ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
30 жовтня 2012 р. Справа №2а-2729/12/0170/17
Суддя Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим Папуша О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України в Автономній Республіці Крим
про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим 12.03.12 надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим про визнання протиправним та скасування рішення від 30.08.2011 року № 011008/01101-32.
Позовні вимоги мотивовані тим, що фактична перевірка його господарської одиниці, на підставі якої прийнято спірне рішення про застосування фінансових санкцій, проведена відповідачем за його відсутності, без його згоди та без повідомлення про проведення перевірки. Дії повноважних осіб державних органів повинні відповідати вимогам законів, встановлених до них, а в іншому випадку, рішення прийняті за невідповідності дій посадових осіб вимогам закону, є протиправними і підлягають скасуванню.
За поданим позовом, ухвалою суду від 14.03.12, відкрито провадження в адміністративній справі, проведено підготовче провадження, за результатами закінчення якого справу призначено до розгляду в судовому засіданні, сторін повідомлено про місце, день і час судового розгляду.
Поданою в судовому засіданні заявою, позивач збільшив позовні вимоги і просить суд: визнати протиправними дії Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Автономній Республіці Крим щодо складення акта № 4759/486/НОМЕР_1 про результати позапланової виїзної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами від 04.08.2011; визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій РУ Департаменту САТ ДПА України в АР Крим № 011008/01101-32 від 30.08.2011.
Ухвалою суду від 12 квітня 2012 року, за результатами розгляду клопотання позивача про заміну відповідача, проти якого не заперечував представник відповідача, здійснено заміну відповідача, - Феодосійську міжрайонну державною податкову інспекцію АР Крим, замінено належним відповідачем, - Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України в Автономній Республіці Крим, направлено копію позовної заяви, зобов'язано надати суду письмові заперечення .
У зв'язку із посталою потребою в ході судового розгляду справи, ухвалою суду від 17.05.2012 зобов'язано Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України в АР Крим надати суду оригінали документів, для дослідження в судовому засіданні, та в копії, для залучення до матеріалів справи, а саме: акт перевірки та рішення від 30 серпня 2011 року № 011008/01101-32, прийняте на його підставі.
Представник відповідача, адміністративний позов не визнав, проти його вимог заперечив відповідно до підстав та обставин, викладених у письмових запереченнях, на обґрунтування яких надав копію наказу про проведення фактичної перевірки, направлення на проведення фактичної перевірки, акт відмови від підпису у направленні на перевірку, акт відмови від підписання акта перевірки, акт про результати фактичної виїзної перевірки, рішення про застосування фінансових санкцій, акт про розміщення рішення про застосування фінансових санкцій на дошці об'яв РУ ДСАТ ДПС України.
Заперечуючи проти позову відповідач зазначив про прийняття рішення про застосування фінансових санкцій на загальну суму 35 310,00 грн. відповідно до виявленого порушення ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", встановленого актом перевірки факту роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності відповідної ліцензії, а саме реалізація 0,1 л. коньяку "Кара-Даг" за ціною 20,00 грн. та тютюну для кальяну.
Відповідно до ч. 6 ст. 15 Закону роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності, в тому числі її виробниками, за наявності у них ліцензії. Відповідальність за вчинене названого порушення передбачена приписами абз. 5 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" у вигляді штрафу в розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менш 1 700 грн.
ФОП ОСОБА_1 нараховану суму фінансових санкцій розміром 35 310,00 грн., у відповідності із скоєним порушенням, а тому у задоволенні адміністративного позову просить суд відмовити.
30.10.12 до початку судового засідання, з огляду на неявку повноважного представника відповідача, позивач надав суду клопотання про розгляд адміністративної справи в порядку письмового провадження, позовні вимоги просить задовольнити у повному обсязі.
Того ж дня, до канцелярії суду надійшло клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи мотивоване зайнятістю представника позивача в у семінарі, організованому Головним управлінням юстиції України.
З огляду на повторне надання суду представником відповідача клопотання про відкладення розгляду справи, не підтверджене належними доказами, що підтверджують поважність причин неприбуття в судове засідання повноважного представника, суд, з огляду на клопотання позивача, матеріали справи, зважаючи на приписи статті 122 КАС України, суд не знаходить перешкод для розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, без участі повноважних представників сторін відповідно до приписів частини шостої статті 128 КАС України за наявними в ній матеріалами.
Оцінивши повідомлені сторонами обставини, дослідивши докази зібрані по справі у їх сукупності, враховуючи правові норми, які належить застосовувати до цих спірних правовідносин, оцінюючи докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача, у зв'язку із чим адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Встановлені судом з матеріалів справи фактичні обставини свідчать про те, що ОСОБА_1, ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових платежів НОМЕР_1, зареєстрований Кіровською районною державною адміністрацією Автономної Республіки Крим фізичною особою підприємцем з 08.07.1999 (а.с.10,11), узятий на облік платників податків з 09.07.1999 (а.с.71), перебуває на обліку у Феодосійській МДПІ АР Крим ДПС, є платником єдиного податку (а.с.70), зареєстрував у податковому органу за місцем реєстрації реєстратор розрахункових операцій (а.с.67), отримавши відповідне реєстраційне посвідчення , зареєстрував книгу обліку розрахункових операцій (а.с.66), отримав довідку про резервування фіскального номера реєстратора розрахункових операцій (а.с.68), довідку про опломбування реєстратора розрахункових операцій (а.с.69).
Відповідач правонаступником якого є Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС України в АР Крим, як структурний підрозділ Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, що діє як самостійний функціональний підрозділ з правами юридичної особи у складі Державної податкової служби України і реалізує державну політику у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, здійснює міжгалузеву координацію у даній сфері є суб'єктом владних повноважень, до основних завдань якого відноситься реалізація державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, у тому числі ліцензування діяльності суб'єктів господарювання з виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.
У своїй діяльності відповідач та його територіальні підрозділи керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністра фінансів України, Положенням про Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 13.10.2011 № 1289 та іншими нормативно-правовими актами.
На вимогу положень ст. 20 Податкового кодексу України відповідач наділений повноваженнями здійснення податкового контролю, яким, відповідно до визначення наданого у п. 61.1 цього ж кодексу є система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України в автономній Республіці Крим, як орган державної податкової служби, в розумінні пп. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПК України є контролюючим органом, на який покладено контроль державної політику у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, здійснення міжгалузевої координації у даній сфері.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Начальником регіонального управління Департаменту САТ ДПА України в АР Крим 02 серпня 2011 року видано наказ № 524/32-01 "Про проведення перевірки", відповідно до змісту якого на заступника начальника відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів регіонального управління Департаменту САТ ДПА України у Хмельницькій області Щепанського Анатолія Казимировича та на головного державного податкового ревізора-інспектора відділу контрою за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів регіонального управління Департаменту САТ ДПА України у Чернівецькій області Запотічного Андрія Ярославовича у термін з 02.08.2011 по 11.08.2011 зобов'язано провести фактичну перевірку СГ ОСОБА_1 (ДРФО НОМЕР_1) за адресою: АДРЕСА_1, кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1".
На проведення фактичної перевірки з 02 серпня 2011 року тривалістю 10 діб видано направлення від 02.08.2011 № 537/32-01 та № 538/32-01 (а.с.46-47).
04 серпня 2011 року вищевказаними повноважним посадовими особами проведено фактичну виїзну перевірку з питань додержання суб'єктом господарювання ФОП ОСОБА_1 вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами в кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, за результатами якої складено акт від 04.08.2011 № 4759/486/НОМЕР_1, відповідно до описової частини якого встановлено факт реалізації (зберігання) товарів (алкогольних напоїв, тютюнових виробів), а саме: 100 гр. коньяку "Кара-Даг" та куріння "кальяну" на суму 100 грн. Висновком перевірки встановлено, що в кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", де здійснює підприємницьку діяльність ОСОБА_1, реалізуються алкогольні напої та тютюнові вироби без наявності ліцензії, що порушує ст. 15 ЗУ № 481/94-Вр від 19.12.95 та встановлено факт не проведення розрахункових документів через РРО, що порушує р. ІІ ст. 3 п. 1, 2 ЗУ № 265/95-ВР від 11.07.95 (а.с.49, 51).
Відповідно до рішення про застосування фінансових санкцій від 30 серпня 2011 року № 011008/01101-32 до суб'єкта господарювання ОСОБА_1 на підставі акта перевірки від 04.08.2011 року № 4759/486/32-01/НОМЕР_1 встановлено порушення ст. 15 ЗУ № 481/95-ВР від 19.12.95 "Про регулювання виробництва та обігу спирту етилового коньячного, плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів", згідно з абзацом п'ятим частини другої статті 17 цього ж Закону застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 35 310 грн. за оптову (включаючи імпорт та експорт) і роздрібну торгівлю спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензії (а.с.53).
Досліджуючи оскаржене рішення, надаючи оцінку доводам і запереченням сторін, доказам наявним у матеріалах справи, щодо правомірності прийнятого відповідачем рішення, суд виходить з того, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.
Закон України від 19.12.1995 № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.
Відповідно до абз. 12 статті 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Відповідно до частини 1 статті Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Абзацом 22 статті 1 названого Закону визначено, що ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку;
За змістом 14 статті вказаного ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в органі державної податкової служби, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта господарювання.
Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами справляється щоквартально рівними частками і зараховується до місцевих бюджетів згідно з чинним законодавством.
Ліцензія видається за заявою суб'єкта господарювання. Для отримання ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями додається довідка податкової служби про реєстрацію електронних контрольно-касових апаратів (книг обліку розрахункових операцій), що знаходяться у місці торгівлі.
У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями суб'єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.
Як убачається з матеріалів справи, на час проведення перевірки позивач мав ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами. У додатку до ліцензій № 288741 на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями зазначено суб'єкта господарювання, якому її видано, його ідентифікаційний номер, місце торгівлі, електронний контрольно-касовий апарат. Також, відповідно до квитанції від 08.06.2011 № 50 ФОП ОСОБА_1 сплатив до бюджету відповідну суму, для здійснення права роздрібної торгівлі алкогольними напоями (тютюновими виробами). Як убачається з Довідки Фінансового управління Феодосійської міської ради від 20.06.2011 № 1276 сплачена розміром 125,00 грн. за квитанцією від 08.06.2011 № 50 поступила на розрахунковий рахунок місцевого бюджету 09 червня 2011 року.
Отже, як убачається з наданих позивачем матеріалів, роздрібна торгівля алкогольними напоями здійснювалась ним за наявності ліцензії.
Слід також зазначити, що розмір нарахованих фінансових санкцій відповідачем не підтверджено належними доказами.
Як убачається із санкції абзацу п'ятого статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" фінансові санкції у вигляді штрафу розміром 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень застосовуються до суб'єкта господарювання к у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій.
Тобто, як убачається з вказаної статті обов'язковою умовою нарахування санкцій є обов'язок контролюючого органу із встановлення кількості партії товару та встановлення її вартості.
За змістом частин четвертої та п'ятої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів до своєчасного їх подання.
Предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить установити при ухваленні судового рішення.
В силу вимог частини першої статті 69 цього ж Кодексу доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Доказів, які підтверджували обставини встановлення кількості партії товару та встановлення її вартості, які б суд міг визнати належними та допустимими, матеріали справи не містять. Крім того, в акті перевірки є посилання на додатки до нього, на підставі яких встановлено кількість алкогольних напоїв наявних у суб'єкта господарювання для реалізації, на підставі яких розраховано фінансові санкції, проте суди вони не надані.
Завданням адміністративного суду є перевірка правомірності (легальності) рішень та дій органу державної влади з огляду на чіткі критерії, які зазначені у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
З положень частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. При цьому, відповідно до положень частини другої статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи встановлені обставини, суд зазначає, що відповідачем не доведено належними доказами факту порушення підприємцем положень статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", та законність застосування до ФОП ОСОБА_1 , за визначене у рішенні порушення, фінансових санкцій у вигляді штрафу.
Що стосується посилання позивача на порушення податковим органом порядку проведення перевірки, замість фактичної проведення позапланової виїзної, то вказані твердження є необґрунтованими.
Положеннями пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органам державної податкової служби надано право проведення камеральних, документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок.
Зокрема, проведена відповідачем 04 серпня 2012 року перевірка є фактичною і підпадає під визначення, надане у пп. 75.1.3. п. 75.1 ст. 75 ПК України, за змістом якого фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Відповідно до порядку встановленого приписами статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності обставин визначених у пп. 80.2.1 - 80.2.7.
Умови і порядок допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення фактичних перевірок визначено положення статті 81.1 ПК України
Відповідно п. 81.1 названої статті Кодексу посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби;
- копії наказу про проведення перевірки;
- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Також згідно п. 81.2 ст. 81 ПК України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.
Як убачається з приписів названих норм, акти, що фіксують відмову суб'єкта господарювання від підпису у направленні на перевірку та від підписання акта перевірки, не зобов'язують повноважних осіб контролюючого органу вказувати ім'я, прізвище та по-батькові осіб, які відмовились від їх підписання. Сам факт відмови від підписання направлення є імперативною нормою повноважним особам податкового органу для проведення перевірки.
Суд не може ухвалювати свої рішення на основі припущень. Тому, якщо особа стверджує про певну обставину, вона має довести це доказами. Доказів на підтвердження протиправності дій з проведення перевірки щодо складення акту перевірки позивач суду не надав.
На думку суду, відповідачем не доведена правомірність свого рішення, а позивачем доведено не всі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, з огляду на що адміністративний позов підлягає задоволенню частково.
Інші твердження позивача не спростовують зроблених судом висновків.
За правилами частини першої статті 94 КАС України, у разі ухвалення судового на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує на її користь усі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. За таких підстав, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору у розмірі 32,19 грн., факт понесення яких підтверджено квитанцією від 07.03.12 № 226, підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України у повному обсязі, шляхом їх безспірного списання із рахунку Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України в Автономній Республіці Крим.
Керуючись статтями 94, 159, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Задовольнити адміністративний позов частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України в Автономній Республіці Крим від 30 серпня 2011 року № 011008/01101-32.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових платежів НОМЕР_1, судові витрати, шляхом їх безспірного списання із рахунку Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України в Автономній Республіці Крим, в рахунок відшкодування понесених витрат зі сплати судового збору, розміром 32,19 грн.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня отримання постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення строку, з якого суб'єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.
Суддя підпис О.В. Папуша