Справа № 1011/1060/12 Головуючий у І інстанції Хижний
Провадження № 11/780/238/13 Доповідач у 2 інстанції Загоруйко В.В.
Категорія 20 06.03.2013
УХВАЛА
Іменем України
« 06» березня 2013 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого - ЛЕВЧУКА О.Д.,
суддів - ЧЕРКАСОВА В.М. та ЗАГОРУЙКА В.В.,
за участю прокурора КРАСКІВСЬКОГО В.П., засудженого ОСОБА_2,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляцію засудженого на вирок Згурівського районного суду Київської області від 29 листопада 2012 року, за яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Мена Чернігівської області, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого: 10.12.2009 року Борзнянським районним судом Чернігівської області за ч. 3 ст. 185, ст. 75, ст. 76 КК України до 4 років позбавлення волі та іспитовим строком 2 роки, постановою Борзнянського районного суду Чернігівської області від 21.09.2011 року на підставі ст. 78 КК України, ст. 166 КВК України звільнення від відбування покарання з випробовуванням скасовано,
засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України остаточно визначено покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі.
Колегія суддів,
В С Т А Н О В И Л А:
Згідно з вироком, ОСОБА_2, будучи раніше засудженим вироком Борзнянського районного суду Чернігівської області від 10.12.2009 року за ч. 3 ст. 185, ст. 75, ст. 76 КК України до 4 років позбавлення волі та іспитовим строком 2 роки, постановою Борзнянського районного суду Чернігівської області від 21.09.2011 року на підставі ст. 78 КК України, ст. 166 КВК України звільнення від відбування покарання з випробовуванням скасовано, 05 червня 2012 року близько 19 години в АДРЕСА_3, шляхом вільного доступу, зайшов на територію дачного домоволодіння гр. ОСОБА_3, де шляхом витягування віконної рами з стіни гаража проник всередину приміщення, звідки вчинив таємне викрадення електричного подовжувача (вартістю 11 грн. 50 коп.), алюмінієвого бідона (вартістю 150 грн.), набору слюсарних викруток (вартістю 35 грн.), слюсарного молотка (вартістю 20 грн.). Після цього, він же, шляхом пошкодження кріплення замка вхідних дверей будинку за допомогою слюсарної викрутки, проник всередину приміщення будинку, звідки вчинив таємне викрадення двох електричних подовжувачів (загальною вартістю 18 грн. 50 коп.), електрочайника (вартістю 45 грн.). Після цього, він же, через незачинену кватирку вікна літньої кухні вчинив таємне викрадення пластикового рукомийника (вартістю 40 грн.) та термометра (вартістю 12 грн.), який був на віконній рамі. Після цього, він же, шляхом вільного доступу зайшов в приміщення сінника, де вчинив таємне викрадення коси вартістю 50 грн. Всього в результаті своїх злочинних дій ОСОБА_2 завдав потерпілому ОСОБА_3 матеріального збитку на загальну суму 482 грн.
Не погоджуючись з даним вироком, засудженим подано апеляцію.
В апеляції засуджений вказує, що вирок суду, на його думку, є занадто суворим. В обґрунтування апеляції посилається на те, що має двох малолітніх дітей та дружину, яка ніде не працює та на те, що він є єдиним годувальником в сім'ї.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який вважав вирок законним та обґрунтованим, виступ засудженого, який в поясненнях, дебатах та в останньому слові просив його апеляцію задовольнити, дослідивши матеріали справи та доводи апеляції, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Висновки суду 1-ї інстанції про доведеність вини засудженого ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні доказах, які достатньо викладені у вироку та їм дана належна оцінка.
В основу вироку покладені покази самого засудженого, який в повному обсязі визнав свою вину та показав яким саме чином він реалізовував свій злочинний намір.
Дії ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 185 КК України судом кваліфіковані вірно.
Призначаючи винному покарання, суд 1-ї інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують покарання, а саме його щире каяття та активне сприяння слідству. З урахуванням цього, винному було призначене покарання, яке колегія суддів вважає справедливим, а тому підстав для задоволення апеляції засудженого не знаходить. Яких-небудь інших підстав для пом'якшення вироку засудженому ним в скарзі не наведено, а колегією суддів не встановлено.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України (1960 року), колегія суддів апеляційного суду Київської області,
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію засудженого залишити без задоволення, а вирок Згурівського районного суду Київської області від 29 листопада 2012 року стосовно ОСОБА_2 - без зміни.
ГОЛОВУЮЧИЙ
СУДДІ