1 було притягнуто як обвинуваченого за ст. 286 ч.2 КК України. Розгляд даної кримінальної справи тривав до 29.03.2012р., в той час як позивач перебував під слідством 85 місяців. 29.03.2012р. Вищим спеціалізованим судом України біло винесено ухвалу, згідно з якою кримінальну справу відносно ОСОБА_1 закрито за відсутності в його діях складу злочину. За весь час досудового слідства, а також розгляду справи у судах ОСОБА_1 неодноразово подавав заяви та клопотання про свою невинуватість в інкримінованому йому злочині, однак на його думку, працівники органів досудового слідства, прокуратури та суду своїми діями (бездіяльністю) проявляли службову недбалість, яка в свою чергу завдала позивачеві значної матеріальної та моральної шкоди, позбавила його можливості вести звичний активний спосіб життя, зганьбила його честь і гідність, а також нанесла невиправну шкоду його здоров'ю. Просить суд стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 в порядку відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконних дій органів досудового слідства, прокуратури і суду, компенсацію за моральну шкоду в розмірі 1 200 000 грн., а також відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 11 255,6 грн., а також витрати на правову допомогу в розмірі 25 000 грн.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 позов підтримали повністю за викладених у ньому обставин, просили його вимоги задовольнити.
Представник відповідача Прокуратури Житомирської області Колівошко С.М., заперечила проти задоволення позову, вважає вимоги позивача безпідставними та просила відмовити в їх задоволенні. Крім того, в судовому засіданні представником прокуратури було надано письмові заперечення.
Представник відповідача Державної казначейської служби України Бубела Н.А., заперечила проти задоволення позову, вважає вимоги позивача безпідставними з тих підстав, що сам факт виправдання позивача за відсутністю в його діях складу злочину не є підставою для стягнення шкоди, а позивачем не доведено причинний зв'язок між притягненням його до відповідальності та заподіяною шкодою. Крім того, на думку представника відповідача, матеріальна шкода є цілком не доведеною, а ґрунтується лише на припущеннях позивача.
Голова Бердичівського міськрайонного суду Вінницької області надіслав лист, у якому просить розглядати справу за відсутності представника суду. Проти позову заперечують.
Представники відповідачів Апеляційного суду Житомирської області, слідчого управління МВС України Житомирської області, Прокуратури Житомирської області не з'явились з невідомих суду причини, хоча про час та дату судових засідань повідомлялись завчасно та належним чином, про що свідчать повістки в матеріалах справи.
Відповідно до ст. 169 ЦПК України, неявка представника в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки не є перешкодою для розгляду справи. Тому суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників відповідачів, на підставі наявних у справі доказів.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши матеріали справи, а також матеріали кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_1 за ст. 286 ч.2 КК України, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст.ст. 11, 60 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь в справі. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.
Між сторонами виникли не договірні зобов`язання щодо відшкодування шкоди, завданої кількома особами, тому при вирішенні спору суд застосовує відповідні норми глави 82 Цивільного кодексу України.
Судом встановлено, що згідно постанови слідчого СВ Бердичівського МРВ Петрова В.М. від 01.03.2005р. ОСОБА_1 було притягнуто в якості обвинуваченого та пред'явлено йому обвинувачення в злочині передбаченому ст. 286 ч.2 КК України. (а.с.19)
Відповідно до постанови винесеної прокурором Житомирської області Франтовського М.М. від 09.12.2008р. відносно ОСОБА_1 порушено кримінальну справу за ознаками злочину передбаченого ст. 286 ч.2 КК України. (а.с.22)
Згідно постанови про винесеної слідчим СВ Бердичівського МВ УМВС України в Житомирській області від 17.12.2008р. ОСОБА_1 притягнено як обвинуваченого та пред'явлено йому обвинувачення в злочині передбаченому ст. 286 ч.2 КК України. (а.с.23)
Як вбачається з постанови від 22.01.2009р. Бердичівського міськрайонного суду ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді «підписки про невиїзд». (а.с.24)
Згідно постанови Корольовського районного суду м. Житомира від 04.02.2009р. скаргу ОСОБА_1 на постанову від 09.12.2008р. винесену прокурором Житомирської області про порушення стосовно ОСОБА_1 кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України, залишено без задоволення. (а.с.45)
Відповідно до вироку від 24.02.2011р. Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_8 було засуджено до покарання у вигляді 4 років позбавлення волі, відповідно до вимог ст. 75 КК України звільнено від відбуття основного покарання з випробуванням та встановлено іспитовий строк 3 роки. Стягнути із засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_9 солідарно, на користь ОСОБА_10 20 000 грн. моральної шкоди, на користь потерпілого ОСОБА_11 - 3 206,20 грн. матеріальної шкоди та 40 000 грн. моральної шкоди, а також судові витрати в розмірі, по 2 115 грн. з кожного. (а.с.25-36)
Згідно ухвали Апеляційного суду Житомирської області від 14.06.2011р. вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 24.02.2011р. в частині вирішення цивільного позову по справі скасувати, а справу в цій частині позову направити на новий судовий розгляд. (а.с.37-41)
Як вбачається з ухвали Вищого спеціалізованого суду України від 29.03.2012р. вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 24.02.2011р. та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 14.06.2011р. щодо ОСОБА_1 скасувати, а кримінальну справу відносно нього провадженням закрити за відсутністю в його діях складу злочину. (а.с.42-44)
На підтвердження позовних вимог щодо витрат, понесених на транспортні послуги позивачем надано розрахунки витрати палива на автомобіль, однак, суд не може взяти дані докази до уваги, так як доказів заправки автомобіля пальним, а також жодного підтвердження цін на паливо в той період часу позивачем не надано, а тому його твердження про понесені витрати на поїздки в кількості 75 разів є необґрунтовані. Крім того, відсутні докази щодо виду транспорту, яким ОСОБА_1 користувався для прибуття в судові засідання. (а.с.51-63)
У підтвердження позовних вимог щодо витрат, понесених на лікування ОСОБА_1, позивачем надано копії товарних чеків на придбання лікарських засобів в аптечних мережах (а.с.84,85 на звороті). Однак, позивачем не підтверджено погіршення стану його здоров'я, не доведено причинно-наслідкового зв'язку між виниклими захворюваннями та фактом притягнення його до кримінальної відповідальності. В зв`язку з цим чеки на придбання ліків не можуть бути прийняті до уваги як самостійний доказ без доведення факту перебування ОСОБА_1 в лікарні в зв`язку з бездіяльністю працівників органів досудового слідства, прокуратури чи суду. На підтвердження сплати 25 000 грн. на правову адвокату позивачем надано копії 9 угод. (а.с.10-18) Проте, з наданих копій документів не вбачається факту надання адвокатських послуг саме по справі по обвинуваченню ОСОБА_1 в скоєнні злочину передбаченого ст. 286 ч.2 КК України. Крім того вищевказані угоди датовані періодом з березня 2005р. по листопад 2011р. на бланках 2012 року, внаслідок чого в суду виникають сумніви в їх дійсності, тому суд вважає позов в даній частині не доведеним.
Також в судовому засіданні були досліджені матеріали кримінальної справи за № 0603/1-23/11 по обвинуваченню ОСОБА_9 та ОСОБА_1 за ст. 286 ч.2 КК України.
Відповідно до положень Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян. При цьому завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду. Право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку постановлення виправдувального вироку суду.
Згідно вимог ст. 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться, виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
У випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи.
Згідно Закону України від 6 грудня 2012 року «Про державний бюджет на 2013 рік» установлено з 1 січня 2013 року розмір мінімальної заробітної плати 1 147 гривень на місяць.
Позивач перебував під слідством з дня притягнення його як обвинуваченого з 01 березня 2005 року до винесення ухвали Вищого спеціалізованого суду України, 29 березня 2012 року. За таких обставин розмір відшкодування моральної шкоди має бути не меншим 97 495 гривень (85 місяців * 1 147 гривень).
Разом з тим суд вважає, що позов в частині стягнення моральної шкоди підлягає частковому задоволенню в сумі 150 000 гривень з урахуванням порушення прав позивача, глибини його фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей позивача та позбавлення його можливості їх реалізації, а також: з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, та з урахуванням вимог розумності і справедливості.
Відповідно до положень ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї.
Згідно із ст. 1176 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу підписки про невиїзд, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду.
Відповідно до ст. 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 57, 60, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 23, 1176 ЦК України, ст.ст. 1-4, 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», суд -
в и р і ш и в :
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного бюджету України шляхом списання Державною казначейською службою України з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 в порядку відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконних дій органів досудового слідства, прокуратури і суду, заподіяну йому моральну шкоду в розмірі 150 000 (сто п'ятдесят тисяч) грн.
В решті позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя