Господарський суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2006 р.                                                            Справа № 03/4426

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого, судді Єфіменко В.В.,

з секретарем Макарченко Н.П.,

за участю представників сторін:

від позивача: Шамрай С.В. за довіреністю,

від відповідача:  Савченко С.П. за дорученням,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м. Дніпропетровськ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ш.і.Т.”, м. Черкаси,

про стягнення 1 867,80 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 1867 грн. 80 коп. за користування вагоном та зберігання вантажу.

Представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити з мотивів, викладених у позовній заяві.

Відповідач у відзиві на позов та його представник в судовому засіданні позов не визнав, мотивуючи тим, що заявлені позивачем вимоги є безпідставними та необґрунтованими, у зв’язку із пропуском позивачем строку позовної давності.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 31.10.2005 р. о 03 год. 35 хв. на станцію призначення Запоріжжя-Ліве прибув з металобрухтом вагон за № 67674903, який простояв на місцях загального користування станції до 04.11.2005 р. до 12 год. 00 хв. з вини вантажовідправника через неподання до накладної № 40750613 на вагон № 67674903 посвідчення про радіаційний контроль та відсутність зазначення номеру вагона у акті про походження металобрухту, про що складно акт загальної форми № 1828 від 31.10.2005 р.

31.10.2005 р. о 11 год. 45 хв. на станцію відправлення Черкаси Одеської залізниці була направлена телеграма-запит № 1081 про те, що вагон № 67674903 прибув на станцію призначення без зазначення номера у посвідченні про радіаційний контроль та акті походження металобрухту (акт № 1830 від 04.11.2005 р.).

14.10.2005 р. по факсу від вантажовідправника було отримано посвідчення про радіаційний контроль та акті походження металобрухту, після чого вантажоотримувачу ВАТ ЗМК “Запоріжсталь” о 12 год. 00 хв. видано вагон № 67674903 з металобрухтом на свої колії, що підтверджується актом загальної форми № 1830 від 04.11.2005 р.

Ст. 24 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. № 457, передбачає відповідальність вантажовідправників за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

У відповідності з ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна  довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З досліджених в судовому засіданні накладній № 40750613 та дорожньої відомості за тим же номером вбачається, що календарний штемпель видачі вантажу одержувача датовано 07 листопада 2005 р. і на дорожній відомості вказана дата одержання вантажу ВАТ ЗМК “Запоріжсталь” - 07 листопада 2005 р., що суперечить доводам позивача щодо видання вищевказаного вагону з металобрухтом на свої колії 04.11.2005 р.

Відповідно до ст.137 Статуту залізниць України позови залізниць до вантажовідправників, вантажоодержувачів і пасажирів, що випливають із цього Статуту, можуть бути подані відповідно до установленої підвідомчості чи підсудності до суду за місцем знаходження відповідача протягом 6 місяців.

Зазначений шестимісячний термін обчислюється:

-          щодо стягнення штрафу за невиконання плану перевезень - після закінчення п'ятиденного терміну, встановленого для сплати штрафу;

-          в усіх інших випадках - з дня настання події, що стала підставою для подання позову.

Строк позовної заяви сплив 04.05.2006 р., а позовна заява надійшла до суду 04.09.2006 р. за вх. № 17109.

Ст. 256 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Доказів поважності пропуску строку позовної давності позивач до суду не подав.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем без поважних причин пропущено встановлений законодавством строк позовної давності. Підстав для його поновлення не виявлено.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити

Керуючись ст. ст. 49,  82-84 ГПК України суд,

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду протягом 10 діб.

Суддя                                                                                              В.В. Єфіменко