ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2013 р. Справа № 804/1117/13-а
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Серьогіної О.В.
при секретарі судового засіданняКалині В.М.
за участю
представника позивача Колоди Г.О. представника відповідача Хоміча Ю.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альбатрос» до Державної податкової інспекції вАмур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Альбатрос» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська № 0000072304 від 11.01.2013 року.
Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на ст. 86, ст. 102, ст. 200 Податкового кодексу України порушенням відповідачем вимог чинного законодавства при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
При цьому позивач зазначає, що відповідачем було порушено строки проведення документальної невиїзної перевірки. За податковим повідомленням-рішенням підлягає зменшенню від'ємне значення ПДВ, а не сума відшкодування ПДВ. Положення ст. 102 Податкового кодексу України не регулюють питання формування від'ємного значення ПДВ, а отже посилання відповідача на порушення вказаної норми, внаслідок чого позивачем завищена сума від'ємного значення ПДВ у 3 кварталі 2012 року, є безпідставними. Відповідно до Додаткової угоди № 2 від 05.01.2009 року до Договору поставки № 287/1 від 03.07.2008 року строк позовної давності встановлено тривалістю у 5 років, відповідно відсутні будь-які ознаки встановлені п. п. 14.1.11 п. 14.1. ст. 14 ПКУ для визначення заборгованості як безнадійної.
Ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.01.2013 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у судовому засіданні.
Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу "Камертон".
У судове засідання з'явився представник позивача та представник відповідача.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив суд задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала та просила суд відмовити в задоволенні позову у зв'язку з тим, що він є необґрунтованим.
Розглянувши матеріали справи та доводи позовної заяви, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 11.01.2013 року відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000072304, яким ТОВ «Альбатрос» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за 3 квартал 2012 року у розмірі 720505 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено на підставі Акту від 14.12.2012 року № 5269/22-6/23943885 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Альбатрос» з питань правомірності формування залишку від'ємного значення за 3 квартал 2012 року, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
У вказаному Акті перевірки зазначено, що перевірка проводилась з 03.12.2012 року по 07.12.2012 року. Згідно з поданою ТОВ «Альбатрос» податковою декларацією з ПДВ за 3 квартал 2012 року залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду складає 908644 грн. В ході перевірки правомірності формування суми від'ємного значення ПДВ за 3 квартал 2012 року встановлено, що залишок від'ємного значення податку, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та з дати виникнення якого минуло 1095 днів складає у сумі 720505 грн., з них: 558583 грн. фактично сплачено, 161922 не сплачено. ТОВ «Альбатрос» фактично у попередніх податкових періодах мало право на отримання бюджетного відшкодування суми ПДВ, що виникло за рахунок від'ємних значень податкових декларацій з ПДВ за лютий 2007 року - 425660 грн., березень 2007 року - 22602, жовтень 2008 року - 4067 грн., листопад 2008 року - 16667 грн., 1 квартал 2009 року - 249870 грн., 3 квартал 2009 року - 1639 грн. За таких обставин платник податку мав скористатися правом на отримання суми бюджетного відшкодування в момент виникнення на це права. Тобто завищення ТОВ «Альбатрос» залишку від'ємного значення у податковій декларації з ПДВ за 3 квартал 2012 року по від'ємним значенням, що сформовані у податкових деклараціях з ПДВ за лютий-березень 2007 року, жовтень-листопад 2008 року, перший та третій квартал 2009 року фактично є наслідком заниження суми бюджетного відшкодування за 4 квартал 2009 року. Встановлено, що до складу залишку від'ємного значення податку, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду віднесено за 1 квартал 2009 року суму 161922 грн., яка не сплачена ТОВ «Укрметалопрофіль». Відповідно ст. 257 ЦКУ загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Якщо залишок від'ємного значення податку попередніх податкових періодів, який сформований за придбаними товарами, протягом строку позовної давності (1095днів) платником ПДВ не оплачений, то такі товари вважаються безоплатно отриманими, тобто факт їх придбання відсутній, як це передбачено п. 198.3 ст 198 ПКУ, а тому право на податковий кредит та бюджетне відшкодування сум ПДВ за такими товарами у платника відсутнє. Загалом, в порушення п. 102.5 ст. 102 та п. 200.4 ст. 200 ПКУ ТОВ «Альбатрос» завищено залишок від'ємного значення податкової декларації з ПДВ за 3 квартал 2012 року, який включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 720505 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності зі ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з п. 79.1. ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, начальником ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська було видано наказ від 15.11.2012 року № 964, в якому зазначено, що на підставі п.п. 78.1.8. п. 78.1 ст. 78 та п.п. 75.1.2 п. 75.1. ст. 75 ПКУ з метою перевірки законності декларування від'ємного значення з ПДВ ТОВ «Альбатрос» у податковій декларації з ПДВ за 3 квартал 2012 року, згідно якої залишок від'ємного значення з податку на додану вартість становить 780794 грн., призначити документальну невиїзну перевірку ТОВ «Альбатрос» з питання законності декларування від'ємного значення податку на додану вартість з 26.11.2012 року тривалістю 5 робочих днів.
За змістом п.п. 78.1.8. п. 78.1 ст. 78 ПКУ документальна позапланова перевірка здійснюється у разі, якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Таким чином, вказаним наказом начальника ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська від 15.11.2012 року № 964 було прийнято рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача.
Статтею 79 Податкового кодексу України визначені особливості проведення документальних невиїзних перевірок, які, зокрема, полягають в тому, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Доказів надіслання позивачу письмового повідомлення про дату початку та місце проведення документальної позапланової невиїзної перевірки відповідач не надав.
Крім того, у згаданому наказі начальника ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська від 15.11.2012 року № 964 зазначено, що перевірка призначена з 26.11.2012 року тривалістю 5 робочих днів, але в акті від 14.12.2012 року № 5269/22-6/23943885 зазначено, що перевірка проводилась з 03.12.2012 року по 07.12.2012 року.
За таких обставин, суд вважає, що проведення позивачем документальної позапланової невиїзної перевірки позивача відбулося без наявності у відповідача права на таку перевірку, що виникло з підстав, передбачених законодавством.
Як вбачається із змісту акту перевірки від 14.12.2012 року № 5269/22-6/23943885, на підставі якого було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, підставою для зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за 3 квартал 2012 року у розмірі 720505 грн. з'явився висновок відповідача про те, що, оскільки з дати виникнення цього від'ємного значення згідно з відповідними податковими деклараціями з ПДВ за лютий-березень 2007 року, жовтень-листопад 2008 року, перший та третій квартал 2009 року минуло 1095 днів, то у відповідності з п. 102.5 ст. 102 ПКУ позивач втратив право на повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування. На думку відповідача, позивач мав, тобто був зобов'язаний, скористатися правом на отримання суми бюджетного відшкодування в момент виникнення на це права, та завищення залишку від'ємного значення у податковій декларації з ПДВ за 3 квартал 2012 фактично є наслідком заниження суми бюджетного відшкодування за 4 квартал 2009 року.
Статтею 1 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (надалі Закон № 168/97-ВР) в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, було визначено, що:
податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді;
податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду;
бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
У відповідності з пп. 7.7.1 п. 7.7. статті 7 Закону № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно з п.п. 7.7.2. п. 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно пп. 7.7.3. п. 7.7. статті 7 Закону № 168/97-ВР платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.
Відповідно до пп. 7.7.4 п. 7.7. статті 7 Закону № 168/97-ВР платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
У відповідності з п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Аналіз наведених правових норм вказує на те, що поняття податкового кредиту та бюджетного відшкодування не є тотожними: податковий кредит є категорією, яка має наслідком зменшення податкових зобов'язань платника податку на додану вартість, а бюджетне відшкодування є категорією, яка має наслідком повернення платнику податку з бюджету надмірно сплачених сум податку на додану вартість.
Крім того, після виникнення права на бюджетне відшкодування платник податків може на власний розсуд прийняти рішення або про реалізацію такого права шляхом повернення йому з бюджету суми бюджетного відшкодування, або про подальше використання податкового кредиту в наступних податкових періодах. Таке рішення приймається шляхом заповнення відповідних розділів податкової декларації та поданням заяви про отримання бюджетного відшкодування.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач з заявою про бюджетне відшкодування вказаних сум податкового кредиту, тобто на їх фактичне повернення з бюджету, не звертався, а прийняв рішення про зарахування їх у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів.
За таких обставин, застосування позивачем приписів п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України, якими встановлено граничний строк для подання заяви про бюджетне відшкодування податкового кредиту з ПДВ, є безпідставним, а відповідне зменшення суми від'ємного значення податку на додану вартість є необґрунтованим.
Як вбачається із змісту акту перевірки від 14.12.2012 року № 5269/22-6/23943885, додатковою підставою для зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за 3 квартал 2012 року у сумі 161922 грн. з'явилося те, що ця сума не була сплачена позивачем ТОВ «Укрметалопрофіль» за договором поставки від 03.07.2008 року № 287/1 у складі вартості отриманого товару та станом на час перевірки сплив строк позовної давності, встановлений ст. 257 Цивільного кодексу України.
На думку відповідача, такі товари вважаються безоплатно отриманими, тобто факт їх придбання відсутній, а тому право на податковий кредит та бюджетне відшкодування сум ПДВ за такими товарами у платника відсутнє.
Проте, у відповідності з підпунктом 14.1.13 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України безоплатно надані товари, роботи, послуги - це:а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів; б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості; в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.
Водночас, за змістом підпункту 14.1.11 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України безнадійна заборгованість - це заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.
У відповідності зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. При цьому ч. 1 ст. 259 ЦК України встановлено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.
Крім того, у відповідності з п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Як вбачається з матеріалів справи, спірна сума від'ємного значення ПДВ у розмірі 161922 грн. є складовою частиною заборгованості позивача перед ТОВ «Укрметалопрофіль» за договором поставки від 03.07.2008 року № 287/1 за поставлений товар на суму 1001535 грн.
Таким чином, висновок відповідача, що товари отримані позивачем від ТОВ «Укрметалопрофіль» є безоплатно отриманими є безпідставним.
Сплив строку позовної давності є підставою для віднесення заборгованості за договором до безнадійної заборгованості, та не є підставою для того, щоб вважати товари, отримані за таким договором, безоплатно отриманими, а також не є підставою для того, щоб вважати, що факт придбання таких товарів взагалі відсутній.
Крім того, у відповідності з Додатковою угодою № 2 від 05.01.2009 року до Договору поставки № 287/1 від 03.07.2008 року строк позовної давності визначено сторонами договору тривалістю 5 років.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення відповідача № 0000072304 від 11.01.2013 року, яким ТОВ «Альбатрос» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за 3 квартал 2012 року у розмірі 720505 грн. є таким, що винесено безпідставно й необґрунтовано.
Керуючись ст.158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська № 0000072304 від 11.01.2013 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альбатрос» судові витрати у сумі 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні 00 копійок).
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі - 01.03.2013 р.
Суддя О.В. Серьогіна