ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2013 р. Справа № 5027/720/2012

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Матущака О.І.

суддів Скрипчук О.С.

Юрченка С.О.

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю

скаргу "Глобал-Імоб" м.Чернівці

на рішення господарського суду Чернівецької області

від 20.12.2012 р.

у справі № 5027/720/2012

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю

"Глобал-К" м. Чернівці

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю

"Глобал-Імоб" м.Чернівці

про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 28.07.2006р. нежитлових приміщень

За участю представників сторін:

від позивача Лютікова Н.О. - за довіреністю від 10.01.2013 р.;

відповідача не з'явився

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 20.12.2012 р. позов позивача - ТзОВ «Глобал-К» до відповідача - ТзОВ «Глобал-Імоб» задоволено у повному обсязі.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 28.07.2006 р. нежитлових будівель, що знаходяться в смт. Глибока по вул. Радгоспна, 6Б, а саме: складської будівлі, площею - 12103, 7 кв. м. (Літ. А); допоміжної будівлі, площею - 248.2 кв. м. (Літ. Б); допоміжної будівлі, площею - 45,8 кв.м. (Літ. В); допоміжної будівлі, площею - 45,8 кв. м. (Літ. Г); допоміжної будівлі, площею - 12,4 кв.м. (Літ. Д); допоміжної будівлі, площею - 20,5 кв. м. (Літ. Е); загорожі (бетонні плити), відмічені в плані Літ -І; каналізації, бетонних труб, відмічених в плані № 1 - 7, укладений між ТзОВ"Глобал-К" та ТзОВ "Глобал-Імоб".

Застосовано до недійсного правочину правові наслідки шляхом зобов'язання кожної із сторін повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Стягнуто з ТзОВ "Глобал-Імоб" на користь ТзОВ "Глобал-К" 1 073,00 грн. витрат по оплаті судового збору.

Зазначене рішення мотивовано тим, що спірний договір укладено всупереч вимог ст. 232 Цивільного кодексу як такий, що вчинений в результаті зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною.

При цьому, судом першої інстанції у відповідності до ч.ч. 3, 5 ст. 267 вказаного кодексу за заявою ТзОВ «Глобал-Імоб» визнано поважними причини пропуску позовної давності і розглянуто спір по суті позовних вимог.

Щодо підтвердження обставин, які на думку суду першої інстанції підтверджують зловмисну домовленість представників сторін, судом зазначено наступне.

ТзОВ "Глобал-К" було створено та зареєстровано 04.11.2005 р. із статутним фондом 1 666 500 грн.(а.с. 1-10, Т.2).

Відповідно до п. 1.2. статуту відповідача його учасниками є :

- громадяни України Казаку Г.Т. та Крістеску В.М., яким належить по 5 % статутного фонду кожному;

- іноземна юридична особа АТ "Мароне ГМБХ" (Співдружність Домініка) якій належить 90% статутного капіталу товариства.

Рішенням загальних зборів учасників відповідача від 25.10.2005 р. (протокол № 1) директором товариства призначений його учасник Крістеску В.М. Вказаним рішенням головою зборів обрано також Крістеску В. М. (а.с. 12-13, Т.1).

08.02.2006 р. було створено та зареєстровано ТзОВ "Глобал-Імоб" (а.с. 120-129, Т.1).

Відповідно до п. п. 2.1, 8.2 статуту цього товариства, його учасниками є ТзОВ "Глобал-К" з часткою 50 % статутного капіталу, громадяни України Казаку Г. Т. та Крістеску В. М. з часткою по 25 % кожний.

Рішенням загальних зборів учасників ТзОВ "Глобал-Імоб" (протокол №1) від 19.01.2006 р. директором товариства призначений його учасник Казаку Г.Т., головою загальних зборів також обрано Казаку Г.Т. ( а.с. 18-19, Т.1).

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про господарські товариства" генеральний директор (директор) не може бути одночасно головою загальних зборів товариства.

На підставі договору купівлі-продажу від 10.11.2005 р. укладеного між позивачем та ЗАТ "Чернівецькій машинобудівний завод", позивач придбав за 757 500,00 гривень незавершений будівництвом завод в смт Глибока по вул. Радгоспній, 6 (а.с. 23-24, Т.1).

Ухвалою Герцаївського районного суду Чернівецької області від 03.07.2006 р. затверджено мирову угоду між ТОВ "Глобал-К" та громадянином Бельмегою В.Г., за якою ТОВ "Глобал-К" виплатило Бельмезі В. Г. 101 000 грн. в рахунок відмови від прав на спірне нерухоме майно та оформлення на ТОВ "Глобал-К" права власності на нерухоме майно, що обліковане Глибоцьким РБТІ як складська будівля Літ А, допоміжні будівлі Літ Б, В, Г, Д, Е, загальною площею 12 476,4 кв.м., огорожа - І, каналізація № 1-7, що розташовані по вул. Радгоспній, 6Б (а.с. 27, Т1).

21.07.2006 р. Глибоцьким комунальним РБТІ на підставі ухвали Герцаївського районного суду Чернівецької області від 03.07.2006 р. в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно за №12301092 та в книзі № 2 сторінка 32 за реєстровим №254 за позивачем було зареєстровано право власності на придбане ним нерухоме майно за адресою смт Глибока, вул. Радгоспна, 6 Б як на складські та допоміжні будівлі (а.с. 21, Т.1).

Відповідно до оскаржуваного договору від 28.07.2006 р. купівлі-продажу будівель (а.с. 21-22, Т.1), що знаходяться в смт. Глибока по вул. Радгоспна, 6 Б здійснено відчуження на користь відповідача наступних приміщень:

- складська будівля, площею - 12103, 7 кв. м. (Літ. А);

- допоміжна будівля, площею - 248.2 кв. м. (Літ. Б);

- допоміжна будівля, площею - 45,8 кв. м. (Літ. В);

- допоміжна будівля, площею - 45,8 кв. м. (Літ. Г);

- допоміжна будівля, площею - 12,4 кв. м. (Літ. Д);

- допоміжна будівля, площею - 20,5 кв. м. (Літ. Е);

- огорожа, бетонні плити, відмічені в плані Літ -І;

- каналізація, бетонні труби, відмічені в плані № 1 - 7.

Відповідно до п. 2 вказаного договору будівлі, що відчужуються належать продавцю на підставі мирової угоди від 03.07.2006 р., затвердженою ухвалою Герцаївського районного суду Чернівецької області від 03.07.2006 р., справа № 2-125/2006.

Відповідно до п. 3 договору продаж вчинено за 121 200 грн.

Згідно п. 4 договору вартість будівель, що відчужуються згідно з витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно виданого Глибоцьким комунальним РБТІ складає 101 000 грн. Балансова вартість відчужуваних будівель, згідно довідки ТзОВ "Глобал-К" від 25.07.06 р. за №48 становить 101 000 грн.

У відповідності до п. 5 договору продавець свідчить, що вищевказане майно до цього часу нікому не продано, не подаровано, не заставлено, у спорі, під забороною (арештом) не перебуває.

Від імені продавця договір підписано директором Крістеску В. М., від покупця - директором Казаку Г.Т.

На підставі зазначеного договору за відповідачем було зареєстровано право власності на наведене в договорі нерухоме майно.

Згідно названих вище доказів, суд першої інстанції прийшов до висновку, що за вказаною вище мировою угодою, затвердженою ухвалою Герцаївського районного суду було захищено судом право власності ТзОВ "Глобал-К" на весь комплекс незавершеного будівництвом заводу дослідного машинобудування по вул. Радгоспній 6 в смт. Глибока, придбаний на підставі договору купівлі-продажу від 10.11.2005 р. у ЗАТ "Чернівецькій машинобудівний завод".

Також суд прийшов до висновку, що наведені вище докази підтверджують доводи позивача про те, що на придбання та юридичне оформлення права власності на комплекс незавершеного будівництвом заводу дослідного машинобудування ним було витрачено 858 50 грн., які складаються з 757 500 грн., сплачених ЗАТ "Чернівецькій машинобудівний завод" 101 000 грн., сплачених фізичній особі Бельмезі В. Г. за мировою угодою.

Проте, відповідно до довідки ТзОВ "Глобал-К" від 25.07.2006 р. за № 48 балансова вартість складської та допоміжних будівель (Літ А, Б, В, Г, Д, Е) загальною площею 12467, 4 кв. м., огорожі - 1, каналізації № 1-7 , що розташовані в смт. Глибока, вул. Радгоспна, 6Б, яка рахується на балансі станом на 25.07.2006 р. становить 101 000 грн. Довідка підписана директором товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал-К" Крістеску В. М. (а.с. 34, Т.1).

Відповідно до довідки ТзОВ "Глобал-Імоб" №15 від 04.08.2006 р., складеної після укладання спірного договору, балансова вартість станом на 04.08.2006 р. складської та допоміжних будівель (Літ А, Б, В, Г, Д,Е) загальною площею 12467, 4 кв. м., огорожі - 1, каналізації № 1-7 , що розташовані в смт. Глибока, вул. Радгоспна, 6Б уже складає суму 858 500 грн. Довідка підписана директором товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал-Імоб" Казаку Г.Т. (а.с. 35, Т1).

З огляду на наведене суд дійшов висновку, що представнику відповідача та одночасно учаснику ТзОВ "Глобал-К" Казаку Г. Т. було достовірно відомо, що предметом оскаржуваної угоди виступив весь комплекс незавершеного будівництвом заводу дослідного машинобудування по вул. Радгоспній 6 в смт. Глибока під виглядом складської та допоміжних будівель загальною площею 12476,4 кв. м. та загальною вартістю 858 500 грн.

Крім цього, судом першої інстанції також враховано, що відповідно до п. 2.1. статуту відповідача (а.с. 15, Т.1) та п. 1.2. статуту позивача (а.с. 2, Т.2) на дату укладення оскаржуваного договору Казаку Г. Т. та Крістеску В. М. одночасно є учасниками двох юридичних осіб, яки підписали між собою спірний договір договір.

Згідно протоколу № 1 загальних зборів учасників ТОВ "Глобал-К" від 25.10.2005 р. вказані особи забезпечили призначення Крістеску Г. Т. директором та одночасно головою загальних зборів ТОВ "Глобал-К" (а.с. 12-13, Т.1).

19.01.2006 р. відбулись загальні збори учасників ТОВ "Глобал-Імоб" в яких прийняли участь від ТОВ "Глобал-К" - директор Крістеску В. М., учасники Казаку Г. Т., Крістеску В. М. та було обрано Казаку Г. Т. директором і одночасно головою загальних зборів ТОВ "Глобал-Імоб" (а.с. 18-19, Т.1).

Відповідно до статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках встановлених законом юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені зобов'язані діяти в інтересах юридичної особи добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Частинами 1, 2 ст. 65 Господарського кодексу України управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управління трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно статуту чи інших установчих документів. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власники призначають (обирають) керівника підприємства. Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами.

Статутами ТОВ "Глобал-Імоб" та ТОВ "Глобал-К" визначено, що їх вищим органом управління є збори учасників, які приймають рішення про призначення та відкликання директора. Відповідно до статутів вказаних товариств директор товариства здійснює поточне керівництво діяльністю товариства і несе відповідальність за виконання покладених на нього завдань. Директор має право без доручення діяти від імені товариства, представляти його у всіх установах, товариствах, організаціях і закладах як в Україні так і за її межами (стаття 12 статуту ТОВ "Глобал-Імоб", стаття 8 статуту ТОВ "Глобал-К").

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 145 ЦК України вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників. У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган (колегіальний чи одноособовий), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників. Виконавчий орган товариства може бути обраний також і не зі складу учасників товариства. Компетенція виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю, порядок ухвалення ним рішень і порядок вчинення дій від імені товариства встановлюються цим кодексом, іншим законом і статутом товариства.

Згідно ч. 2 ст. 207, ч.3 ст. 237 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа підписується особами уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, статутом або іншими актами цивільного законодавства та скріплюється печаткою.

Представництво виникає на підставі договору, закону, акту органу юридичної особи та з інших підстав встановлених актами цивільного законодавства. Представництвом яке ґрунтується на акті органу юридичної особи є представництво, в силу якого представник діє від її імені та на підставі акта органу юридичної особи. У таких випадках повноваження представника на вчинення правочинів від імені юридичної особи ґрунтується на установчих документах юридичної особи .

З урахуванням наведеного вище системного аналізу норм матеріального права, суд першої інстанції прийшов до висновку, що директор товариства є представником юридичної особи хоча і не діє на підставі довіреності, а в межах повноважень визначених статутом.

Крім цього, судом відхилено як неналежні та такі, що суперечать чинному законодавству твердження представників відповідача про те, що оскаржуваний договір був підписаний директором ТОВ "Глобал-К" Крістеску В. М. як виконавчим органом товариства на виконання рішення зборів учасників позивача оформлених протоколом № 5 від 26.07.2006 р., а не як його представником, та неможливості застосування до спірних правовідносин норм ст. 232 Цивільного кодексу України.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд перешої інстанції вважає, що саме протокол № 5 загальних зборів учасників ТОВ "Глобал-К" від 26.07.2006 р. є доказом приховування представниками сторін оскаржуваного договору реального предмету та вартості об'єкту договору купівлі-продажу від 28.07.2006 р.

За змістом протоколу № 5 від 26.07.2006 р. рішення про продаж спірного майна на умовах оскаржуваного договору приймалось безпосередньо учасниками товариства Казаку Г. Т. та Крістеску В. М., які в подальшому підписали оскаржувану угоду від імені її сторін.

Згідно висновку суду першої інстанції, посилання відповідача на участь представника АТ "Мароне ГМБХ", якому належить 90 % статутного капіталу позивача, у прийнятті цього рішення, не доводить факт обізнаності цього учасника про продаж всього заводу дослідного машинобудування під виглядом складських та допоміжних будівель за ціною 121 000,00 гривень.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідачем - ТзОВ «Глобал-Імоб» подано через суд першої інстанції апеляційну скаргу у якій скаржник просить рішення суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

У апеляційній скарзі відповідачем зазначено, що судом безпідставно поновлено строк позовної давності, оскільки на його думку позивач мав можливість в межах трирічного строку позовної давності, передбаченого ст. 257 Цивільного кодексу України, звернутися до суду за захистом порушеного права чи законного інтересу. В підтвердження таких доводів, відповідачем звернуто увагу суду на ряд фактичних обставин, які на його думку підтверджують безпідставність поновлення пропущеного строку позовної давності з поважних причин.

Щодо суті позовних вимог позивача, відповідачем зазначено, що при встановлені фактичних обставин, які стосуються сторін у спірному договорі, суд погодився з доводами позивача, що 28.07.2006 р. правочин про відчуження нежитлових будівель за 121 000 грн. відбувся між юридичними особами - сторонами у справі.

Також у рішенням визнано, що підписання спірного договору відбулося директорами Крістеску В.М. від імені продавця - ТзОВ «Глобал-К» та Казаку Г.Т. від імені покупця - ТзОВ «Глобал-Імоб».

Законність призначення цих осіб на посади керівників сторін у договорі підтверджена долученими до матеріалів справи протоколами зборів учасників.

Отже, ці докази стосовно керівників сторін у спірному договорі досліджено судом як такі, що мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення справи по суті.

Проте, поза увагою суду залишились інші докази, які мають безпосереднє відношення до визначення юридичного статусу осіб, що підписали договір від імені його сторін.

Такими документами є долучені до матеріалів справи статути продавця та покупця майна, у яких зазначено, що їх виконавчим органом є директор та надання директору права підписувати угоди та інші документи від імені цих юридичних осіб.

Зокрема, про це зазначено у ст. 8 статуту ТОВ «Глобал-К» та у ст.12 статуту ТОВ «Глобал-Імоб».

Отже, матеріалами справи встановлено, що договір купівлі-продажу 28.07.2006 р. вчинено цими товариствами самостійно, а підписано особами, уповноваженими на це їх установчими документами, тобто з дотриманням правил, встановлених абз. 2 ч.2 ст.207 Цивільного кодексу України.

Вказані в договорі купівлі-продажу посадові особи входять до складу виконавчих органів цих юридичних осіб, а орган юридичної особи, який діє одноособово, не підпадає під поняття представника в розумінні ст.237 Цивільного кодексу України.

Таким чином, на думку відповідача, ст.232 Цивільного кодексу України в даних правовідносинах не може бути підставою для визнання недійсним договору, який укладено від імені юридичних осіб їх виконавчими органами.

З посиланням на матеріали справи та на вищевказані норми матеріального права, які підлягають застосуванню при ухваленні законного і обґрунтованого рішення по справі, відповідачем 19.11.2012 р. подано додаткові доводи до відзиву на позовну заяву.

Проте суд, пославшись на системний аналіз норм матеріального права, зокрема, на ст.ст.145, 207 та 237 Цивільного кодексу України, прийшов до помилкового висновку, що правова позиція відповідача, згідно якої директор товариства не є представником юридичної особи, оскільки діє не на підставі довіреності, а в межах повноважень визначених статутом, суперечить згаданим нормам закону.

Доводи відповідача обґрунтовано посиланням на судову практику Вищого господарського суду України, що викладена у постановах по справах №17/320 від 20.06.2012 р. та №31/136 від 15.03.2011 р., копії яких долучено до справи.

Посилання у рішенні на системний аналіз норм матеріального права не відповідає дійсності оскільки судом замість аналізу ст.ст. 145 та 207 Цивільного кодексу України наведено їх повний текст.

Зокрема, відносно компетенції виконавчого органу товариства на підписання правочинів, які згідно цих норм закону вчиняються юридичними особами, уповноваженими на це її установчими документами особами, що відповідає позиції відповідача.

Що стосується аналізу ч.3 ст.237 Цивільного кодексу України, що суд у рішенні, відтворивши її повний зміст, у 2-х наступних реченнях доповнив цю норму закону коментарем щодо повноважень представника юридичної особи на вчинення правочинів від її імені, які за висновком суду, грунтуються на установчих документах.

Цей висновок суду не відповідає нормам глави 17 Цивільного кодексу України, оскільки згідно ч.2 ст.246 цього кодексу допускається представництво за довіреністю, яке може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи.

Також у цій главі та ст.246 встановлено порядок видачі довіреності юридичною особою - її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.

Отже, суд безпідставно визначив представниками керівників сторін у спірному договорі, який вчинено самостійно товариствами «Глобал-К» та «Глобал-Імоб», тоді як згідно норм чинного законодавства такими можуть бути лише особи, які представляють юридичних осіб за їх довіреністю.

Таким чином, оскільки позивач не надав доказів про підписання спірного договору представниками його сторін, у суду була відсутня необхідність аналізувати докази на предмет наявності зловмисної домовленості між керівниками юридичних осіб - продавця та покупця об'єкту нерухомості.

У рішенні суду не зазначено, чи враховано доводи відповідача в тій частині, що спірний договір було укладено не з ініціативи директора, а на виконання рішення зборів учасників позивача, оформлених протоколом №5 від 26.07.2006р.

Цим письмовим доказом підтверджується, що директор ТзОВ «Глобал-К» Крістеску В.М. при укладенні договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, які знаходились в смт. Глибока за адресою вул. Радгоспна, 6Б, діяв не самостійно на власний розсуд, а виконував рішення вищого органу товариства.

Наявність такого рішення на думку відповідача виключає будь-яку домовленість між керівниками сторін у договорі та умисел на його укладення.

Проте, суд помилково цей доказ врахував як такий, що підтверджує наявність зловмисної домовленості між Крістеску В.М. та Казаку Г.Т., мотивуючи цей висновок тим, що ці особи є не тільки директорами сторін спірного договору, а також в 2006 році були учасниками товариств «Глобал-К» та «Глобал-Імоб», а на час розгляду справи в суді є єдиними учасниками та власниками ТОВ «Глобал-Імоб».

За висновком суду, цей протокол також є доказом приховування реального предмету та вартості об'єкту договору купівлі-продажу від 28.07.2006р.

Суд відхилив доводи відповідача про прийняття рішення щодо продажу об'єкту нерухомості за участю представника АТ «Мароне ГМБХ», якому належить 90% статутного капіталу позивача.

Рішення у цій частині, без посилання на конкретні докази, мотивовано тим, що така обставина не доводить факт обізнаності цього учасника про продаж всього заводу дослідного машинобудування під виглядом складських та допоміжних будівель за ціною 121 000 грн.

Також суд розцінює як вади в оформленні цього протоколу підписання його в якості голови загальних зборів ТзОВ «Глобал-К» Казаку Г.Т. тоді як головою зборів цього товариства було обрано Крістеску В.М.

Проте, такі висновки знаходяться за межами повноважень суду так, як даний протокол є чинним на день прийняття оскаржуваного рішення оскільки рішення вищого органу позивача не оскаржене в судовому порядку його учасниками, як це передбачено ч.5 ст.97 Цивільного кодексу України.

Трактуючи у такий спосіб рішення вищого органу управління одного із учасників спірного договору, судом порушено вимоги ст.33 та ч.2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України щодо підтвердження позивачем цих обставин певними засобами доказування.

Так, наведені у позовній заяві обставини, з частиною яких погодився суд, не доводять факту існування зловмисної домовленості між Крістеску В.М. та Казаку Г.Т. оскільки такий висновок не підтверджено належним доказом, яким відносно цих осіб, як учасників сторін у договорі, може бути лише вирок суду.

Проте, як зазначено вище, спірний договір ці особи підписали у якості керівників юридичних осіб - продавця та покупця, а тому наміри віднайти докази вступу їх у змову з метою вчинення цього правочину втрачають сенс.

Також, оскільки відповідач вважає що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому, на його думку, безпідставним є застосування двосторонньої реституції, передбаченої ст.216 Цивільного кодексу України.

У відзиві на апеляційну скаргу від 24.01.2013 р. позивач заперечив щодо довідів відповідача з посиланням на ті ж норми закону та обставини справи, якими обгрунтоване судове рішення.

Представники сторін в попередньому судовому засіданні та представник позивача у даному підтримали свої доводи та заперечення щодо обгрунтованності та законності прийнятого рішення судом першої інстанції і навпаки, щодо його необгрунтованності і незаконності з огляду на викладені обставини у апеляційній скарзі.

Представник відповідача (скаржника) в дане судове засідання не з"явився, проте надіслав 20.02.2012 р. в адресу апеляційного суду клопотання про неможливість явки його представника у судове засідання та просив прийняти постанову по суті без його участі.

Розглянувши матеріали справи, враховуючи доводи та заперечення сторін та їх представників у судовому засіданні, судова колегія апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню із прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог з огляду на наступні обставини.

ТзОВ "Глобал-К" було створено та зареєстровано 04.11.2005 р. із статутним фондом 1 666 500 грн.(а.с. 1-10, Т.2).

Відповідно до п. 1.2. статуту відповідача його учасниками є :

- громадяни України Казаку Г.Т. та Крістеску В.М., яким належить по 5 % статутного фонду кожному;

- іноземна юридична особа АТ "Мароне ГМБХ" (Співдружність Домініка) якій належить 90% статутного капіталу товариства.

Згідно протоколу №1 рішенням загальних зборів учасників відповідача від 25.10.2005 р. директором товариства призначений його учасник - Крістеску В.М. а також його обрано головою зборів. (а.с. 12-13, Т.1).

Згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом 03.12.2012 р., 08.02.2006 р. було створено та зареєстровано ТзОВ "Глобал-Імоб" (а.с. 120-129, Т.1).

Відповідно до п. п. 2.1, 8.2 статуту цього товариства, його учасниками є ТзОВ "Глобал-К" з часткою 50 % статутного капіталу, громадяни України Казаку Г. Т. та Крістеску В. М. з часткою по 25 % кожний.

Згідно рішення загальних зборів учасників ТзОВ "Глобал-Імоб", оформленого протоколом №1 від 19.01.2006 р., директором товариства призначений його учасник Казаку Г.Т. а також його обрано головою загальних зборів. ( а.с. 18-19, Т.1).

Крім цього, згідно п. 12 статуту ТзОВ "Глобал-Імоб" та п. 8 статуту ТзОВ "Глобал-К», вищим органом управління є збори учасників, які приймають рішення про призначення та відкликання директора.

Директор товариства здійснює поточне керівництво діяльністю товариства і несе відповідальність за виконання покладених на нього завдань. Директор має право без доручення діяти від імені товариства, представляти його у всіх установах, товариствах, організаціях і закладах як в Україні так і за її межами.

На підставі договору купівлі-продажу від 10.11.2005 р. укладеного між позивачем та ЗАТ "Чернівецькій машинобудівний завод", позивач придбав за 757 500 грн. незавершений будівництвом завод дослідного машинобудування в смт Глибока по вул. Радгоспній, 6 (а.с. 23-24, Т.1).

Ухвалою Герцаївського районного суду Чернівецької області від 03.07.2006 р. затверджено мирову угоду між ТОВ "Глобал-К" та громадянином Бельмегою В.Г., за якою ТОВ "Глобал-К" виплатило Бельмезі В. Г. 101 000 грн. в рахунок відмови від прав на спірне нерухоме майно та оформлення на ТОВ "Глобал-К" права власності на нерухоме майно, що обліковане Глибоцьким РБТІ як складська будівля Літ А, допоміжні будівлі Літ Б, В, Г, Д, Е, загальною площею 12 476,4 кв.м., огорожа - І, каналізація № 1-7, що розташовані по вул. Радгоспній, 6Б (а.с. 27, Т1).

21.07.2006 р. Глибоцьким комунальним РБТІ на підставі ухвали Герцаївського районного суду Чернівецької області від 03.07.2006 р. в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно за №12301092 та в книзі № 2 сторінка 32 за реєстровим №254 за позивачем було зареєстровано право власності на придбане ним нерухоме майно за адресою смт Глибока, вул. Радгоспна, 6 Б як на складські та допоміжні будівлі (а.с. 21, Т.1).

Рішенням загальних зборів учасників ТзОВ «Глобал-К» згідно протоколу № 5 від 26.07.2006 р., одноголосно усіма учасниками цього товариства, зокрема, фізичними особами Крістеску В.М., Казаку Г.Т. та представником за дорученням від АТ «АТ "Мароне ГМБХ» Єнекюком Г.В. вирішено продати складські будівлі: Літ А та допоміжні будівлі літ. Б, В, Г, Д, Е загальною площею 12 467, 4 кв. м., огорожу - 1 та каналізацію № 1-7 , що розташовані в смт. Глибока, вул. Радгоспна, 6Б за ціною 121 200 грн.

Повноваження представника «АТ "Мароне ГМБХ» на реалізацію корпоративних прав Єнекюка Г.В., підтверджується дорученням на управління бізнесу від 03.10.2005 р., підписаного директором «АТ "Мароне ГМБХ» Жоаном Жакес, перекладеного з англійської мови перекладачем Динту О.Г. та нотаріально посвідченого 25.10.2005 р. переклад і підпис перекладача приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Іпатовою М.М.

Згідно довідки № 48 від 25.07.2006 р., підписаної директором ТзОВ «Глобал-К» Крістеску В.М. та головним бухгалтером Букатару Т.О. балансова вартість вказаних вище приміщень, розташованих у смт.Глибока по вул. Радгоспній, 6Б, складає суму 101 000 грн.

Між ТзОВ"Глобал-К" як продавцем та ТзОВ "Глобал-Імоб" як покупцем 28.07.2006 р. укладено нотаріально посвідчений нотаріусом Глибоцької державної нотаріальної контори Тимофтій Л.М. договір купівлі-продажу. (а.с. 21-22, Т.1),

Предметом даного договору згідно п.1 стали приміщення що знаходяться в смт. Глибока по вул. Радгоспна, 6 Б і які складаються із:

- складської будівлі, площею - 12103, 7 кв. м. (Літ. А);

- допоміжної будівлі, площею - 248.2 кв. м. (Літ. Б);

- допоміжної будівлі, площею - 45,8 кв. м. (Літ. В);

- допоміжної будівлі, площею - 45,8 кв. м. (Літ. Г);

- допоміжної будівлі, площею - 12,4 кв. м. (Літ. Д);

- допоміжної будівлі, площею - 20,5 кв. м. (Літ. Е);

- огорожі, бетонних плит, відмічених в плані Літ -І;

- каналізації, бетонних труб, відмічених в плані № 1 - 7.

Відповідно до п.п. 2-4 вказаного договору будівлі, що відчужуються належать продавцю на підставі мирової угоди від 03.07.2006 р., затвердженою ухвалою Герцаївського районного суду Чернівецької області від 03.07.2006 р., справа № 2-125/2006.

Договору продаж вчинено за 121 200 грн.

Вартість будівель, що відчужуються згідно з витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно виданого Глибоцьким комунальним РБТІ складає 101 000 грн. Балансова вартість відчужуваних будівель, згідно довідки ТзОВ "Глобал-К" від 25.07.06 р. за №48 становить 101 000 грн.

Від продавця договір підписано директором Крістеску В. М. а від покупця - директором Казаку Г.Т.

Згідно ж довідки № 15 від 04.08.2006 р., підписаної директором ТзОВ «Глобал-Імоб» Казаку Г.Т. та головним бухгалтером Антонюк О.І., балансова вартість придбаного нерухомого майна уже складала 858 500 грн.

У відповідності до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 11536537 від 14.08.2006 р., виданого Глибоцьким комунальним районним БТІ, за ТзОВ «Глобал-Імоб» на підставі саме вказаного вище нотаріально-посвідченого договору зареєстровано право власності на складські будівлі, площею - 12103, 7 кв. м.; допоміжну будівлю, площею - 248.2 кв. м.; допоміжну будівлю, площею - 45,8 кв. м.; допоміжну будівлю, площею - 45,8 кв. м.; допоміжну будівлю, площею - 12,4 кв. м.; допоміжну будівлю, площею - 20,5 кв. м.; огорожу з бетонних плит та каналізацію №1-7 що знаходяться у смт Глибока, вул. Радгоспна, 6Б, тобто на усі об"єти, які стали предметом вказаного вище договору купівлі-продажі.

Згідно ж довідки № 15 від 04.08.2006 р. підписаної директором ТзОВ «Глобал-Імоб» Казаку Г.Т. та головним бухгалтером Антонюк О.І., балансова вартість придбаного нерухомого майна уже складала 858 500 грн.

Із поданої суду першої інстанції письмової, нотаріально посвідченої 30.11.2012 р. приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Скутар С.В. заяви Єнекюка Г.В. крім іншого вбачається, що він участі у загальних зборах учасників ТзОВ «Глобал-К», оформлених протоколом № 5 від 26.07.2006 р., і на яких одноголосно усіма учасниками цього товариства вирішено продати складські будівлі: Літ А та допоміжні будівлі літ. Б, В, Г, Д, Е загальною площею 12 467, 4 кв. м., огорожу - 1 та каналізацію № 1-7 , що розташовані в смт. Глибока, вул. Радгоспна, 6Б за ціною 121 200 грн., не приймав, на такому протоколі свого підпису не ставив. (а.с.139, т.1).

Оспорюваним рішенням суду першої інстанції від 20.12.2012 р., крім розгляду справи по суті, відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи від 14.12.2012 р. з приводу отримання від спеціаліста висновків про належність чи неналежність підпису Єнекюка Г.В. на протоколі № 5 від 26.07.2006 р. загальних зборах учасників ТзОВ «Глобал-К», на підставі якого і вчинено від імені продавця спірний правочин.

Крім цього, підставою прийняття такого рішення про відмову у призначенні почеркознавчої експертизи, стали заперечення щодо призначення і проведення такої представника позивача, які містяться у матеріалах справи. (а.с. 39, т.2).

Враховуючи такі заперечення представника позивача, а також особливості призначення та проведення почеркознавчих експертиз про які зазначено у постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.3012 р. «Про деякі питання практики призначення судових експертиз», суд правомірно відхилив таке клопотання, оскільки призначити таку експертизу без отримання добровільних зразків підпису Єнекюка Г.В., неможливо.

Постановою старшого прокурора відділу нагляду прокуратури Чернівецької області Денис В.М. від 02.08.2012 р. закрито кримінальну справу, порушену щодо посадових осіб ТзОВ «Глобал-К» та ТзОВ «Укрітал» на підставі п.2 ст. 6 Кримінально-процесуального кодексу України у зв'язку із відсутністю у діях таких посадових осіб складу злочину. Вказана кримінальна справа була порушена також з приводу обставин укладання посадовими особами ТзОВ «Глобал-К» та ТзОВ «Глобал-Імоб» спірного договору купівлі-продажі від 28.07.2006 р. та ролі Єнекюка Г.В. у його укладанні.

Дослідивши встановлені вище обставини справи та надавши їм правову оцінку, судом апеляційної інстанції враховується, що у відповідності до ст. 232, ч.ч.1, 3 ст. 237, ч.ч. 1, 3 ст. 238 Цивільного кодексу України, правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним.

Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов"язана або має право вчинити правочин від імені другої сторонни яку вона представляє.

Представництво виникає на підставі договору, закону, акту органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.

Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє.

Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 92 вказаного кодексу, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

У випадках встановлених законом юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені зобов'язані діяти в інтересах юридичної особи добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Таким чином, правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною є правочином з недоліками у формування волі, зокрема правочином, у якому внутрішня воля сформована невірно, оскільки не відображає справжню волю особи, від імені якої його вчинено, а вона підмінюється волею представника, що вступив в зловмисну домовленість з контрагентом довірителя.

З'ясовуючи, чи вчинено спірний правочин внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, слід дослідити, чи діяв представник в своїх інтересах чи реалізовував волю особи, яку він представляє. При доведенні належними способами доказування, що представник діяв у власних інтересах та всупереч волі особи, яку представляє, то такий правочин має визнаватися судом недійсним.

У відповідності до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 65 Господарського кодексу України, управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управління трудового колективу.

Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно статуту чи інших установчих документів. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власники призначають (обирають) керівника підприємства.

Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами.

Крім цього, у зазначеній вище ст. 92 Цивільного кодексу України, зокрема у ч. 4 передбачено наслідки порушення обо"язків щодо представництва та зокрема зазначено, якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов"язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.

Таким чином, навіть якщо і припустити, що позивачу як юридичній особі спірним договором заподіяно збитки, то законодавством врегульовано наслідки представництва юридичної особи їх виконавчими органами (в т.ч. директором) і передбачено, що у разі їх порушення, наступає саме майнова відповідальність такого представника (члена органів управління, директора і т.д.) у вигляді відшкодування збитків, проте це не є наслідком недійсності укладеної ним (ними) угоди.

Враховуючи зазначене, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції помилково ототожнено поняття «представництва» в цілому, передбаченого главою 17 Цивільного кодексу України та поняття «представника» зокрема, передбаченого ст. 238 цієї ж глави цього кодексу, і помилково застосовано як підставу визнання оспорюваного договору недійсним, ст. 232 Цивільного кодексу України.

Таким чином, посадові особи що входять до складу виконавчих органів юридичних осіб діють одноособово як орган юридичної особи і не підпадають під поняття представника в розумінні ст. 238 Цивільного кодексу України з огляду на що, ст. 232 цього кодексу не може бути в даних правовідносинах підставою для визнання недійсним договору, який укладено від імені юридичної особи її виконавчим органом.

Такої ж думки притримується Вищий господарський суд України, що відображено у його постанові від 07.06.2011 р. у справі № 8/151 (15/145).

Крім цього, як зазначалося вище, якщо навіть і припустити, що директор позивача укладаючи спірну угоду виступав саме як представник юридичної особи в розумінні ст. 238 Цивільного кодексу України, то судом безпідставно відхилено доводи відповідача про те, що саме під час укладання такої угоди він діяв не самостійно і не з власної волі, а виконуючи прийняте одноголосно усіма представниками рішення загальних зборів учасників ТзОВ «Глобал-К», оформлене протоколом № 5 від 26.07.2006 р.

Сумнівними та непереконливими є доводи позивача, що представник АТ "Мароне ГМБХ» із часткою у статутному капіталі позивача у розмірі 90% Єнекюк Г.В., не був присутній на таких зборах та не підписував такого протоколу згідно його зазначеної вище нотаріально посвідченої заяви, оскільки позивач відмовився від проведення почеркознавчої експертизи на предмет дійсності його підпису на такому протоколі.

Крім цього, у відповідності до ст. 12 Господарського процесуального кодексу України,

господарським судам крім інших спорів підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Таким чином, позивачу, перш ніж звернутися із позовною заявою про визнання договору недійсним, належало б звернутися до суду за захистом порушеного права із вимогою про визнання недійсними рішення зборів учасників ТзОВ «Глобал-К», оформлене протоколом № 5 від 26.07.2006 р.

Що стосується доводів позивача про те, що уже наче б то присутній на зборах учасників позивача 26.07.2006 р. представник АТ "Мароне ГМБХ» Єнекюк Г.В., був введений в оману іншими учасниками, фізичними особами Крістеску В.М. та Казаку Г.Т. що під виглядом реалізації частини майнового комплексу заводу, яка складалася із складських та допоміжних приміщень загальною вартістю 121 200 грн., фактично реалізовано цілісний майновий комплексу заводу вартістю 858 000 грн., то такі доводи судовою колегією оцінюються критично з огляду на те, що у названому вище протоколі зборів учасників позивача № 5 від 26.07.2006 р. перераховані усі об"єкти нерухомого майна та допоміжні споруди із зазначенням площ, що і стало предметом спірного договорі купівлі-продажі від 28.07.2006 р.

На думку колегії апеляційного суду, не є необхідним дослідження обставин, які стали однією із підстав задоволення позову судом першої інстанції про те, чи предметом оспорюваної угоди є цілісний майновий комплекс заводу дослідного машинобудування чи його частина, враховуючи доводи відповідача про внесення частини такого комплексу до статутного фонду ТзОВ «Глобал-Імоб» згідно рішення зборів учасників ТзОВ «Глобал-К» від 18.01.2006 р. ще до укладання спірної угоди, оскільки згідно названого вище витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 14.08.2006 р., виданого Глибоцьким комунальним районним БТІ, за ТзОВ «Глобал-Імоб» зареєстровано право власності на увесь комплекс приміщень заводу дослідного машинобудування і лише на підставі оспорюваного договору без зазначення я іншої підстави, якою могло стати вказане вище рішення загальних зборів учасників ТзОВ «Глобал-К» від 18.01.2006 р.

Непереконливими є доводи позивача, які прийняті до уваги судом першої інстанції як доказ зловмисної домовленості, різниця в балансовій вартості предмету договору згідно названих вище довідок позивача та відповідача виданих безпосередньо перед його укладанням та відразу після укладання з огляду на наступне.

Згідно ч. 3 ст. 189 та ч.ч. 1, 2 ст. 190 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни.

Вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни.

Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання.

Аналогічне визначення ціни договору врегульовано і ст. 632 Цивільного кодексу України, тому апеляційний суд приходить до висновку, що поняття ціни є не правовим а економічним і визначається сторонами договору виходячи із співвідношення попиту та пропозиції на ринку.

Поняття балансової вартості основних засобів застосовується у сфері оподаткування і визначає згідно Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» базу з якої обчислюється податок на прибуток, проте у будь-якому разі таке поняття не є складовою вільної ціни, яка застосовується суб"єктами господарювання під час здійснення господарських операцій і не може бути допустимим доказом умислу представника сторони під час укладання правочину.

Відповідно до ст. ст. 33, 43 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести належними доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Беручи за основу зазначені і встановлені апеляційним судом вище обставини, а також враховуючи відсутність кримінального провадження та вироку у кримінальній справі щодо підтвердження умислу колишнього директора позивача на укладання спірної угоди внаслідок зловмисної домовленості, який у відповідності до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України міг стати обставиною, яка не потребує доказуванню, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача є обґрунтованою нормами чинного законодавства, підтверджена належними та допустимими доказами які були предметом дослідження у суді першої інстанції, тому підлягає задоволенню а оскаржуване рішення як уже зазначалося вище скасуванню із прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Оскільки апеляційним судом встановлена відсутність обставин для визнання оскаржуваного договору недійсним саме із зазначених позивачем підстав, відсутні також підстави у застосуванні наслідків недійсного правочину, передбачені ст. 208 Господарського кодексу України та ст.. 216 Цивільного кодексу України.

Крім цього, оскільки згідно ч.5 ст. 267 Цивільного кодексу України лише порушене право підлягає захисту судом у разі визнання поважності причини пропуску строку позовної давності, враховуючи встановлену апеляційним судом відсутність підстав для визнання недійсним оскаржуваного договору та відповідно відсутність порушеного права, апеляційним судом не досліджувалися обставини поважності чи неповажності пропуску такого строку позивачем на день звернення з позовом до суду першої інстанції.

При скасуванні рішення суду проводиться новий розподіл судових витрат на підставі ст.49 ГПК України. Таким чином, оплата судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 83, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу задовольнити.

2. Рішення господарського суду Чернівецької області у справі № 5027/720/2012 від 20.12.2012 р. скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал-Імоб" (м. Чернівці, вул. Авіаційна, 10, код 34026770) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал-К" (м. Чернівці, вул. Авіаційна, 10, код 33843433) 1 073,00 грн. судового збору за перегляд справи в апеляційному процесуальному порядку.

Господарському суду Чернівецької області видати наказ на виконання даної постанови.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

6. Матеріали справи надіслати в господарський суд Чернівецької області.

Повний текст постанови виготовлено

та підписано 26.02.2013 р.

Головуючий суддя Матущак О.І.

Суддя Скрипчук О.С.

Суддя Юрченко Я.О.