Справа № Провадження №359/335/13-п 33/780/147/13 Головуючий у І інстанції Чирка С. С.

Категорія429Доповідач у 2 інстанціїШевченко О.В.

05.03.2013

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 березня 2013 року м. Київ

Суддя судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Київської області Шевченко О.В., за участю прокурора Гончарової О.О. та представника Київської обласної митниці - Мусіної К.Б., розглянув апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_4, яка представляє інтереси ОСОБА_5, на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 січня 2013 року, якою

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку Російської Федерації, уродженку Російської Федерації, Кемеровської області, Тяжинського району, с. Преображенка, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, пенсіонерку,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.471 Митного кодексу України та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок з конфіскацією в дохід держави України вилученої згідно протоколу валюти в розмірі 3975000 (три мільйони дев'ятсот сімдесят п'ять тисяч) російських рублів -

ВСТАНОВИВ:

31 жовтня 2012 року о 15 год. 30 хв. ОСОБА_5 прилетіла до України з Російської Федерації, м. Москва, літаком авіакомпанії «Аерофлот», рейсом №1800. При проходженні митного контролю, обрала спрощену його форму («зелений коридор»), в зоні якої забороняється переміщувати готівку розмір якої перевищує 10000 євро або її еквівалент у іншій валюті. Після перетину «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор», пасажирці було задано запитання щодо наявності у неї готівки, на що вона відповіла, що має при собі близько 4 000 000 (чотирьох мільйонів) російських рублів. ОСОБА_5 було запрошено до зони ретельного огляду багажу та ручної поклажі залу «Приліт» терміналу «B» ДП МА «Бориспіль, де пасажирка на прохання інспектора митниці видала готівку у сумі 4 380 000 російських рублів: 4 000 000 російських рублів знаходились у прозорому поліетиленовому пакеті, 380 000 російських рублів - у гаманці, які в свою чергу містились у жіночій сумці пасажирки. Готівка переміщувалась без ознак приховування. На підставі ст.511 МК України готівка у розмірі 3 975 000 російських рублів, що еквівалентно 1 007 821 гривень 50 копійок станом на 31 жовтня 2012 року, була вилучена до розгляду справи про порушення митних правил в суді. А сума 405 000 російських рублів, що еквівалентно 10000 євро станом на 31 жовтня 2012 року, була повернута ОСОБА_5

На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажирка не надала, до моменту перетину нею «білої лінії» до інспекторів митниці з приводу

декларування готівки не зверталася. Своїми діями ОСОБА_5 порушила встановлений ст.366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю та вчинила правопорушення, передбачене ст.471 Митного кодексу України.

Не погоджуючись із постановою суду, адвокат ОСОБА_4, яка діє в інтересах ОСОБА_5, подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, а кошти, вилучені згідно протоколу - повернути.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_4 заявляє, що протокол про порушення митних правил складений з порушенням норм чинного законодавства та не відповідає дійсним обставинам справи. Зокрема, були порушені вимоги п.п.6,8 ч.2 ст.494, 495 МК України, п.п.3.6, 3.20, 4.1, 6.5.6, 6.2.7, 7.2 Наказу Державної митної служби України №936 від 30.12.2004 року «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо провадження у справах про порушення митних правил».

Апелянт стверджує, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови були допущені істотні порушення норм процесуального права та матеріального права, неповно з'ясовано обставини, що мають істотне значення для справи, а тому висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Зокрема, справа була розглянута за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності: ОСОБА_5 не була належним чином повідомлена про місце і час розгляду справи. Крім того, вона подавала клопотання про розгляд справи не раніше 01.02.2013 року, яке судом було відхилене. Також, апелянт звертає увагу на те, що валюта, яку перевозила ОСОБА_5 не є її особистою приватною власністю, була сімейними заощадженнями, а тому, відповідно до ч.1 ст. 29 КУпАП, не підлягає конфіскації.

В судове засідання ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_4 не з'явились, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідача, думку прокурора та представника Київської обласної митниці, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, постанову судді вважали законною та обґрунтованою, просили її залишити без змін, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ст.489 МК України встановлено, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції враховано вищевказані норми.

Вина ОСОБА_5 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, підтверджується протоколом про порушення митних правил №0880/125000001/12 від 31 жовтня 2012 року(а.с.2-5), доповідною запискою головного інспектора ББК та ПМП Грицая І.М. (а.с.7, 75), протоколом опитування в справі про порушення митних правил №0880/123000001/12 (а.с.8-11), письмовими поясненнями ОСОБА_5 (а.с.12-13), описом готівки, затриманої у ОСОБА_5 (а.с.17-23), протоколом судового засідання (а.с.65-68), доповідною запискою заступника начальника відділу митного оформлення №4 митного поста «Бориспіль-аеропорт» Костенко Г.В. (а.с.76), старших інспекторів відділу митного оформлення №4 митного поста «Бориспіль-аеропорт» Свереди О.М. (а.с.77), Кривулі М.В. (а.с.78), Михайловської В.В. (а.с.79), інспектора відділу митного оформлення №4 митного поста «Бориспіль-аеропорт» Коваленко Я.В. (а.с.80).

Ст. 471 МК України, передбачає застосування до правопорушника адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а у разі якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або в обсягах, що перевищують неоподатковану норму переміщення через митний кордон України, - також конфіскацію цих товарів.

Згідно п.57 ч.1 ст.4 МК України, товари - будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі.

На підставі ч.3 ст.197 МК України, обмеження щодо ввезення на митну територію України та вивезення за межі митної території України валютних цінностей, а також порядок переміщення їх через митний кордон України, у тому числі особливості декларування валютних цінностей (зокрема, визначення граничних сум валютних цінностей, які підлягають письмовому або усному декларуванню), можуть встановлюватися Національним банком України.

Відповідно до п.1 Розділу 2 Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженої Постановою Національного банку України №148 від 27 травня 2008 року, фізична особа має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку, що не перевищує в еквіваленті 10 000 євро, без письмового декларування митному органу.

Таким чином, готівка є товаром, переміщення якого через митний кордон України обмежено, а тому вилучені на підставі протоколу про адміністративне правопорушення у ОСОБА_5 кошти у сумі 3 975 000 російських рублів, підлягають конфіскації. Відтак, адміністративне стягнення, накладено на правопорушника у межах санкції ст.471 МК України.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що всі обставини справи судом першої інстанції були досліджені всебічно, повно та об'єктивно, висновки судді ґрунтуються як на матеріалах справи, так і на вимогах закону, а тому підстав задоволення апеляційної скарги, скасування постанови та винесення нової не вбачаю.

Наявним у справі доказам суддя дав належну оцінку та обґрунтовано дійшов висновку, що своїми діями ОСОБА_5 скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ст. 471 МК України.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 471, 531 МК України, ст.ст. 289, 294 КУпАП, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_4, яка представляє інтереси ОСОБА_5, залишити без задоволення, а постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 січня 2013 року щодо ОСОБА_5 - без зміни.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Київської області О.В. Шевченко