№ справа:106/11141/12Головуючий суду першої інстанції:Дудник А.С.

№ провадження:11/190/483/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Мельник Т. О.

__________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2013 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіЯзєва С.О.,

СуддівМельник Т.О., - Куртлушаєва І.Д.,

За участю прокурораМатвійчук С.Л.,

захисника засудженогоОСОБА_6 ОСОБА_7

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі кримінальну справу за апеляцією прокурора на вирок Євпаторійського міського суду АР Крим від 19 грудня 2012 року, яким

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Євпаторії, громадянина України, судимого 31.05.2012р. Євпаторійським міським судом за ч.1 ст. 125 КК України до 150 годин громадських робіт, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,

засуджено за ч.2 ст.389 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік.

ВСТАНОВИЛА:

Згідно вироку ОСОБА_7 11.07.2012р. був прийнятий до КП «Пам'ять - ЕРГС» на відробітку 150 годин неоплачуваних громадських робіт без зарахування в штат підприємства, оскільки 31.05.2012р. був засуджений вироком Євпаторійського міського суду АР Крим за ч.1 ст.125 КК України до 150 годин громадських робіт.

08.08.2012р., 09.08.2012р., 21.08.2012р., 22.08.2012р., 23.08.2012р., 04.09.2012р. ОСОБА_7, будучи ознайомленим з порядком і умовами відбування покарання у виді громадських робіт, передбачених ст. 37 КВК України, маючи умисел на ухилення від відбування покарання, без будь-яких поважних причин не з'являвся до КП «Пам'ять - ЕРГС» для відбування покарання у виді громадських робіт.

У апеляції прокурор просить вирок скасувати, справу направити на новий судовий розгляд. Свої доводи мотивує невідповідністю призначеного ОСОБА_7 покарання тяжкості злочину і особі засудженого у наслідок м'якості.

Посилається, що суд у недостатній мірі врахував, що засуджений ніде не працює, перебуває на обліку у лікаря нарколога, неодноразово судимий. У 2008 році до ОСОБА_7 застосовувався іспитовий строк, однак він належних висновків для себе не зробив, і по закінченню іспитового строку продовжив вчиняти злочини.

Звертає увагу, що засуджений ОСОБА_7 відпрацював не відбуту частину покарання лише після порушення кримінальної справи та пред'явлення обвинувачення, що свідчить про бажання засудженого ухилитися від кримінальної відповідальності.

Заслухавши доповідача, прокурора, який наполягав на апеляційних вимогах, захисника, який заперечував проти задоволення апеляції, засудженого, який у останньому слові просив вирок залишити без зміни, вивчивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

Винуватість засудженого ОСОБА_7 у скоєнні інкримінованого йому злочину при обставинах, вказаних у вироку, підтверджується сукупністю зібраних і досліджених у судовому засіданні доказів, яким дана належна правова оцінка. Його дії вірно кваліфіковані за ч.2 ст.389 КК України.

Згідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, але і виправлення засуджених.

При призначенні покарання суд першої інстанції врахував у повній мірі ступень тяжкості вчиненого злочину, особу засудженого, який характеризується задовільно, повністю відбув покарання, призначене йому за вироком Євпаторійського міського суду від 31.05.2012р. У якості обставин, які пом'якшують покарання визнано щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, а також стан здоров'я засудженого. Обставин, які обтяжують покарання, не встановлено.

Доводи прокурора про те, що суд не врахував у достатній мірі, що засуджений ніде не працює, перебуває на обліку у лікаря нарколога, необґрунтовані, оскільки покарання призначено з урахуванням особи засудженого, що включає у себе зазначені обставини. Крім того, те, що засуджений офіційно не працює та перебуває на обліку у лікаря нарколога, не може бути безперечною підставою для призначення покарання з реальним його відбуванням.

Засуджений ОСОБА_7 визнав провину у скоєному злочині, щире розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, що спростовує доводи прокурора, про те, що засуджений має намір ухилитися від кримінальної відповідальності.

Твердження прокурора про те, що засуджений ОСОБА_7 неодноразово судимий, не ґрунтуються на вимогах Кримінального кодексу, оскільки судимість ОСОБА_7 за 2008 рік відповідно до ст. 89 КК України погашена.

Відповідно до ст.75 КК України, якщо суд при призначенні покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Засуджений ОСОБА_7, дійсно, відбув повністю покарання тільки під час досудового слідства, проте до розгляду справи у суді, тому при призначенні покарання не застосовувалися положення ст. 71 КК України. Крім того, при апеляційному розгляді справи засуджений ОСОБА_7 стверджував, що в серпні не з'являвся до КП «Пам'ять - ЕРГС» на відробітку громадських робіт, оскільки доглядав за хворою матір'ю, яка у грудні 2012 року померла, на підтвердження чого надав колегії для огляду свідоцтво про смерть матері. Зазначені обставини також спростовують доводи прокурора про те, що ОСОБА_7 відпрацював громадські роботи після порушення кримінальної справи тільки з метою ухилитися від кримінальної відповідальності.

Злочин, скоєний ОСОБА_7, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості, і призначення покарання у такому разі із застосуванням ст.75 КК України не суперечить зазначеним вимогам.

Враховуючи у сукупності обставини справи, у тому числі те, що засуджений несвоєчасно відпрацював лише 18 годин із 150, за місцем відбування покарання характеризується позитивно, як відповідальний працівник, перебуває на «Д» обліку у психіатра з діагнозом «легка розумова відсталість» (а.с.87, 113), також обставини, які пом'якшують покарання, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про можливість виправлення засудженого ОСОБА_7 без відбування покарання обґрунтований, і рішення про його звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України відповідає вимогам кримінального закону і загальним принципам призначення покарання, є необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження здійснення ним нових злочинів.

Підстав для призначення більш суворого покарання колегія суддів не вбачає.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального законодавства, що спричиняють за собою зміну, скасування вироку або направлення кримінальної справи на додаткове розслідування, не встановлено.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України 1960 року, п.15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора залишити без задоволення, а вирок Євпаторійського міського суду АР Крим від 19 грудня 2012 року відносно ОСОБА_7 - без зміни.

Судді

С.О.Язєв Т.О.Мельник І.Д.Куртлушаєв