АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________

Провадження № 22-ц/790/1596/13

Справа № 399/2010 Головуючий 1 інст. Слурденко О.І.

Категорія: право власності Доповідач Кіпенко І.С.

РІШЕННЯ

іменем України

5 березня 2013р. Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді - Кіпенка І.С.,

суддів - Шаповал Н.М., Котелевець А.В.,

при секретарі - Макаренко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 21 травня 2010 року за позовом ОСОБА_1 до Чугуївської міської ради, треті особи Чугуївське МБТІ та Чугуївська державна нотаріальна контора, про припинення права власності на частку у спільному нерухомому майні і визнання права власності на будинок та за позовом ОСОБА_2 до Чугуївської міської ради про визнання права власності на 2/3 частки житлового будинку в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2008 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом.

Просила визнати за нею право власності на 2\3 частини житлового будинку АДРЕСА_1

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказала, що ОСОБА_3 був власником будинку АДРЕСА_1. На підставі договору найму від 25 жовтня 1988 року, укладеного між нею та ОСОБА_3, вона постійно проживала у спірному будинку. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 помер, всі витрати на його поховання були здійснені нею, оскільки він проживав сам. 11 лютого 2003 року ОСОБА_4 подарував їй 1/3 частину спірного будинку, яку він успадкував після смерті свого батька, ОСОБА_3 Окрім цього, власником 1/3 частини спірного будинку є другий син ОСОБА_3 - покійний ОСОБА_5 Третій син ОСОБА_3 - ОСОБА_6 помер у 1991 році. ОСОБА_1 зазначила, що спадкоємці невідомі, і ніхто будь-яких прав на будинок не заявляв. Вона відремонтувала будинок і підтримує його в належному стані. Просила припинити право власності ОСОБА_5 на 1/3 частину спірного будинку та право власності ОСОБА_3 на 1/3 частину спірного будинку, визнавши за нею, ОСОБА_1, право власності на 2/3 частини житлового будинку.

Після уточнення позову просила визнати за нею право власності на 2/3 частини будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом, згідно ст. 1264 ЦК України, як за спадкоємцем четвертої черги.

Рішенням Чугуївського міського суду від 12 червня 2008р. позов було задоволено.

21.07.2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом Чугуївської міської ради про визнання права власності на 2/3 частки вказаного спірного будинку в порядку спадкування за законом після смерті свого діда ОСОБА_3 та свого дядька ОСОБА_5, оскільки він є єдиним спадкоємцем своєї матері ОСОБА_7 померлої ще за життя діда і яка б успадковувала свою долю, на яку він є спадкоємцем першої черги. На частку будинку належну померлому ОСОБА_5, він є спадкоємцем третьої черги разом із своїм двоюрідним братом ОСОБА_8, який відмовляється від своє частки спадщини на його користь.

При розгляді цього позову було з'ясовано про наявність позову ОСОБА_1 та рішення суду.

ОСОБА_2 оскаржив рішення Чугуївського міського суду за позовом ОСОБА_1 в апеляційному порядку і ухвалою судової колегії у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 3 грудня 2009року вказане рішення було скасоване і справа повернута на новий розгляд.

Ухвалою Чугуївського міського суду від 14.01.2010 року позови ОСОБА_1 і ОСОБА_2 були об'єднані в одне провадження.

ОСОБА_2 судовому засіданні першої інстанції позов підтримав, посилаючись на підстави викладені в позовній заяві, проти позову ОСОБА_1 заперечував.

Справу розглянуто за відсутності позивачки ОСОБА_1, представників Чугуївської міської ради, МБТІ та державної нотаріальної контори які надали суду відповідні письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 21 травня 2010 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Суд визнав за ним право власності на 2/3 частини будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом.

Рішення районного суду ОСОБА_1 оскаржила в апеляційному порядку. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення яким в задоволенні позову ОСОБА_2, відмовити, її позов залишити без розгляду.

Інші особи, що брали участь у справі рішення суду не оскаржили.

Судова колегія, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

У порушення ст. ст. 213, 214ЦПК України та роз'яснень, викладених у пп. 8, 11, 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі " суд не встановив обставини, що мають значення у справі, їх юридичну оцінку та не дав оцінки всім доказам у справі, наданих сторонами на підтвердження вимог і заперечень.

Як вбачається зі змісту позовних вимог ОСОБА_1 і ОСОБА_2, вони є взаємовиключними.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 130 ЦПК України суд першої інстанції повинен був у попередньому судовому засіданні визначити склад осіб, які беруть участь у справі, роз'яснити позивачам право звернутися з клопотанням про залучення до участі у справі інших співвідповідачів.

Крім того, судова колегія апеляційного суду Харківської області скасовуючи рішення Чугуївського міського суду за позовом ОСОБА_1 в апеляційному порядку, в ухвалі від 3 грудня 2009року зазначала, що підставою для скасування рішення є порушення судом норм процесуального права, а саме не залучення до участі у справі позовом ОСОБА_1, у якості співвідповідача ОСОБА_2

За діючим на той час цивільно-процесуальним законодавством, висновки і мотиви, з яких скасовано рішення, були обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді справи.

На порушення зазначених вище норм, суд першої інстанції, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до участі у справі за взаємними позовними вимогами кожного з них не притягнув.

Таким чином суд прийняв рішення про права і обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Суд першої інстанції на порушення статей 214, 215 ЦПК України на вищезазначені обставини уваги не звернув, в достатньому обсязі не визначився з характером спірних правовідносин, та розглянув позов без залучення до участі у справі належного відповідача. Зазначене призвело до порушення судом норм матеріального і процесуального права та у відповідності до п. 3,4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення з ухваленням нового рішення.

Оскільки позови пред'явлено без залучення до участі у справі належного відповідача, а на стадії апеляційного провадження залучення до участі у справі нових учасників процесу діючим законодавством не передбачено, судова колегія приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позову.

За таких обставин, судова колегія скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове рішення, яким відмовляє у задоволенні позову ОСОБА_1 та у задоволенні позову ОСОБА_2, що не позбавляє позивачів права звернення до суду з позовом до належних відповідачів.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 2 ч.1 ст. 307, п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 314, ст. ст. 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 21 травня 2010 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1, та в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий -

Судді -