ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"20" жовтня 2006 р. | Справа № 28/294-06-6833 |
За позовом: Прокурор Дзержинського району міста Кривий Ріг в інтересах держави в особі Криворізької міської ради;
третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Контрольно-ревізійний відділ в м. Кривий Ріг Головного контрольно - ревізійного управління України;
До відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю „СК Петроліум”;
Про стягнення 38 889,67 гривень.
Суддя Гуляк Г.І.
Представники:
Від позивача: Валентинов А.В. –за дорученням;
Від відповідача: Оніщенко О.В. –за дорученням;
СУТЬ СПОРУ: позивач –Прокурор Дзержинського району міста Кривий Ріг в інтересах держави в особі Криворізької міської ради звернувся з позовом до відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю „СК Петроліум” про стягнення збитків в сумі 38 889,67 гривень на користь Криворізької міської ради.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13 липня 2006 року матеріали справи №10/163 направлені за встановленою підсудністю –до господарського суду Одеської області.
21 липня 2006 року ухвалою господарського суду Одеської області порушено провадження у справі №28/294-06-6833 за позовом Прокурора Дзержинського району міста Кривий Ріг в інтересах держави в особі Криворізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю „СК Петроліум” про стягнення збитків в сумі 38 889,67 гривень на користь Криворізької міської ради.
Представник Криворізької міської ради 11 вересня 2006 року за вхідним №19335 надав письмові пояснення, згідно яких просить суд задовольнити вимоги прокурора у повному обсязі та судові витрати покласти на відповідача.
Відповідач 21 вересня 2006 року за вхідним №20438 надав відзив на позовну заяву в якому вимоги позивача не визнає та просить суд у задоволені позову відмовити з підстав викладених у відзиві на позов.
Ухвалою заступника голови господарського суду Одеської області від 22 вересня 2006 року, строк розгляду справи продовжено до 20 жовтня 2006 року.
Представник позивача Криворізької міської ради в судове засідання з’явився, позов підтримує та просить суд задовольнити повністю.
Представник відповідача в судове засідання з’явився, позов не визнає та просить суд у задоволені позову відмовити.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
13 листопада 2002 року Виконавчий комітет Криворізької міської ради Дніпропетровської області прийняв рішення „Про затвердження актів про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів” за №485. Третім підпунктом рішення затверджено акт про прийняття в експлуатацію закінченого будівництва автозаправна станція на Нікопольському шосе (біля повороту на ЗАТ „Криворізький суриковий завод”) - замовник ТОВ „СК Петроліум”.
Криворізька міська рада Дніпропетровська область на V сесії ХХІV скликання прийняла рішення „Про затвердження проектів відведення та надання земельних ділянок в оренду ТОВ „СК Петроліум” за №423 від 18 грудня 2002 року, згідно якого було вирішено затвердити ТОВ „СК Петроліум” проекти відведення земельних ділянок комерційного використання (код 1.11.3) для будівництва автозаправних станцій по Нікопольському шосе та Дніпропетровському шосе. Другим пунктом вказаного рішення: Надати ТОВ „СК Петроліум” в оренду терміном на 2 роки земельні ділянки загальною площею 0,473 га для будівництва автозаправних станцій за рахунок земель, не наданих у власність та користування, в тому числі по Нікопольському шосе площею 0,247 га, по Дніпропетровському шосе площею 0,226 га.
18 лютого 2003 року Криворізька міська рада в особі секретаря міської ради –першого заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Задорожного В.К., діючого на підставі рішення міської ради за №199 від 14 серпня 2002 року та Товариство з обмеженою відповідальністю „СК „Петроліум” в особі директора Святошенко В.П. уклали договір оренди земельної ділянки, за умовами вказаного договору Криворізька міська рада /орендодавець/ на підставі рішення Криворізької міської ради від 18 грудня 2002 року за №423 надає, а ТОВ „СК Петроліум” /орендар/ приймає в тимчасове користування на умовах оренди земельну ділянку загальною площею 2473 кв.м. згідно з планом землекористування. Земельна ділянка надається на умовах оренди строком на два роки починаючи з дати реєстрації договору. Земельна ділянка передається в оренду з метою несільськогосподарського використання під будівництво автозаправної станції за адресою: Нікопольське шосе, Довгинцівський район ( кадастровий код ділянки 64510001). За користування земельною ділянкою ТОВ „СК Петроліум” сплачує Криворізькій міській раді оренду плату на рік у розмірі 4% від її грошової оцінки на підставі довідки управління земельних ресурсів, рівними частками щомісяця протягом тридцяти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. Згідно наданого розрахунку грошової оцінки земельної ділянки станом на 8 січня 2003 року складає 180331,16 гривень.
Контрольно-ревізійний відділ в місті Кривий Ріг 13 травня 2004 року розпочало перевірку цільового і раціонального використання земель, що знаходяться у віданні місцевих органів самоврядування та 10 червня 2004 року було складено акт за №3-23/59. Згідно якого було встановлено, що ТОВ „СК Петроліум” уклало договір оренди земельної ділянки на будівництво автозаправної станції по Нікопольському шосе від 18.02.2003 року за №2199, ставка орендної плати, згідно умов договору –4%, загальна площа земельної ділянки –2473 кв.м. грошова оцінка за 1 кв.м.- 7292 гривень. Згідно даних інформації УМІА, вказану автозаправну станцію було введено в дію згідно рішенням виконкому Криворізької міської ради від 13.12.2002 року за №485, тобто раніше, ніж був укладений договір оренди земельної ділянки під будівництво АЗС. Згідно із даними земельно-кадастрового бюро грошова оцінка 1 кв.м. земельної ділянки під розміщення АЗС складає –364,58 гривень. Згідно даних відділу земельно-ринкових відносин, з моменту укладення договору, тобто з 18.02.2003 року по 01.04.2004 року за вищезазначений об’єкт автозаправної станції нарахована орендна плата в сумі 8067,96 гривень. З дати введення об’єкта в експлуатацію, тобто з 13.12.2002 року слід було нарахувати –46957,63 гривень. За таких обставин, бюджетом міста недоотримало фінансових ресурсів –орендної плати за землю, за автозаправну станцію по Нікопольському шосе за період з 13.12.2002 року по 01.04.2004 року в розмірі 38889,67 гривень.
12 листопада 2004 року було складено акт комісії з визначення розрахунків збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам, який був затверджений рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області за №563 від 14 вересня 2005 року.
Позивач обґрунтовує свої вимоги наступним:
В порушення ст. 96 ЗК України відповідач використовував земельну ділянку площею 2473 кв. м. для будівництва автозаправної станції по Нікопольському шосе (в період з 13.12.2002 р. по 01.04.2004 р.), а рішенням виконкому міської ради від 13.12.2002 № 485 введено в експлуатацію, як автозаправна станція по Нікопольському шосе у зв'язку з чим змінилася цільове використання земельної ділянки та грошова оцінка зазначеної земельної ділянки
Згідно ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Дані неправомірні дії відповідача призвели до порушень інтересів Криворізької міської ради (яка згідно ст. ст. 12, 80, 83 Земельного кодексу України є законним розпорядником земель, що належать до комунальної власності міста), які полягають в нанесенні збитків, заподіяних внаслідок недоотримання доходів (в формі невнесеної орендної плати) за час невикористання власником - Криворізькою міською радою - земельної ділянки, розташованої по Нікопольському шосе у м. Кривому Розі
Згідно ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, в тому числі, відшкодування завданих збитків. Стаття 156 Земельного кодексу України однією із підстав відшкодування збитків власникам землі визначає неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки. Відповідно ст. 157 даного кодексу відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють суб'єкти які використовують земельні ділянки, а також суб'єкти, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів цих земельних ділянок. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністру України від 19.04.1993 р. № 284 "Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам" збитки, заподіяні тимчасовим зайняттям земельних ділянок, а також обмеження прав власників землі підлягають відшкодуванню власнику землі, тобто Криворізькій міській раді.
Згідно договору оренди від 18.02.2003 № 2199, відповідачу надана в оренду земельна ділянка для будівництва автозаправної станції. Рішенням виконкому міськради від 13.12.2002 № 485 затверджено акт технічної комісії про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. Отже, у зв'язку з тим, що грошова оцінка під розміщення торговельного комплексу не визначена, а плата вносилась відповідно до грошової оцінки розрахованої для земельної ділянки під будівництво. Хоча згідно ст. 96 ЗК України в обов'язки землекористувача входить використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням .
Представник позивача звертає увагу суду на те, що відповідно до ст. 73 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” акти виконавчого комітету, міської ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території. У зв'язку з чим розмір збитків за період з 12.12.2002 по 01.04.2004, становить 38.889,67 гривень, затверджені рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради від 14.09.2005 № 563. Розрахунок заподіяних збитків встановлено контрольно-ревізійним відділом в м. Кривому Розі та зазначено в акті від 10.06.2004 року № 3-23/59 відповідно до Інструкції про порядок проведення ревізій перевірок державною Контрольно-ревізійною службою в Україні, затвердженої Наказом Головного контольно- ревізійного управління України від 03.10.1997 № 121, та підлягають відшкодуванню відповідачем. Крім того, відповідно до п. 4.2 договору оренди земельної ділянки від 18.02.2003 № 2199 в обов'язки орендаря входить виконувати встановлені щодо об'єкта оренди зобов'язання, додержуватись вимог встановлених п.п. "а" п.4.1 договору, та виконувати обов'язки відповідно до умов договору та Земельного кодексу України. За невиконання зобов'язань договору, а саме п.5.1., в тому числі за зміну або розірвання договору в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність згідно із законами України та договором .
Представник відповідача в судовому засіданні пояснив наступне:
Відповідно до вимог ст.ст. 124,125 ЗК України, 18.02.2003 р. ТОВ «СК Петроліум»уклало договір оренди земельної ділянки для будівництва автозаправної станції по вул. Нікопольське шосе, 20 № 2199, загальною площею 2473 кв.м. Згідно Рішення виконкому Криворізької міської ради № 485 від 13.12.2002 р. зазначену АЗС було здано в експлуатацію.
Представник відповідача звертає увагу суду не те, що вказаним договором оренди земельної ділянки не передбачається обов'язку орендаря попереджати орендодавця про завершення будівництва АЗС та введення її в експлуатацію. При цьому, акт ведення в експлуатацію об'єкту завершеного будівництва затверджується рішенням Криворізької міської ради. Відповідно до умов вказаного договору, грошова оцінка 1 кв.м земельної ділянки під розміщення автозаправної станції була встановлена в розмірі 79,92 гривень. Добросовісно виконуючи умови вказаного договору, ТОВ «СК Петроліум»своєчасно та в повному обсязі сплачувало вказану суму орендної плати. Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та ЦК України, інших актів цивільного законодавства. На момент укладення вказаного договору, згідно з чинною на той час ст. 162 Цивільного Кодексу УРСР (1963 р.) відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускалась. Згідно ч. 2 ст. 21 Закону України «Про оренду землі»розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди. У відповідності з п. 6.3.1. вказаного договору, договір може бути розірвано за взаємною згодою сторін. Разом з тим, п. 5.1. вказаного договору оренди земельної ділянки передбачає відповідальність за невиконання зобов'язань договору, у тому числі за зміну або розірвання договору в односторонньому порядку. Серед підстав припинення договору оренди земельної ділянки, вичерпаний перелік яких наведено в п. 6.2. вказаного договору, відсутні підстави, пов'язані з введенням в експлуатацію об'єктів будівництва на орендованих земельних ділянках. ТОВ «СК Петроліум»не мало права і не могло в односторонньому порядку змінювати умови укладених договорів оренди щодо розміру орендної плати чи достроково розривати їх. При цьому, ТОВ «СК Петроліум»належним чином, в строк і в повному обсязі виконувало свої зобов'язання, передбачені умовами укладених договорів оренди, узгодженими сторонами договору - Криворізькою міською радою та ТОВ «СК Петроліум».
Таким чином, представник відповідача вважає, що донарахування ТОВ «СК Петроліум»недоотриманих бюджетом фінансових ресурсів є безпідставним та являє собою перегляд в односторонньому порядку умов чинного вказаного договору оренди земельної ділянки, що суперечить нормам чинного законодавства, а також умовам укладеного договору оренди земельної ділянки.
Дослідивши матеріали справи, в тому числі наявні докази, що мають значення для справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з’ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 року прокурор або його заступник подають до Господарського суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Прокурор або його заступник самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві в чому полягає порушення інтересів Держави чи в чому існує загроза інтересам Держави, тобто прокуратура набула право визначати наявність інтересів Держави в конкретних спірних правовідносинах, які підлягають захисту та вирішенню в судовому порядку. Ця заява у відповідності зі ст.2 ГПК України є підставою для звернення до Господарського суду.
Статтею 121 Конституції України визначається, що на прокуратуру України покладається представництво у суді інтересів громадян або держави у випадках, визначених законом.
Так, відповідно до статті 33 Закону України "Про прокуратуру" та статей 2, 5 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" - є орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Згідно зазначених норм та ч. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", яка регламентує, що до компетенції міських рад належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Відповідно до статей 66, 69 Бюджетного кодексу України, частина внесеної до місцевого бюджету плата за землю у відповідному розмірі - відсотку надходить до Державного бюджету України.
Згідно ст.96 ЗК України, встановлені обов'язки землекористувачів, землекористувачі зобов'язані: а) забезпечувати використання землі за цільовим призначенням; б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля; в) своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату; г) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; ґ) підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі; д) своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом; е) дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон; є) зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем. Законом можуть бути встановлені інші обов'язки землекористувачів.
В порушення вказаної норми відповідач використовував земельну ділянку площею 2473 кв.м. для будівництва автозаправної станції по Нікопольському шосе в період з 13 грудня 2002 року по 01 квітня 2004 року, а рішенням виконкому міської ради від 13 грудня 2002 року за № 485 введено в експлуатацію, як автозаправна станція по Нікопольському шосе у зв'язку з чим змінилася цільове використання земельної ділянки та грошова оцінка зазначеної земельної ділянки.
Згідно ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Неправомірні дії відповідача призвели до порушень інтересів Криворізької міської ради, яка відповідно до ст. ст. 12, 80, 83 ЗК України є законним розпорядником земель, що належать до комунальної власності міста, які полягають в нанесенні збитків, заподіяних внаслідок недоотримання доходів за користування земельною ділянкою, розташованої по Нікопольському шосе у м. Кривому Розі
Частиною 2 ст. 152 ЗК України, передбачено, що власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, в тому числі, відшкодування завданих збитків.
Стаття 156 ЗК України, вказує що однією із підстав відшкодування збитків власникам землі визначає неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.
Відповідно ст. 157 ЗК України, відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють суб'єкти які використовують земельні ділянки, а також суб'єкти, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів цих земельних ділянок. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністру України від 19.04.1993 р. № 284 "Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам" збитки, заподіяні тимчасовим зайняттям земельних ділянок, а також обмеження прав власників землі підлягають відшкодуванню власнику землі.
Згідно договору оренди від 18 лютого 2003 року за № 2199, відповідачу надана в оренду земельна ділянка для будівництва автозаправної станції. Рішенням виконкому міськради від 13 грудня 2002 року за № 485 затверджено акт технічної комісії про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.
За період користування автозаправної станції відповідач не провів грошову оцінку орендованої земельної ділянки, а вносив оренду плату відповідно до грошової оцінки розрахованої для земельної ділянки під будівництво, згідно ст. 96 ЗК України в обов'язки землекористувача входить використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням.
За таких обставин суд доходить висновку, що відповідачем самостійно було змінено цільове призначення використання земельної ділянки, оскільки договором оренди від 18 лютого 2003 року, передбачалось будівництво автозаправної станції за адресою: Нікопольське шосе Довгинцівський район, а рішенням виконкому міськради від 13 грудня 2002 року за № 485 затверджено акт технічної комісії про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.
Відповідно до ст. 73 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” акти виконавчого комітету, міської ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Розрахунок заподіяних збитків встановлено контрольно-ревізійним відділом в м.Кривому Розі та зазначено в акті від 10.06..2004 № 3-23\59 відповідно до Інструкції про порядок проведення ревізій перевірок державною Контрольно-ревізійною службою в Україні, затвердженої Наказом Головного контольно- ревізійного управління України від 03.10.1997 № 121, та підлягають відшкодуванню відповідачем, розмір збитків за період з 12 грудня 2002 року по 01 квітня 2004 року, становить 38.889,67 гривень та затверджені рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради від 14 вересня 2005 року за № 563.
Також суд зазначає, що відповідно до п. 4.2 договору оренди земельної ділянки від 18 лютого 2003 року, в обов'язки орендаря входить виконувати встановлені щодо об'єкта оренди зобов'язання, додержуватись вимог встановлених п.п. "а" п.4.1 договору, та виконувати обов'язки відповідно до умов договору та Земельного кодексу України. За невиконання зобов'язань договору, п.5.1., в тому числі за зміну або розірвання договору в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність згідно із законами України та договором .
Відповідно до п.2 ст.121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у випадках визначених законом.
Згідно частини 3.5 ст.2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовами прокурорів і їх заступників, які звертаються до Господарського суду в інтересах держави. Прокурор в позові самостійно визначає в чому складається порушення інтересів держави, і обґрунтовує їх захист, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних стосунках. На підставі рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 року №3-рп/99 з приводу офіційного тлумачення положень ст..2 Господарсько-процемуального кодексу України і роз'яснення Президії Вищого господарського суду України №04-5/570 від 22.05.2002 року «Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих Господарським судам», під поняттям органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних стосунках, необхідно розуміти орган, на який державою покладено обов'язок здійснення конкретної діяльності у відповідних стосунках, направлених на захист інтересів держави. Таким органом , відповідно до ст..ст.6,7,13„ 143 Конституції України, може виступати орган державної влади, якому законом надані повноваження органа виконавчої влади. Орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних стосунках, фактично є позивачем у справах, порушених по позовній заяві прокурора.
Відповідно до ст.44, 49 ГПК України, відшкодувати за рахунок відповідача судові витрати.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „СК Петроліум” (юридична адреса: 65080 місто Одеса вул..Варненська,4, корп.Б; фактична адреса: 50036 місто Кривий Ріг, вул.. Бикова,12, р/р 26006313782 АК Південний м. Одеса, МФО 328209, код 25417282) на користь Криворізької міської ради Дніпропетровської області (50101 місто Кривий Ріг, пл..Радянська,1, р/р 33214815800021 одержувач –ВДК у Кривому Розі, код ЄДРПОУ 24230992, банк УДКУ у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ, МФО 805012) збитки у розмірі 38 889 ( тридцять вісім тисяч вісімсот вісімдесят дев’ять) гривень 67 копійок.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „СК Петроліум” (юридична адреса: 65080 місто Одеса вул..Варненська,4, корп.Б; фактична адреса: 50036 місто Кривий Ріг, вул.. Бикова,12, р/р 26006313782 АК Південний м. Одеса, МФО 328209, код 25417282)
- на користь державного бюджету України через управління Держказначейства в Одеській області на код бюджетної класифікації 22090200, п/р 31117095600008 в управлінні Держказначейства в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460 - державне мито в сумі 388 /триста вісімдесят вісім/ гривень 90 копійок;
- на користь Державного підприємства "Судовий інформаційний центр" (р/р 26007012080001 у ВАТ "Банк Універсальний" м. Львова, МФО 325707. Код ЄДРПОУ 30045370) витрати на ІТЗ судового процесу у розміру 118 /сто вісімнадцять/ гривень.
Рішення набирає чинності в порядку ст. 85 ГПК України.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Гуляк Г.І.