КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2013 р. Справа№ К2/107-12/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Рєпіної Л.О.

Тарасенко К.В.

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_2;

від відповідача: ОСОБА_3

від третьої особи: Левицький Є.В.;

Случ О.В.,

розглянувши апеляційну скаргу

Акціонерного товариства "Реверта"

на ухвалу Господарського суду

Київської області

від 08.11.2012р.

справа №К2/107-12/13 (суддя Наріжний С.Ю.)

за позовом ОСОБА_6

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НІСЕМА"

про визнання статуту недійсним

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НІСЕМА"

до ОСОБА_6

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Акціонерне товариство "Реверта"

про стягнення 1106703,03 грн.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 (далі - позивач) звернулася до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «НІСЕМА» (далі - відповідач) про визнання статуту недійсним, зареєстрованого 15.03.2012 року Тетіївською районною державною адміністрацією Київської області, у частині формування статутного капіталу за рахунок внесення до його складу нежитлового приміщення загальною площею 1032,30 кв.м., розташованого в будинку АДРЕСА_1.

13.11.2012 р. до Господарського суду Київської області надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «НІСЕМА» до ОСОБА_6 про визнання права власності на нежитлове приміщення.

Крім того, позивач звернувся до господарського суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову від 07.11.2012р., в якій просить суд в порядку ст. 66, 67 ГПК України вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлове приміщення площею 1032,30 кв.м. за адресою АДРЕСА_1.

Ухвалою від 25.10.2012р. накладено арешт на нежитлові приміщення площею 1032,30 кв.м. за адресою АДРЕСА_1.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Акціонерне товариство «Реверта» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило Київський апеляційний господарський суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.11.2012р. у справі №К2/107-12/13 та відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_6 про вжиття заходів до забезпечення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд Київської області неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи.

Крім того, апелянт зазначив, що оскаржувана ухвала винесена за відсутності підстав вважати, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду у справі №К2/107-12/13, скарга прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 04.03.2013р. «Про зміну складу колегії суддів» в зв'язку з перебуванням судді Тищенко А.І. у відпустці було доручено розгляд апеляційної скарги у справі №К2-107/12/13 колегії суддів у складі: Сулім В.В. - головуючий суддя, суддів Рєпіна Л.О., Тарасенко К.В.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарського суду Київської області від 08.11.2012р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Акціонерного товариства "Реверта" - без задоволення, з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач звернувся до відповідача з позовною заявою про визнання статуту недійсним.

Позовна заява була обґрунтована тим, що відповідно до Статуту, статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю «НІСЕМА» становить 6000000,00 грн. і формується за рахунок внесення позивачем до його складу нежитлового приміщення загальною площею 1032,30 грн. за адресою АДРЕСА_1, належного позивачу згідно витягу про державну реєстрацію прав від 12.01.2012р. № 32841693. Зазначене приміщення було передано позивачем до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «НІСЕМА» згідно акту прийому-передачі майна від 19.03.2012р. Однак, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 01.08.2012р. було скасовано ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 11.11.2011р., якою була визнана мирова угода, за якою позивач отримала у власність зазначене спірне приміщення. За таких обставин позивач твердить, що чинна редакція Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «НІСЕМА», яка унеможливлює формування позивачем статутного капіталу, не відповідає вимогам ст. 52 Закону України «Про господарські товариства», порушує права позивача як учасника товариства щодо його управління і має бути визнана недійсною.

Позивач звернувся до господарського суду першої інстанції з заявою про вжиття заходів забезпечення позову від 07.11.2012р., в якій просив суд в порядку ст. 66, 67 ГПК України вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлове приміщення площею 1032,30 кв.м. за адресою АДРЕСА_1.

Заява була обґрунтована тим, що передача позивачем відповідачу зазначеного приміщення за актом прийому-передачі від 19.03.2012р. створює загрозу оформлення Товариством з обмеженою відповідальністю «НІСЕМА» права власності на зазначене приміщення, що може створити для позивача негативні наслідки щодо користування та володіння зазначеним спірним приміщенням.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що спосіб забезпечення позову тісно пов'язаний з предметом позову що стосується вищезазначеного майно на яке було накладено арешт.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони або із своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Стаття 67 ГПК України передбачає лише винесення ухвали про забезпечення позову і не містить припису про обов'язковість проведення у зв'язку з цим судового засідання; відтак відповідне питання вирішується самим господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи. Строк розгляду заяви про вжиття заходів до забезпечення позову процесуальним законом не встановлено; отже, суду слід виходити з того, що цей строк має бути розумно необхідним для ефективного запобігання тим негативним явищам, про які йдеться у пункті 3 згаданого роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України.

Згідно ст. 67 ГПК України позов забезпечується в тому числі шляхом накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Відповідно до п. 2 листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006р., № 01-8/2776 «Про деякі питання практики забезпечення позову» адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи без накладення арешту на приміщення площею 1032,30 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 захист прав інтересів позивача може бути утрубнений або унеможливлений.

З огляду на викладене. Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження скаржника, що накладення арешту можливе лише щодо майна, яке належить відповідачу на праві власності, оскільки законом не обмежено право суду вживати заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, яке не належить відповідачеві на праві власності, але перебуває у його володінні. Передача Нежитлових приміщень відповідачу була передбачена статутом відповідача, а факт передачі приміщення позивачем відповідачу підтверджено актом приймання-передачі (та оцінки) майна від 19.03.2012р. тобто спірні приміщення перебувають у володінні відповідача.

Крім того, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що накладення арешту на приміщення не позбавляє можливості користуватися ними, в тому числі не перешкоджає здійсненню відповідачем господарської діяльності, співвідношення прав та інтересів сторін по справі не порушується.

Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив заяву про вжиття заходів забезпечення позову від 07.11.2012р.

Таким чином, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та встановлення в ухвалі місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд розглянув всебічно, повно та обґрунтовано в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, належним чином перевірив правовідносини, що виникли між сторонами, та вірно застосував норми матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те що прийнята господарським судом ухвала відповідає ст. ст. 43, 85 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості підстав для скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.

За таких обставин, ухвала Господарського суду Київської області від 08.11.2012р. у справі №К2/107-12/13 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Акціонерного товариства "Реверта" задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Реверта", залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 08.11.2012р. у справі №К2/107-12- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Сулім В.В.

Судді Рєпіна Л.О.

Тарасенко К.В.