28.02.2013

Справа № 0818/12681/2012 2/0818/3673/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇН

28 лютого 2013 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Гашук К.В., при секретарі Черненко А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2012 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

В обґрунтування позову зазначала, що з 26.04.1991 року вона перебувала у шлюбі з відповідачем у справі. 17.12.2009 року шлюб між сторонами у справі розірвано. Від спільного життя сторони мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, інваліда І групи з дитинства та сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2. Сім'я мешкає у одній квартирі, проте спільне господарство не ведеться. Позивач забезпечує дітей всім необхідним: їжею, одежею, сплачує за навчання сина у загальноосвітній школі, у спортивній школі ФК «Металург» та на заочному відділенні у економіко-правничому коледжі при ЗДУ. Відповідач отримує пенсію на доньку-інваліда у розмірі 1257 грн. і сплачує тільки за ліки для неї та комунальні послуги, а на неповнолітнього сина не витрачає жодної копійки. ОСОБА_2 офіційно ніде не працює, проте заробляє додаткові кошти на похоронному бізнесі. Посилаючись на те, що її коштів не вистачає для забезпечення нормального існування дітей, особливо неповнолітнього сина, для забезпечення його потреб, навчання сина та повноцінного харчування, а відповідач маючи змогу надавати допомогу на утримання сина, добровільно свій обов'язок не виконує, позивачка просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження у твердій грошовій сумі в розмірі 1500 грн. до досягнення ним повноліття.

У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала в повному обсязі і просила їх задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві. В судовому засіданні пояснювала, що їх сім'я проживає разом у квартирі, яка на праві власності належить відповідачу та їх доньці. Відповідач, маючи додатковий дохід, окрім пенсії, яку він отримує на доньку - інваліда, не в повній мірі виконує свій обов'язок по утриманню неповнолітнього сина. З 2009 року, коли між ними було розірвано шлюб, відповідач перестав надавати допомогу на утримання сина.

В судовому засіданні відповідач та його адвокат позовні вимоги не визнали, вважали позов безпідставним. При цьому зазначали, що рішенням апеляційного суду Запорізької області від 13.10.2011 року було встановлено факт проживання обох дітей з батьком, придбання ліків, інших речей на утримання дітей та виконання ним свого обов'язку по вихованню, догляду та матеріальному утриманню своїх дітей відповідачем у справі. Позивачкою не надано жодного доказу що після винесення апеляційним судом рішення відповідач відмовлявся від свого обов'язку з утримання сина.

Заслухавши пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 17.12.2009 року.

Від даного шлюбу сторони у справі мають дітей: повнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка є інвалідом І групи з дитинства та неповнолітнього сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2.

Як вбачається з довідки КП «ВРЕЖО № 13» син сторін у справі - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, проживає у квартирі АДРЕСА_1, разом з батьком ОСОБА_2, сестрою ОСОБА_3 Позивач у справі проживає також у зазначеній квартирі без реєстрації, що не заперечувалось сторонами у справі.

Питання про визначення місця проживання неповнолітнього ОСОБА_4 з матір'ю не вирішувалось.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 13.10.2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей, встановлено, що відповідач належним чином виконує обов'язки по вихованню догляду та матеріальному утриманню своїх дітей.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 СК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як пояснювала у судовому засіданні ОСОБА_1, після 13.10.2011 року, тобто після ухвалення рішення апеляційним судом м. Запоріжжя, нічого не змінилося, відповідач так і не надає їй матеріальної допомоги на утримання сина.

В судовому засіданні відповідач визнав, що окрім того, що він отримує соціальну допомогу на доньку, він у вільний від догляду за донькою час, заробляє грошові кошти, проте ці кошти він витрачає в інтересах сім'ї, придбаває продукти харчування, ліки для лікування як доньки так і сина, а також побутові предмети. На підтвердження чого відповідачем надано копії квитанцій.

Позивачем не надано належних доказів, які б свідчили про те, що відповідач проживаючи у одній квартирі з неповнолітнім сином, не витрачає грошові кошти на його утримання та в інтересах сім'ї, обмежує його у харчуванні та у користуванні речами, які придбаваються для сім'ї, а також, що після ухвалення рішення суду апеляційним судом з'явилися обставини, які б свідчили про ухилення відповідача від утримання неповнолітнього сина.

Враховуючи наведені обставини, суд доходить до висновку, що підстав для стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього ОСОБА_4 немає, оскільки в судовому засіданні не встановлено обставин, з якими закон пов'язує стягнення аліментів у судовому порядку.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212-213, 215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: К.В. Гашук