АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
тел./факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Справа № 22 ц - 796/300/2013 Головуючий у І інстанції Голік Н.О.
Доповідач - Корчевний Г.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 березня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:
Головуючого Корчевного Г.В.,
Суддів Слободянюк С.В., Лапчевської О.Ф.,
при секретарі Охневській Т.В.,
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 06 грудня 2012 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Євробанк» про визнання недійсним договору.
Заслухавши доповідь судді Корчевного Г.В., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
В С Т А Н О В И Л А:
В квітні 2011 року ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ПАТ Комерційний Банк «Євробанк» про визнання недійсним договору.
Просила визнати договір кредиту №А 0249 від 06.03.2008 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «Євробанк» та ОСОБА_1 - недійсним.
Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 06.03.2008 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «Євробанк», правонаступником якого є ПАТ Комерційний Банк «Євробанк», було укладено договір кредиту №А 0249 від 06.03.2008 року, відповідно до умов якого відповідач надає грошові кошти у сумі 20 666,00 доларів США зі сплатою 12,5% річних, з кінцевим терміном повернення до 03.01.2014 року.
ОСОБА_1 вважає, що договір кредиту №А 0249 від 06.03.2008 року суперечить актам цивільного законодавства, умови є дискримінаційними та такими, що порушують вимоги щодо справедливості умов договору, що є підставою для визнання умов недійсними. Вказує на неповідомлення відповідачем про умови кредиту, а також те, що позичальнику чинним законодавством не надано право використовувати іноземну валюту за відсутності індивідуальної ліцензії.
Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 06 грудня 2012 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Євробанк» про визнання недійсним договору, - відмовлено.
Не погоджуючись з заочним рішенням суду представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу та просить суд апеляційної інстанції заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 06 грудня 2012 року скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Пославшись на порушення судом норм матеріального та процесуального закону.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції було вірно встановлено, що 06.03.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «Євробанк», правонаступником якого є ПАТ Комерційний Банк «Євробанк», та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту №А-0249 від 06.03.2008 року, відповідно до умов якого відповідач надає позивачу в тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 20 666,00 доларів США, зі сплатою 12,5% річних, з кінцевим терміном повернення до 03.01.2014 року.
Договір кредиту №А-0249 від 06.03.2008 року вчинений у письмовій формі та власноручно підписаний ОСОБА_1
Згідно з п. 3 ст. 203 ЦК України - волевиявлення учасника правочину має бути: вільним.
Жодних зауважень чи застережень у позивача на момент укладення та підписання договору - не було. Підписання кредитного договору свідчить про намір сторін прийняти на себе права та обов'язки, зазначені у договорі. Отже, між сторонами, відповідно до умов договору було досягнуто згоди щодо укладення вказаного договору та умов його виконання.
ПАТ КБ «Євробанк» виконав умови кредитного договору та надав позивачу кредит на умовах та в розмірі у визначених у договорі.
Суд відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 вірно керувався нормами матеріального та процесуального закону, а саме п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Статті 6, 627 ЦК України, забезпечують сторонам свободу договору, в тому числі щодо визначення його умов.
Підтвердженням досягнення згоди з усіх істотних умов договору є підписи представника Банку та безпосередньо позичальника - ОСОБА_1
Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Ст. 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому Основний закон не встановлює обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.
Відповідно до ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Тобто відповідно до законодавства гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.
Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання та валютного контролю є Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (Декрет КМУ).
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
При цьому ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» установлено, що кошти - це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Статті 47 та 49 цього Закону визначають операції банків із розміщення залучення коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції незалежно від виду валюти, яка використовується.
Відповідно до ст. 5 Декрету КМУ операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій НБУ. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п. 2 ст. 5 цього ж Декрету.
Щодо вимог пп. «в» п. 4 ст. 5 Декрету КМУ, який передбачає наявність індивідуальної ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі, то на даний час законодавством не встановлено межі термінів і сум надання або одержання кредитів в іноземній валюті. Ця обставина не дозволяє стверджувати, що режим індивідуального ліцензування поширюється на валютні операції, пов'язані з наданням резидентами (банками та іншими фінансовими установами) кредитів в іноземній валюті іншим резидентам.
Відповідно до п. 1.5 Положення про порядок видачі НБУ індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління НБУ від 14 жовтня 2004 року № 483, використання іноземної валюти як засобу платежу на території України без індивідуальної ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк.
Посилання представника апелянта, що ПАТ КБ «Євробанк» не додержано вимог ст. 215 ЦК України, як на підставу визнання договору недійсним, колегія суду не приймає до уваги, так як, жодних доказів на підтвердження щодо визнання правочину недійсним не надано, а також не доведено недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог встановлених ст. 203 ЦК України, які є підставою недійсності правочину. Підписанням договору ОСОБА_1 підтвердила факт прийняття умов договору та зобов'язань, які виникли у сторін при укладанні договору.
Посилання представника ОСОБА_1 на неправомірність дій ПАТ КБ «Євробанк» при наданні кредиту у іноземній валюті, колегія суду не приймає до уваги, так як відповідно до ст. 36 Закону України «Про Національний банк України», офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється Національним банком.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінетів Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», валютні курси встановлюються Національним банком України за погодженням з Кабінетом Міністрів України.
Поряд з цим, Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного Банку України № 496 від 12.11.2003 р., визначається, що офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема до долара США установлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про котирування іноземних валют станом на останню дату.
Таким чином, при укладенні цього договору в іноземній валюті та беручи на себе обов'язки щодо погашення цього кредиту саме в доларах США, сторони за договором, як ОСОБА_1 так і ПАТ КБ «Євробанк», усвідомлювали, що курс національної валюти України до долара США не є незмінним, та те, що, можлива зміна цього курсу, а тому сторони при підписанні договору повинні були передбачити та врахувати підвищення валютного ризику за цим договором.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Підписавши спірний договір, встановили факт досягнення згоди між собою щодо всіх істотних умов кредитного договору.
Укладати кредитний договір із банком це право клієнта, який може вибрати як будь - який банк - надавача кредиту, так і вибрати умови отримання кредиту згідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Таким чином, уповноважені банки на підставі банківської ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями мають право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті, а за відсутності нормативних умов для застосування режиму індивідуального ліцензування щодо вказаних операцій єдиною правовою підставою для здійснення банками кредитування в іноземній валюті згідно з вимогами ст. 5 Декрету КМ України є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої в установленому порядку.
Інші доводи апеляційної скарги висновків в рішенні суду не спростовують та містяться лише на формальних міркуваннях.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Тому колегія суду вважає, що заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 06 грудня 2012 року обґрунтоване та законне і скасуванню не підлягає.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 308, 312-315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - відхилити.
Заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 06 грудня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: