ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" листопада 2006 р. Справа № 35/395-06
вх. № 10422/5-35
Суддя господарського суду Швед Е.Ю.
при секретарі судового засідання Сергієнко О. Є.
за участю представників сторін:
позивача - Передерій Н.О., дов.б/н від 13.09.06 р. відповідача - не з*явився
розглянувши справу за позовом ТОВ "Мережа сервісних станцій "ТІДІСІ - ДАЛЬНОБОЙ", м. Київ
до ФОП ОСОБА_1, м. Х-в
про стягнення 14331,30 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить стягнутиз відповідача на свою користь суму основного боргу в розмірі 11001,00 грн., штраф в сумі 3330,30 грн., а також віднести на відповідача свої витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач в судове засідання не з*явився, відзив на позов та витребуваних судом документів не представив, в зв*язку з чим справа розглядається на підставі ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Позивач в попередньому судовому засіданні уточнив позовні вимоги, та просить суд, окрім заявлених позовних вимог, стягнути з відповідача на свою користь матеріальні витрати в розмірі 130,74 грн., пов*язані з прибуттям представника позивача до господарського суду Харківської області. Враховуючи те, що відповідно до ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по суті спору збільшити позовні вимоги, дане уточнення приймається судом до розгляду як таке, що не суперечить вимогам чинного законодавства України.
Позивач до початку судового засідання звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить вимогам чинного законодавства, інтересам сторін, тому воно приймається судом та підлягає задоволенню.
Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що 13.03.06 р. між сторонами укладено договір поставки № НОМЕР_1, відповідно до умов якого позивач зобов*язався поставити у власність відповідача автомобільні товари, а відповідач - прийняти та оплатити його вартість на умовах спірного Договору. Відповідно до розділу 3 спірного Договору сторони передбачили порядок розрахунків, а саме - авансове перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача в розмірі 14% від вартості товару, наступна помісячна оплата, у відповідності з графіком, визначеним Додатком № НОМЕР_2 до спірного Договору. Як витікає з матеріалів справи, позивач свої договірні зобов*язання виконав належним чином та поставив відповідачеві товар на загальну суму 12834,00 грн.. Факт поставки товару підтверджується видатковою накладною № НОМЕР_3. та довіреністю ЯДА № НОМЕР_4. на отримання товарно-матеріальних цінностей, наявних в матеріалах справи. Відповідач свої зобов*язання виконав частково, перерахувавши на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти в сумі 1833,00 грн., що не заперечується позивачем.
Позивач з метою досудового врегулювання спору направив на адресу відповідача претензію (вих.№ 258 від 22.06.06 р.) про сплату заборгованості за спірним договором, яка залишена останнім без відповіді та задоволення. Таким чином, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 11001,00 грн., яка до теперішнього часу не відшкодована.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовна вимога в частині стягнення суми основного боргу є обгрунтованою, доведеною документально матеріалами справи, в зв*язку з чим вона приймається судом та підлягає задоволенню, а сума в розмірі 11001,00 грн. стягненню з відповідача на користь позивача.
Позивач, відповідно до п.10.2 спірного Договору нарахував відповідачеві за неналежне виконання зобов*язань штраф в розмірі 30% від загальної вартості невиконаного зобов*язання, що становить 3330,30 грн.. Правомірність нарахування перевірена судом, воно відповідає наданому розрахунку, дане нарахування передбачено умовами спірного Договору, тому позовна вимога в цій частині вбачається судом обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, а вказана сума стягненню з відповідача на користь позивача.
Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 130,74 грн., пов*язані з прибуттям представника позивача до господарського суду Харківської області. В обгрунтування своїх доводів позивач надав суду копії проїздних документів. Враховуючи те, що відповідно до ст.49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача, дана позовна вимога вбачається судом обгрунтованою, доведеною документально, в зв*язку з чим вона приймається судом та підлягає задоволенню, а сума в розмірі 130,74 грн. стягненню з відповідача на користь позивача.
Позивач звернувся до суду із заявою, в якій просить накласти арешт на кошти відповідача в розмірі заявлених позовних вимог, а в разі недостатності грошових коштів на рахунку, накласти арешт на майно, а саме на транспортний засіб марки KOGEL, модель SN 24, реєстраційний № НОМЕР_5, посилаючись на те, що невжиття таких заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду. Розглянувши дану заяву, суд встановив, що позивач документально не довів обставин неможливості виконання судового рішення, в зв*язку з чим суд вважає за необхідне в задоволенні клопотання відмовити.
Витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача.
Керуючись ст.ст.526, 610, 612 ЦК України, ст.ст.22, 44, 49, 75, ст.ст.82-85 ГПК України,
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, 61109, м.харків, вул.АДРЕСА_1 (п/р НОМЕР_6 в ХОД АППБ "Аваль", МФО 380805, код НОМЕР_7) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа сервісних станцій "ТІДІСІ-Дальнобой", 02089, м.Київ, вул.Радистів,73 (п/р 26003321390039 в філії АКІБ "УкрСиббанк", Київське регіональне управління, МФО 300733, код 33212540) - 11001,00 грн. основного боргу, 3330,30 грн. штрафу, 143,30 грн. держмита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 130,74 грн. витрати, пов*язані з розглядом справи.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В задоволенні клопотання позивача - відмовити.
Рішення підписано 17.11.06 р.
Суддя Швед Е.Ю.