ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
|
"15" листопада 2006 р. 10:00 |
справа № 20-4/271 |
Господарський суд міста Севастополя у складі:
судді Остапової К.А.,
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення 3628,40 грн.
за участю представників:
позивач -Ліннік О.В., довіреність № 98/10-0 від 14.01.2006;
відповідач -ОСОБА_1., посвідчення водія №НОМЕР_1 від 19.08.1998.
С у т ь с п о р а:
Державна податкова інспекція у Нахімовському районі м. Севастополя звернулась до суду з адміністративним позовом до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення 3628,40 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує порушенням відповідачем вимог податкового законодавства України.
Ухвалою суду від 18.10.2006 по справі було призначено попереднє судове засідання на 26.10.2006.
Ухвалою суду від 26.10.2006 підготовче провадження закінчено і справа призначена до судового розгляду.
У судовому засіданні, яке було призначено на 15.11.2006, відповідач письмово визнав позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач - визнати адміністративний позов повністю або частково. Відмова від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи.
Згідно зі статтями 9, 10 Конституції України, статті 9 Європейської хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15 травня 2003 року), статті 3 Декларації прав національностей України (від 1 листопаду 1991 року № 1771), статті 10 Закону України «Про судовий устрій»від 7 лютого 2002 року, статті 18 Закону України «Про мови»від 28 жовтня 1989 року, статтям 10, 12 Конституції Автономної Республіки Крим (Закон України від 23 грудня 1998 року № 350), статті 15 Кодексу адміністративного судочинства України і клопотанню представників сторін, вони давав пояснення по справі на російській мові.
Згідно зі ст.ст. 49, 51, 112, 121, 130 Кодексу адміністративного судочинства України, представникам сторін роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
В с т а н о в и в :
Згідно з п. 4 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України до компетенції адміністративних судів входить розгляд спорів за зверненням суб'єктів владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Згідно з п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Податкові органі при зверненні до суду з позовною заявою про стягнення податкового боргу діють як органи державної влади у здійсненні ними владних управлінських функцій і, відповідно, як суб'єкти владних повноважень, а тому справи за участю податкових органів, пов'язані із здійсненням ними владних повноважень, підлягають розглядові місцевими та апеляційними господарськими судами в порядку, встановленому КАС України.
Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 зареєстрована Нахімовською районною державною адміністрацією 04.10.1997, знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя з 27.04.1998, ідентифікаційний код платника податків № НОМЕР_2.
22.08.2003 Державною податковою інспекцією у Нахімовському районі міста Севастополя була проведена перевірка бару “ІНФОРМАЦІЯ_1”, який розташований за адресою: м. Севастополь, АДРЕСА_2 на території автостанції, що належить суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1, щодо контролю за здійсненням відповідачем розрахункових операцій у сфері готівкового і безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності.
В ході перевірки був складений акт №НОМЕР_3 від 22.08.2003, в якому встановлені порушення відповідачем вимог п. 1, 2, 13 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, ст. 7 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” №98/96-ВР від 23.03.1996 з подальшими змінами і доповненнями, і ст. 15 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” № 481/95-ВР від 19.12.1995 з подальшими змінами і доповненнями, які виразились в наступному:
- при продажі товару (здійснена продаж 2 по 150 г віна “Старий нектар”, 1 плитки шоколаду, 1 пачка сигарет “LM”) на загальну суму 16,80 грн. розрахункова операція через реєстратор розрахункових операцій не проведена, відповідний розрахунковий документ, що підтверджує виконання розрахункової операції не роздрукований та не виданий особі, що одержала товар;
- розрахункові операції здійснювалися без застосування реєстратора розрахункових операцій, розрахункової книжці, книжці обліку розрахункових операцій;
- сума коштів на місці проведення розрахунків склала 243,00 грн. (з урахуванням вартості покупки), а згідно денного “Х”- звіту РРО зазначена сума 10,50 грн. (невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті склала 232,50 грн.);
- підприємницька діяльність здійснювалась без торгового патенту;
- реалізація алкогольних напоїв здійснювалась без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Відповідно до ст. 3 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” №98/96-ВР від 23.03.1996 патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.
Згідно з п. 1 ст. 3 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” №98/96-ВР від 23.03.1996 торговий патент повинен бути розміщений: на фронтальній вітрині магазину, а у разі її відсутності - біля касового апарату; на фронтальній вітрині малої архітектурної форми; на табличці - для автомагазинів, розвозок та інших видів пересувної торговельної мережі, а також для лотків, прилавків та інших видів торгових точок, відкритих у відведених для торговельної діяльності; (у пунктах обміну іноземної валюти; у приміщеннях для надання послуг у сфері грального бізнесу та надання побутових послуг. Торговий патент має бути відкритим та доступним для огляду.
За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Нахімовському районі міста Севастополя за вказані порушення, керуючись п. 1, п. 3 ст. 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” і ст. 8 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” №98/96-ВР від 23.03.1996 з подальшими змінами і доповненнями, винесене податкове рішення №8696/23-3 від 17.09.2003 про застосування відповідачу штрафних санкцій, а саме: у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (16,80 грн. х 5 = 84,00 грн.); у п'ятикратному розмірі, у випадку невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті (232,50 грн. -16,80 грн.) х 5 = 1078,50 грн.); за здійснення підприємницької діяльності без торгового патенту застосовані штрафні санкції у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, вартість торгового патенту по здійсненню торгової діяльності по роздрібної торгівлі складає 80,00 грн. (80/31 х 49 днів х 2 = 252,90 грн.).
Згідно з положеннями статті 15 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” імпорт, експорт і оптова торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами можуть здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності за наявності ліцензій.
На момент проведення перевірки, відповідачем надана ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами в барі “ІНФОРМАЦІЯ_1”, який розташований за адресою: м. Севастополь, АДРЕСА_2 на території автостанції, термін дій яких закінчився 09.08.2003.
Згідно з ч.2 ст.17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі здійснення оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій у розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.
Відповідно до п.6 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених ст.17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 790 (далі Порядок) до відповідача застосовані фінансові санкції у розмірі 3400,00 грн.
Вказане рішення відправлено рекомендованою кореспонденцією на адресу відповідача: м.Севастополь,АДРЕСА_1, яке було 15.10.203 отримано боржником, що підтверджується копією поштового повідомлення.
Дане рішення відповідачем у встановленому порядку оскаржено не було.
На момент подачі позову до суду залишок заборгованості суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 за рішенням №НОМЕР_4 від 17.09.203 складає 3628,40 грн. (з урахуванням часткової сплати боргу).
В добровільному порядку відповідач заборгованість перед бюджетом не сплачує.
У судовому засіданні, яке було призначено на 15.11.2006, відповідач письмово визнав позовні вимоги в повному обсязі.
Заходи Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя по стягненню податкового боргу з відповідача, передбачені Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, до погашення заборгованості не привели.
Відповідно до п. 11 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
Згідно з п. 11 ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Відповідно до п. 3.1.1 ст. 3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” активи платників податків можуть бути примусово стягнутий в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.
На підставі вищевикладеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми штрафних санкцій у розмірі 3628,40 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до пункту 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст. 94, ст. 112, 121, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
п о с т а н о в и в:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (м.Севастополь,АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1, відомостей про наявність поточних рахунків в установах банків немає) суму заборгованості на р/р №31114104600008 код платежу 23030100 у СМВ №4548 ВАТ “Державний Ощадний банк України” одержувач в УДК в м. Севастополі, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035606 у розмірі 3628,40 грн.
Видати виконавчий лист після набрання постановою законної сили.
3. Примирники постанови направити сторонам.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя К.А. Остапова
Постанова складена та підписана
в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України
20.11.2006
Розсилка:
1. позивач - ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя (99001, м.Севастополь, Героїв Севастополя, 74)
2. відповідач -СПД ОСОБА_1. (м. Севастополь,АДРЕСА_1)
3. справа.
4. наряд