КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2013 р. Справа№ 11/031-12

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зубець Л.П.

суддів: Іоннікової І.А.

Мартюк А.І.

секретар: Комок І.А.

за участю представників:

позивача: Цибізова О.О.;

відповідача: Коваленко О.М.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Дочірньої компанії „Газ України" Національної

акціонерної компанії "Нафтогаз України"

на ухвалу Господарського суду Київської області

від 09.01.2013р. (суддя Мальована Л.Я.)

за заявою Комунального підприємства „Броваритепловодоенергія"

про відстрочку та розстрочку виконання рішення суду від

08.05.2012р.

у справі №11/031-12

за позовом Дочірньої компанії „Газ України" Національної

акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до Комунального підприємства „Броваритепловодоенергія"

про стягнення 2 970 224.76 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.01.2013р. у справі №11/031-12 заяву відповідача було задоволено в частині надання відстрочки виконання рішення Господарського суду Київської області від 08.05.2012р. у справі №11/031-12 до 01.07.2013р., в іншій частині заяву залишено без задоволення.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 09.01.2013р. у справі №11/031-12 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви відповідача про відстрочку виконання рішення.

Вимоги та доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що в даному випадку відсутні підстави для відстрочки виконання судового рішення у справі №11/031-12, однак вказані обставини залишились поза увагою місцевого господарського суду, що свідчить про невірне застосування норм процесуального права, зокрема, ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, а також неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.02.2013р. апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 04.03.2013р.

В судовому засіданні 04.03.2013р. представник позивача підтримав апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, просив суд скаргу задовольнити, скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 09.01.2013р. у справі №11/031-12 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви відповідача про відстрочку виконання рішення.

В судовому засіданні 04.03.2013р. представник відповідача заперечував проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд в задоволенні скарги відмовити та залишити оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду без змін як таку, що була винесена з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм процесуального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Рішенням Господарського суду Київської області від 08.05.2012р. у справі №11/031-12 позовні вимоги Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (далі - позивач) до Комунального підприємства "Броваритепловодоенергія" (далі - відповідач) було задоволено частково, присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 4 843 964,82 грн. боргу, 200 000,00 грн. пені, 100 607,71 грн. інфляційних втрат, 89 162,93 грн. 3% річних та 64 380,00 грн. судового збору (том справи - 1, аркуші справи - 104-105).

29.05.2012р. Господарським судом Київської області було видано наказ про примусове виконання вищевказаного рішення (том справи - 1, аркуш справи - 106).

У грудні 2012 року відповідач звернувся до Господарського суду Київської області із заявою, в якій просив відстрочити виконання рішення у справі №11/031-12 від 23.12.2010р. до 01.07.2013р., а також розстрочити виконання вказаного рішення на 24 місяці, починаючи з 01.07.2013р. (том справи - 1, аркуші справи - 107-110), обґрунтовуючи це наступним:

- відповідача було включено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу". Згідно з названим Законом на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 01.01.2012р., що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України „Про виконавче провадження";

- сума боргу в розмірі 4 843 964,82 грн. вже погашена відповідачем, а рішення суду у справі №11/031-12 від 23.12.2010р. не виконано лише в частині стягнення з відповідача пені, інфляційних втрат, 3% річних та судового збору у загальній сумі 454 150,64 грн.;

- необхідність у відстроченні та розстроченні виконання рішення Господарського суду Київської області від 08.05.2012р. у справі №11/031-12 зумовлена тим, що відповідач має зобов'язання перед банківськими установами по поверненню кредитів на суму більше ніж 6 мільйонів гривень, при чому кінцевий термін погашення кредиту - 25.06.2013р.;

- відповідач знаходиться у важкому матеріальному становищі, до того ж у відділі державної виконавчої служби, окрім провадження по виконанню наказу у справі №11/031-12, відносно відповідача відкрито ще 5 виконавчих проваджень.

Позивач заперечував проти задоволення заяви відповідача, наголошуючи на її безпідставності.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.01.2013р. у справі №11/031-12 заяву відповідача було задоволено в частині надання відстрочки виконання рішення Господарського суду Київської області від 08.05.2012р. у справі №11/031-12 до 01.07.2013р. В задоволенні решти вимог заяви відмовлено.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, вважає його обґрунтованим та таким, що відповідає фактичним обставинам справи, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

При цьому Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, у зв'язку з чим суд повинен оцінювати докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд, зокрема, має право відстрочити виконання рішення (ухвали, постанови).

По суті, відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Стаття 121 Господарського процесуального кодексу України не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може відстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення. Однак, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

З наведеного вище випливає, що передумовою для відстрочки виконання рішення є наявність конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

З вищенаведеного слідує, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.

Згідно з ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач є комунальним підприємством, яке надає комунальні послуги з централізованого опалення та підігріву води населенню, бюджетним установам і організаціям (споживачам). Основним джерелом надходження коштів відповідачу є надходження комунальних платежів від вищевказаних споживачів послуг, які не покривають витрати підприємства на оплату природного газу.

Сума боргу у розмірі 4 843 964,83 грн. була сплачена відповідачем 14.12.2012р., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжним дорученням №19 від 14.12.2012р. (том справи - 1, аркуш справи - 112). Залишок несплачених коштів за рішенням суду у справі №11/031-12 становить 454 150,64 грн.

Відповідачем до матеріалів справи надано звіт про фінансові результати за 9 місяців 2012р. (том справи - 1, аркуш справи - 118), з якого вбачається наявність збитків від господарської діяльності та відсутність прибутку.

Для виконання своїх фінансових (боргових) зобов'язань перед кредиторами відповідачем було укладено договір кредитної лінії №936 від 21.01.2011р. (том справи - 1, аркуші справи - 120-122), за яким у відповідача виникло зобов'язання по поверненню кредитних коштів у сумі 6 336 тис. грн. до 25.06.2013р.

Також судом було з'ясовано, що окрім наказу Господарського суду Київської області у справі №11/031-12 від 29.05.2012р., у відділі державної виконавчої служби відносно відповідача відкрито ще 5 виконавчих проваджень на загальну суму стягнення 5 017 587,37 грн., а саме: наказ від 07.05.2012р. у справі №21/019-12 на суму 356 699,12 грн., наказ від 20.08.2012р. у справі №23/010-12 на суму 304 191,17 грн., наказ від 24.04.2012р. у справі №21/022 на суму 14 908,50 грн., наказ від 24.04.2012р. у справі №8/036-12 на суму 2 021 154,80 грн. та наказ від 07.05.2012р. у справі №17/009-12 на суму 1 866 483,14 грн.

Наведені обставини підтверджують як складне фінансове становище відповідача, так і можливе ускладнення здійснення господарської діяльності у разі стягнення з нього пені, інфляційних втрат, 3% річних та судового збору у загальній сумі 454 150,64 грн., присуджених до стягнення рішенням Господарського суду Київської області від 08.05.2012р. у справі №11/031-12.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наявні у справі докази, матеріальні інтереси сторін, фінансовий стан відповідача, ступінь його вини у виникненні спору та суму вже погашеної заборгованості за рішенням Господарського суду Київської області від 08.05.2012р. у справі №11/031-12, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що обставини, наведені відповідачем відносно відстрочки виконання вищевказаного судового рішення, є винятковими в розумінні ст. 121 Господарського процесуального кодексу України та достатніми для відстрочення виконання судового рішення на строк до 01.07.2013р.

Вимоги відповідача про розстрочку виконання судового рішення правомірно не задоволені місцевим господарським судом, оскільки нормами ст. 121 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду відстрочити або розстрочити виконання рішення (як окремі процесуальні дії), а не одночасно застосувати відстрочку і розстрочку виконання судового рішення.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем не було надано суду належних та допустимих доказів на спростування обставин, наведених в заяві відповідача щодо наявності передумов для відстрочки виконання рішення Господарського суду Київської області від 08.05.2012р. у справі №11/031-12.

За результатами перегляду справи апеляційний суд дійшов висновку про те, що ухвала суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм процесуального права, а також з повним і всебічним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, тоді як доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Зважаючи на відмову в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за її подання покладаються на позивача (апелянта).

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 32-34, 49, 86, 99, 101-106, 121 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Дочірньої компанії „Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Київської області від 09.01.2013р. у справі №11/031-12 - без змін.

2. Матеріали справи №11/031-12 повернути до Господарського суду Київської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому законом порядку та строки.

Головуючий суддя Зубець Л.П.

Судді Іоннікова І.А.

Мартюк А.І.